Проєкт будівництва ВЕС на полонині Руна погоджено Мынекономіки. / Freepik
Мінекономіки України завершило етап оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) щодо проєкту зведення вітроелектростанції (ВЕС) на полонині Руна в Тур’є-Реметівській об’єднаній територіальній громаді Закарпатської області. Порушень законодавства не зафіксовано. Втілення проєкту дасть можливість щорічно виробляти приблизно 480 000 МВт/год відновлюваної електроенергії.
Як інформує Delo.ua, про це інформує пресцентр міністерства.
Що показала ревізія?
Ревізія підтвердила, що площа запланованої діяльності не входить до зони природно-заповідного фонду (ПЗФ) або Смарагдової екомережі. Розміщення об’єктів станції відбувається на відстані 80, 140 та 490 метрів від об’єктів ПЗФ і незайманих лісів, що не зачіпає їхні захисні території.
Зокрема було встановлено, що полонина Руна не є незайманою дикою місцевістю, адже зазнала антропогенного втручання ще в 60-х роках XX століття через експлуатацію військового об’єкта. Під’їзд до ділянки забезпечений наявною бетонною дорогою, тому вирубування лісових масивів проєктом не передбачається. Лісові дороги, які можуть бути споруджені ДП “Ліси України”, не є частиною плану вітроагрегатів.
“У процесі інспекцій контролюючими органами порушень не виявлено: будівництво виконується з дотриманням діючих положень земельного та містобудівного законодавства”, — зазначили у відомстві.
Юридичні аспекти
Мінекономіки вивчило дозвільну документацію, угоди оренди земельних наділів та детальний план території. Незважаючи на застосування інвестором тактики поступового розбиття проєкту (salami slicing) та початок робіт до завершення суперечок, закон про ОВД не містить прямої заборони на подібні дії.
“З юридичної точки зору, Мінекономіки не має достатніх передумов для визнання діяльності неприпустимою та повної відмови у впровадженні проєкту”, — підкреслили у відомстві.
Економічна обґрунтованість
Розвиток альтернативних джерел енергії (АДЕ) є державним пріоритетом через пошкодження 8,5 ГВт генеруючих потужностей у результаті обстрілів. Зокрема, спорудження ВЕС на полонині Руна передбачає встановлення тридцяти новітніх вітроенергетичних установок потужністю до 5,5 МВт кожна. Проєктована ВЕС (уся станція з 30 агрегатів) матиме виробничу потужність до 156 МВт. Завдяки цьому проєкту щороку Україна зможе отримувати близько 480 000 МВт/год природної енергії.
Питання стосовно ВЕС на полонині Руна
23 січня 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України призупинило розгляд документів з оцінки впливу на довкілля щодо зведення 30 вітряків на полонині Руна, представлених забудовником – компанією “Вітряний Парк Турянський”.
Впродовж січня 2025 року відбулось декілька ключових судових розглядів. Так, суд виніс постанову про проведення земельно-технічної експертизи для встановлення, чи знаходяться земельні ділянки, на яких заплановано будівництво ВЕС, у межах гірських регіонів Карпат.
У червні 2025 року компанія “Френдлі Віндтехнолоджі” повідомила, що планує отримати всі необхідні дозволи та відновити будівництво вітропарку на полонині Руна після рішення суду. Про це генеральний директор УК “Вітряні Парки Україна” Владислав Єременко розповів у експрес-інтерв’ю Delo.ua.
27 листопада 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові ухвалив остаточне рішення у справі щодо будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Колегія суддів відхилила апеляції МБО “Екологія-Право-Людина” та залишила в силі вердикт Закарпатського окружного адміністративного суду, який визнав правомірним затвердження Тур’є-Реметівською сільською радою детального плану території для будівництва ВЕС.