“>
Збільшення Національним банком України (НБУ) щомісячного ліміту на придбання безготівкової валюти населенням з 50 тис. грн до 200 тис. грн може призвести до тимчасового сплеску попиту, але не матиме значного впливу на валютний ринок, вважають банкіри, опитані агентством "Інтерфакс-Україна".
"На нашу думку, можливий певний сплеск попиту на купівлю безготівкової валюти в перші кілька днів після набуття змін чинності", – зазначив директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі.
За його словами, частка клієнтів, яким раніше було недостатньо місячного ліміту в 50 тис. грн, є відносно невеликою. Він припустив, що Нацбанк за необхідності згладжуватиме короткострокові сплески попиту за допомогою валютних інтервенцій.
Голова правління банку "Глобус" Сергій Мамедов також не очікує пропорційного зростання попиту після чотирикратного збільшення ліміту. За його словами, ліміт визначає лише максимально можливий обсяг операції, тоді як купівля готівкової валюти населенням і раніше не мала подібних місячних обмежень.
Валютна лібералізація сама по собі наразі навряд чи створює загрозу курсовій стабільності, вважає Мамедов. Значні міжнародні резерви дають регулятору можливість нівелювати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка має підтримувати привабливість гривневих інструментів, однак така модель значною мірою залежить від ритмічності міжнародної фінансової допомоги.
Дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього суттєвого впливу на міжбанківський ринок, де вагомішими чинниками залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
Додатковий попит, за словами Курінного, може виникнути й на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, оскільки готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а інколи є навіть нижчим.
Окремим ризиком Мамедов назвав погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом. За наведеними ним даними, у січні-липні 2026 року імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт – $24,1 млрд, унаслідок чого від’ємне сальдо сягнуло близько $34 млрд.
На думку банкіра, подальше розширення торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть збільшувати структурний попит на валюту і потребу в інтервенціях НБУ, тоді як динаміка резервів залежатиме також від обсягів міжнародного фінансування.
Ризик суттєвого перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюту директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин оцінює як обмежений.
Привабливість гривневих депозитів та ОВДП, за його оцінкою, залишається вищою порівняно з триманням заощаджень у готівковій валюті, а зростання вкладень населення в ОВДП було пов’язане передусім із їх вищою дохідністю порівняно з очікуваною девальвацією гривні.
Печерицин водночас допускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може скоротити обсяг так званих "технічних" валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
"Якщо обсяг таких депозитів знизиться, а банкам буде потрібен валютний ресурс для проведення активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Водночас це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору", – зазначив він.
Підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично також може посилити інтерес населення до валютних депозитів, однак, за оцінкою Печерицина, з огляду на середні доходи та заощадження населення цей ефект не буде масовим і не призведе до кратного зростання таких вкладів.
Як повідомлялося, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн із 50 тис. грн та поширив його на купівлю безготівкових банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном і пом’якшив низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку та вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році.