-
Олег Гетман
координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна
Товари, що обкладаються акцизом, техніка/електронні пристрої, роздрібна торгівля продуктами харчування – сектори з найбільшими бюджетними недонадходженнями, загальні втрати від “махінацій” у яких досягають 80 млрд грн щорічно
У різних сегментах економіки обстановка з мінімізацією податків неоднакова. Згідно з останніми підрахунками професіоналів, найбільшої шкоди бюджету завдають “тіньові оборудки” у сфері підакцизних товарів, електроніки, фуд-рітейлу. Найбільш розповсюдженими оборудками є виплати зарплат “у конвертах”, зменшення ПДВ, уникнення сплати акцизів, “роздрібнення на ФОП” тощо.
Збитки держбюджету через “махінації” у цих трьох секторах становлять 80-100 млрд грн на рік, а в цілому по економіці через оборудки із зарплатами “в конвертах” держава втрачає 200-265 млрд грн, контрабанда та “сірий імпорт” — 105-120 млрд грн на рік тощо.
Відповідно до недавніх обчислень аналітиків аналітичних центрів, у 2025 році фіксувалося зменшення тіньової частки на ринку ряду акцизних товарів, одночасно в інших категоріях товарів — тінь зростає.
Ринок пального
Відповідно до нових обчислених даних (за методологією, викладеною у річному дослідженні) — у 2025 році бюджетні втрати від несплати податків з палива (незаконні продажі + мінімізація податків мережами) склали 10-11 млрд гривень за рік.
У 2024 році ступінь “тіні” знизився до 14%, з аномальних 34%, котрі були у 2022 році, проте наприкінці 2025 року тінь знову зросла до 21%. Разом з тим, сплата податків мережами АЗС дуже нерівномірна. Певна частина мереж сплачують більше 2 грн податків на літр, а інша частина – значно менше (мал. 1). Так само із зарплатами — більше половини мереж виплачують ринкові заробітні плати, а близько десятка мереж із топ-50 мереж — виплачують усім працівникам зарплату близьку до мінімальної (мал. 2).
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
На паливному ринку відбувається безперервна боротьба правоохоронних і контролюючих органів з “махінаціями” з мінімізації податків, багато років вона триває з перемінними успіхами. Протягом 2023-2025 років результативно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки та Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, які зробили вагомий внесок у зменшення тіні на ринку пального. У 2026 році продовжується робота ТСК, з’являються нові виклики на паливному ринку.
Тютюнова продукція
Після припинення роботи ряду нелегальних виробництв у 2024-2025 роках та збільшення активності контролюючих органів з роздрібним ринком тіньовий ринок цигарок – “тінь” зменшилась з минулорічних 25% до 14.2% на початку 2025 року, проте у травні 2025 року зросла до 16.2%, у жовтні досягла 17,8% (дослідження Кантар). Половина з цієї “сірої” продукції – псевдо-експорт або маркована duty-free. За такого рівня нелегальної сигаретної продукції на ринку України, щорічні збитки державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 27 млрд грн. Згідно з даними авторів дослідження, розподіл обсягів нелегальної торгівлі між каналами продажу не змінився за 2025 рік: 65% нелегальної тютюнової продукції потрапляє на ринок через кіоски і магазини.
Значна частина продукції Duty Free або призначеної для експорту (53%), яка нелегально продається в Україні: Сompliment та Lifa — основні торгові марки цієї категорії. Ще 42% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (27%), Urta (8%), Brut (3%).
Обчислення експертів Економічної експертної платформи щодо рівня тіні у тютюновій галузі дають схожий результат – ІІІ квартал 2025 галузь завершила з показником у 15% тіні (мал. 3)
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
Ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду оборудкок у тютюновій сфері було підготовлено ряд важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронцям та контролюючим органам.
Фуд-рітейл
У мережах магазинів фуд-рітейл серед топ-50 найбільших мереж сектору — у ряду учасників ринку спостерігаються суттєві відхилення по податковому навантаженню, середніх заробітних платах та кількості найманих працівників.
Дана ситуація виглядає аномальною і потребує уваги Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Збитки бюджету за рік від махінації “роздрібнення” у цій сфері становлять 2.5-4 млрд грн (ПДВ та ПнП), а від махінацій “Мінімалка+конверт” та неоформлені працівники – 30-40 млрд грн.
У той час як законодавчо встановлена заробітна плата тих, хто продає товари, які обкладаються акцизом – 16/12 тис. грн на місяць – чверть мереж сектору мають незвично низькі середні зарплати – 8-10 тис. грн на місяць (мал. 4). З великою ймовірністю ці аномальні компанії застосовують доплату “у конвертах”, а також використовують інші “сірі схеми” з метою отримати готівку для виплат “конвертів” та попутно ухилитись від ПнП, ПДВ тощо.
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
Побутова техніка та електроніка
Аналіз ринку побутової техніки та електроніки показує, що доходи та збір податків у цьому секторі суттєво збільшився у 2025 році.
Поряд з тим, є ряд мереж, які мають надто низьке податкове навантаження і виплачують мінімальну зарплату всім своїм співробітникам (мал. 5). Ця ситуація виглядає аномальною та потребує уваги Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Бюджетні втрати від махінацій у цій сфері становлять 12-15 млрд грн на рік.
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
Що необхідно зробити для зменшення кількості махінацій та чого робити не варто
Нова пропозиція Мінфіну щодо введення ПДВ для всіх ФОП при перевищенні обороту в 1 млн гривень – ніяк не сприятиме подоланню махінацій, а навпаки — збільшить обсяги приховування оборотів і стимулюватиме дроблення. Це негативна для економіки пропозиція, яка згідно з обчисленнями експертів має негативний суспільно-економічний баланс.
Для того, щоб мінімізувати “сірі схеми”, зокрема і зі спрощеною системою – необхідно реалізувати ключові інституційні реформи та запровадити успішні світові практики:
- на законодавчому рівні ввести чіткі критерії трудових відносин для мінімізації махінації “ФОП замість найму” та окремого чіткого набору критеріїв для мінімізації оборудкок “дроблення”;
- забезпечити здійснення систематичного нагляду за платниками податків у секторах з високим рівнем зловживань та аналіз ланцюгів постачання, забезпечити щомісячну публікацію інформації щодо середніх заробітних плат та податкового навантаження у топ-50 суб’єктів у найбільш ризикованих секторах;
- провести повне переформатування комісіями за участю міжнародних експертів Державної податкової служби та Служби фінансового моніторингу, прискорити переформатування Державної митної служби відповідно до прийнятого Закону;
- законодавчо закріпити якісні КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, котрі мають бути спрямовані на мінімізацію tax gap;
- зробити обов’язковими до виконання критерії НБУ щодо “кущів ФОПів”, які на цей час доведені до банків лише як рекомендовані. Необхідне також прийняття закону щодо “дропів”, зокрема введення реєстру дропів – законопроєкт НБУ;
- важливим для мінімізації оборудкок по приховуванню реальних оборотів є введення економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів);
- визначити чіткі показники ефективної роботи (КРІ) для ДПС, ДМС, БЕБ та їх та законодавче закріплення. Ключовий показник – зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тіньової частки, втрат бюджету) (ПЗУ №12359, №12360);
Сподіваємося, що представники влади візьмуть до уваги пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для реальної боротьби із “сірими оборудками”, а шкідливі пропозиції на кшталт “ПДВ для ФОП” та інші негативні ідеї щодо спрощеної системи з Нацстратегії доходів 2030 – залишаться лише на папері.