Доставка продуктів: чи вигідно відкривати бізнес у 2026 році
У 2026 році питання про доцільність бізнесу з доставки продуктів в Україні виглядає досить дискусійним. Сектор пережив значні коливання, спонукаючи учасників ринку шукати нові бізнес-моделі. Наприклад, один з найбільших продуктових рітейлерів країни обрав власний шлях, інвестувавши $30 млн у розробку власної технологічної платформи для доставки, замість того, щоб користуватися готовими сервісами.
Команда Delo.ua з’ясувала, чому компанія обрала саме такий підхід та чи виявиться він ефективним.
Звертаємо вашу увагу, що наданий матеріал має інформаційний характер і не є інвестиційною порадою.
- Чому доставка продуктів стає окремим напрямом бізнесу
- Кейс Varus: як великий рітейлер трансформується у сервіс підписки
- Які моделі доставки продуктів існують
- Що потрібно для запуску бізнесу з доставки продуктів
- Чи вигідно заходити на ринок у 2026 році
Чому доставка продуктів стає окремим напрямом бізнесу
Доставка їжі та продуктів залишається одним із найдинамічніших сегментів українського рітейлу. Ще у 2024 році вартість ринку доставки їжі в Україні перевищила 50 млрд грн, а темпи зростання галузі оцінювалися на рівні 15–20% щорічно.
Пандемія та повномасштабна війна стали каталізаторами цифрової трансформації. Через такі виклики заклади харчування й продуктові мережі змушені були активно розвивати сервіси доставки, і ці звички залишилися актуальними навіть після зняття обмежень.
Якщо розглядати головні причини, чому напрям продовжує зростати то можна виділити декілька факторів:
- зміна способу життя, в якому городяни дедалі частіше обирають готові рішення без походу в магазин;
- економія часу, адже доставка дозволяє уникати черг і зайвих поїздок;
- розвиток технологій, де мобільні застосунки, GPS-відстеження та онлайн-оплата спростили процес замовлення до кількох кліків.
Водночас сегмент доставки продуктів розвивається в умовах висококонцентрованого ринку онлайн-доставки їжі, на якому, за даними дослідження «Еволюція ринку онлайн-доставки їжі в Україні: виклики та можливості», домінують платформи Glovo та Bolt Food. Індекс Герфіндаля—Гіршмана (HHI) у 2023 році становив 4655 пунктів, що відповідає олігополістичній структурі ринку.
Водночас великі продуктові мережі дедалі активніше розвивають власні сервіси доставки та цифрові платформи, доповнюючи співпрацю з агрегаторами власними омніканальними рішеннями.
Кейс Varus: як великий рітейлер трансформується у сервіс підписки
Показовим прикладом того, куди рухається ринок, є нещодавнє рішення мережі супермаркетів Varus. Компанія протягом найближчих трьох років планує вкласти $30 млн у створення окремої технологічної платформи для доставки продуктових наборів за підпискою.
За словами співвласника Varus Руслана Шостака, мета такої інвестиції — трансформуватися з класичного рітейлера у сервіс, де клієнт зможе за кілька кліків замовити все необхідне: від готової вечері до комплексних рішень на кшталт «гості за годину» чи «здоровий тиждень».
«Ми у Varus хочемо створити місце, де наші клієнти зможуть закривати свої щоденні потреби у два кліки – від набору на вечерю до комплексного рішення “гості за годину” або “здоровий тиждень”. Упродовж наступних трьох років Varus інвестує $30 млн у трансформацію з класичного ритейлера у технологічну платформу», – так звучить його заява у Facebook.
Для реалізації проєкту Varus створює окрему структуру з власною IT-командою, маркетингом, кур’єрською службою та продуктовим маркетплейсом. У межах ініціативи компанія планує:
- запустити сервіс підписки на продуктові набори;
- інтегрувати замовлення з календарем користувача та системами «розумного будинку»;
- розробити разом зі стартапом Neomi AI-агента — цифрового помічника для планування покупок;
- відкрити автоматизовані dark store у Києві та поступово замінити аутсорсингову доставку власною;
- налагодити партнерства з локальними постачальниками та крафтовими брендами.
Varus — національна мережа супермаркетів, яку представляє компанія «Омега» (перший магазин відкрився у Дніпрі у 2003 році).
Нині мережа налічує 114 супермаркетів у різних містах України, включно з DarkStore у Києві, і працює у форматах класичних супермаркетів, магазинів To Go та інтернет-магазину varus.ua.
За даними Opendatabot, у 2024 році дохід ТОВ «Омега» зріс на 14,3% і перевищив 20 млрд грн, тоді як чистий прибуток становив 35,2 млн грн. У 2025 році цей показник вже становив 20,33%. Також наразі відомо, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Омега» є Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Засновником компанії є кіпрська WEYGANT ENTERPRISES LIMITED.
Які моделі доставки продуктів існують
Для тих, хто розглядає вихід у цю нішу, ключове рішення починається з правильного вибору моделі роботи. Основні варіанти можна порівняти так:
| Модель доставки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Власна служба доставки | Повний контроль, персоналізація сервісу | Витрати на транспорт і персонал |
| Аутсорсинг (Glovo, Bolt Food) | Мала інвестиція, швидкий старт | Висока комісія, обмежений контроль |
| Власна кухня/збірка наборів | Контроль якості, унікальна пропозиція | Потрібні інвестиції в приміщення та обладнання |
| Співпраця з постачальниками | Менші стартові витрати, швидкий вихід на ринок | Залежність від якості партнерів |
Вибір моделі часто залежить від масштабу міста: у великих містах з високою конкуренцією вигіднішою може бути власна служба доставки, яка дозволяє контролювати витрати. А от на старті або в невеликих містах підприємці частіше обирають аутсорсинг через великі платформи.
Що потрібно для запуску бізнесу з доставки продуктів
Перед стартом важливо дослідити попит у своєму регіоні. Тобто для початку є сенс проаналізувати запити в інтернеті, вивчити конкурентів і зрозуміти, яких послуг чи товарних категорій людям бракує.
Не менш важливим фактором залишається транспорт:
- власний автомобіль чи автопарк,
- оренда,
- особистий транспорт кур’єра,
- або електросамокати й велосипеди для доставки в межах міста,
в цілому усе залежить від обсягу замовлень і географії доставки.
Із формальної точки зору бізнес можна зареєструвати як ФОП (простіший і дешевший варіант для старту невеликої служби) або ТОВ (якщо є кілька засновників або плани на масштабування).
Далі йде побудова команди: від кур’єрів до менеджерів і маркетологів. І не забуваймо про налаштування бізнес-процесів: мобільного зв’язку, контакт-центру для приймання замовлень. Для великих автопарків не завадить впровадження систем відстеження на основі IoT, які дозволяють контролювати маршрути, витрату палива та стан транспорту в реальному часі.
Чи вигідно заходити на ринок у 2026 році
Приклад Varus показує загальний тренд, де великі гравці більше не сприймають доставку як допоміжну послугу. Тепер десятки мільйонів доларів вкладають у побудову окремих технологічних платформ, підписочні моделі та AI-інструменти. Для нових і невеликих гравців це означає посилення конкуренції з боку системних операторів, які вже мають логістику, впізнаваність бренду та фінансовий ресурс.
Водночас ринок ще далекий від насичення. Так, зростання кількості нових ФОП у сфері доставки після 2022 року та щорічне зростання самого ринку в середньому на 15–20% свідчать про те, що попит продовжує розширюватися швидше, ніж його встигають закривати наявні гравці.
Найбільш реалістичний шлях для нових компаній у 2026 році напевно зводиться до пошуку вужчих ніш. Наприклад, локальна доставка в конкретному районі, спеціалізація на певній категорії товарів чи партнерство з дрібними постачальниками, які поки залишаються поза увагою великих операторів.