“Метінвест” Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку / “Метінвест”
До початку повномасштабного вторгнення група “Метінвест” вважалася одним з провідних приватних інвесторів в Україні, і наразі продовжує спрямовувати сотні мільйонів доларів на розвиток свого бізнесу. Проте реалізація нових проєктів дедалі частіше обмежується не лише воєнними ризиками, але й посиленням торговельних обмежень з боку Європейського Союзу та ускладненим доступом до фінансування.
Як повідомляє Delo.ua, про це на форумі Forbes Money 2026 у Києві заявив керівник офісу генерального директора групи “Метінвест” Олександр Водовіз.
За його словами, до 2022 року компанія щорічно інвестувала приблизно 1 мільярд доларів у модернізацію виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій знизилися, проте залишаються значними.
“Наразі ця цифра суттєво менша, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому ми інвестуємо 250-280 мільйонів доларів щорічно – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи”, – зазначив Водовіз.
Сьогодні ключовими напрямами інвестицій компанії є підтримка виробничих потужностей, забезпечення безперебійної роботи підприємств та розвиток власної енергетики. У зв’язку з постійними атаками на енергосистему та ризиками відключень, “Метінвест” активно розбудовує резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.
Одночасно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Пріоритетним інвестиційним завданням “Метінвесту” за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії. Цей проєкт має на меті не тільки зміцнити позиції компанії на європейському ринку, але й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі функціонують приблизно наполовину своїх потужностей. Для цього “Метінвест” планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутнє італійське підприємство.
Додатково компанія розраховує посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планується забезпечувати гарячекатаним прокатом з “Запоріжсталі”.
Водночас, серед основних перешкод для нових інвестицій компанія називає ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження Європейським Союзом нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM, впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.
“Сьогодні всі прагнуть вийти на європейський ринок. Але Європа захищається: запроваджує квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна”, – наголосив він.
Ще одним серйозним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес вказує на обмеження з боку державних банків, складні процедури комплаєнсу та відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків.
У “Метінвесті” вважають, що для залучення масштабних інвестицій держава повинна створити сприятливі умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості державних банків і впровадити механізми гарантування та страхування воєнних ризиків.
“Великі інвестиції означають доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну лише тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків”, – підсумував Олександр Водовіз.
Нагадаємо, “Метінвест” Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року компанія вклала понад 28 мільярдів гривень інвестицій. Крім того, компанію визнали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів: наразі на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до праці на підприємствах великого бізнесу.