На думку ексміністра енергетики Плачкова, децентралізована генерація може виступати лише як тимчасове розв’язання для нашої енергосистеми / Facebook/Іван Плачков
Масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру, брак генерації та низькі температури спричинили ситуацію, коли значна частина держави продовжує існувати в умовах затяжних відключень. Чому Україні не вдалося пристосуватися до чергової воєнної зими, чи могла б децентралізована генерація стати рятівною і що насправді здатне збалансувати енергосистему, в розмові з Delo.ua роз’яснює колишній міністр енергетики Іван Плачков.
Наразі країна переживає надзвичайно складну зиму, а громадяни України живуть в умовах відключень електроенергії. Однак перші масовані обстріли енергетичної галузі розпочалися восени 2022 року. Поясніть, чому ми не змогли підготуватися до цієї зими?
— Ні, запобігти цьому було нереально. Це війна, і супротивник прагне зруйнувати нашу енергетичну систему, у тому числі й систему теплопостачання. І з 2022 року, ми ж пригадуємо, було багато масштабних атак і знищено велику кількість об’єктів. Я вважаю, більше ніж 60–70%, якщо не більше.
Немає Запорізької атомної електростанції, Каховська ГЕС теж зруйнована. Отже, у нас величезний дефіцит електроенергії. Ворог цілить по розподільчих і магістральних мережах, а також по ключових підстанціях. Тому дуже важко утримувати систему. І те, що система ще функціонує, я вважаю досягненням, це героїзм енергетиків. Чи можна було краще підготуватися? Складно сказати. Я думаю, що єдине, що могло б допомогти уникнути цієї ситуації, — це посилений протиповітряний захист. Але тут у нас обмежені ресурси.
Більш того, погодні умови зараз несприятливі: кілька днів тому був мокрий сніг та ожеледь. На лініях електропередач було нашарування до 10 см. Отже, сталася каскадна аварія, коли автоматика вимкнула споживачів, але енергетикам вдалося за добу відновити та більш-менш стабілізувати енергосистему.
Як би Ви оцінили результативність роботи систем пасивного захисту підстанцій?
— Перший і другий рівні захисту допомагають на деяких об’єктах. Але це захист від “Шахедів”, а від балістики захист, на жаль, створити неможливо. А росіяни б’ють саме балістикою, тож їм вдається досягати своєї злочинної цілі.
Влада ще у 2023 році зробила акцент на розподіленій генерації, що дозволить убезпечити нашу енергосистему…
Про це зараз дуже багато розмов. Але енергосистема у нас і так розподілена — станції ж не знаходяться в одному регіоні. Подивіться, де розташовані ТЕС і АЕС. Звісно, можна було б збудувати більше когенерації, але це було б лише близько 5% від загальної потужності. Когенерацією неможливо швидко замінити АЕС або блоки теплових електростанцій.
Заявили, що побудують 1 ГВт, а по факту побудували 600–700 МВт. Але цього недостатньо, коли потреба енергосистеми зараз близько 10 тис. МВт. Це, на жаль, не є шляхом вирішення проблеми — зробити це швидко неможливо. До того ж електроенергія з когенераційних установок для споживачів буде значно дорожчою.
Для цього уряд впровадив пільгову ціну на газ для генерації. Це не розв’яже проблему?
— Частково розв’яже. Але різниця між ринковою вартістю газу та пільговою компенсується з бюджету. Собівартість все одно не змінюється. Таким чином взагалі можливо зробити електроенергію безкоштовною, якщо в бюджеті багато грошей.
Рішення щодо пільгової ціни на газ абсолютно правильне, але воно тимчасове. Його прийняли, щоб стимулювати будівництво генеруючих установок. Але це не так просто: потрібен проєкт, підключення до мереж тощо. Це дуже складний механізм. Чому їх так мало побудували? Тому що здавалося, що достатньо краном поставити установку — і вона працюватиме. Але це не так.
Наразі технічна можливість імпорту електроенергії оцінюється у 2 450 МВт. Наскільки, за Вашою оцінкою, держава використовує цей потенціал, і наскільки використовувала раніше?
— Це дуже велика допомога. І те, що нам дозволили імпортувати 2,5 ГВт, — це значний обсяг. Але ми дійсно досить довго не могли використати його повною мірою, оскільки прайс-кепи були низькими і було заборонено купувати електроенергію за ціною вище прайс-кепів. А в ЄС електроенергія дорожча.
Підприємства були готові купувати електроенергію за ціною вище прайс-кепів і працювати, ніж працювати на дизельних генераторах або простоювати. Тому рішення правильне. Але я вважаю, що воно дещо запізніле.
Ми пам’ятаємо, що після багатогодинних відключень зими 2022/2023 та літа 2024 років графіки на значній території країни поступово скасовували. Чи є, за Вашою оцінкою, у нас зараз можливості повернутися до життя без графіків?
— Можливості є. Але проблема полягає в тому, що енергетики використали майже всі запаси обладнання, включно з тим, яке нам надсилали як допомогу наші європейські колеги. Зараз не вистачає трансформаторів, вимикачів, кабельної продукції. Тому, я вважаю, потрібно закуповувати його на державному рівні. Знаходити кошти в міжнародних фінансових організаціях — Світовому банку, ЄБРР та МВФ. Але робити це потрібно під державні гарантії, оскільки компаніям грошей не нададуть.
Держава повинна на основі Держрезерву закуповувати значний обсяг обладнання, а потім розподіляти його як товарний кредит компаніям незалежно від форми власності. Це дасть енергетикам змогу відновити якомога більше обладнання після цієї важкої зими. А це означатиме можливість витримувати графіки або ж взагалі частково їх скасувати.
Проте ситуація складна, і ми не повинні думати, що зима закінчиться — і всі наші проблеми вирішаться. На жаль, це супроводжуватиме нас і влітку, і наступної зими. Щоб відновити енергетичний комплекс, який був зруйнований, та повернути його до довоєнного стану, потрібно дуже багато фінансових ресурсів — не $10 млрд і навіть не $20 млрд.
Ви згадали про централізовані державні закупівлі обладнання. Але потрібно кілька місяців, щоб такі закупівлі провести, а терміни поставки західних компаній-виробників можуть тривати ще пів року…
— Чим швидше ми почнемо, тим краще. Це специфічне обладнання. Наприклад, трансформатори та вимикачі виробляє десяток, можливо, два десятки компаній у світі. Зараз створено штаб з надзвичайної ситуації в енергетиці на чолі з першим віцепрем’єром, тож я сподіваюся, ця робота вже розпочалася.
А як щодо ВДЕ? Минулого року українські енергокомпанії запустили та реалізували масштабні проєкти з ВДЕ, а бізнес ввіз у країну близько 2 ГВт сонячних панелей. Це може допомогти енергосистемі?
— Це не розв’яже проблему. Ці 2 ГВт взимку даватимуть всього лише близько 500 МВт, тому що СЕС взимку працюють лише на 25–30% від номінальної потужності. Крім того, сонце є не завжди — що робити, коли його немає? Якщо ми встановлюємо 2 ГВт ВДЕ, то для нормальної роботи енергосистеми нам потрібно паралельно мати в резерві мінімум 1,5 ГВт традиційної генерації. Якщо цих резервів не буде — будуть масові відключення.
Це небезпечно для енергосистеми, у якої дуже низька стійкість. Ми пам’ятаємо, що трапилося в Іспанії та Португалії. Незважаючи на те, що там досить потужні енергосистеми, стався блекаут. Тож це не таке вже й просте питання. І це далеко не лінійні задачі. Тут потрібно діяти комплексно. Треба там, де це можливо, відновлювати вугільну теплову генерацію та гідрогенерацію. Для підвищення стійкості енергосистеми потрібно відновлювати трансформаторні підстанції та лінії електропередач.
Наразі бізнес та громади також активно будують свою розподілену генерацію. Це не входить до комплексного відновлення, про яке ви кажете?
— Кожен допомагає собі, як може. Це можна тільки вітати, оскільки такі проєкти розвантажують енергосистему. Тож енергетикам легше утримувати баланс і переходити від аварійних вимкнень до графіків або взагалі скасовувати відключення. Але це тимчасові заходи.
Ми не повинні покладатися на ці джерела живлення в майбутньому. Бізнесу така електроенергія обходиться значно дорожче, ніж якби він брав її з енергосистеми. Це вимушений крок. Він абсолютно правильний і допомагає, але, повторюся, це тимчасові рішення.
Серед частини експертної спільноти звучить критика “прайс-кепів” на ринку електроенергії та пільгових цін на електроенергію для населення. На думку частини експертів, щоб вирівняти баланс на ринку, це потрібно скасувати. Чи очікуєте ви перегляд або скасування пільгових цін та прайс-кепів у цьому році (як це вже відбувалося кілька разів протягом повномасштабної війни)?
— Я думаю, що переглядати ціну для населення зараз зарано. Населення перебуває в такому стані, що їм навіть за цими тарифами сплачувати важко. Підприємства не працюють, заробітні плати невисокі.
Що стосується прайс-кепів. Коли вводили ринок електроенергії у 2017 році, країна була до цього не готова. І щоб на ринку не було великих коливань цін, запровадили прайс-кепи. Це було правильне рішення, і ми думали, що воно тимчасове. Вважали, що за декілька років від них можна буде відмовитися.
Але зараз, за такої ситуації, не можна відпускати ринок. Це ж не мирний час. Якщо ми скасуємо прайс-кепи, ціни злетять до небес. Тому я вважаю, що зараз це зарано. Навпаки, потрібно запроваджувати на ринку жорсткіше регулювання, щоб стабілізувати ситуацію.