-
Ігор Горін
керівник зі стратегічного розвитку компанії UPC
Уявіть собі наступну картину: у вашому мобільному ви можете отримати зведену картину ваших фінансів в одному застосунку. Там є інформація про рахунки, доходи, витрати, кредити й інші фінансові продукти з різних банків та сервісів. Там можна побачити й суму коштів на всіх ваших рахунках у банках та інвестиційних компаніях, скільки грошей на номерах мобільних операторів, заборгованість за іпотечним кредитом і навіть скільки бонусів у вас у програмі лояльності супермаркету Novus. Там може бути й актуальна оцінка вашої нерухомості та авто – і тоді цей “дашбоард” у режимі реального часу дозволить побачити: у протиставленні “багатий тато – бідний тато” – до якого полюсу у вас найбільше тяжіння?
На основі такого профілю фінансові сервіси можуть робити вампропозиції, які реально підходять саме вам. Приміром, за його допомогою відразубуде видно – чи вам можна дати під мінімальний процент мільйон доларів США абоякщо позичити вам 100 гривень – і з ними слід негайно попрощатися назавжди.Прошу людям, які не дуже довіряють державним органам, не напружуватися – усі цідані будуть у застосунку лише за умови, якщо ви дасте відповідні дозволи.
Такі можливості, за прогнозами експертів, дасть новафінансова парадигма – Open Finance. Підготовку до цього фінансового майбутньогов Україні розпочалася із запровадженням її першого етапу – Open Banking. Національнийбанк минулого року зобов’язав усі банки відкрити свої рахунки для інших банків.Цей процес триває, а в підсумку – людина, яка користується карткою банку “Південний”незабаром зможе бачити залишки по рахунках і навіть ініціювати платежі іззастосунку IdeaBank (без використанняплатіжних систем, що зазвичай дешевше).
Водночас відповідні реформи у нас просуваються не швидко (щозагалом типово), а отже до омріяного багатьма Open Finance ще дуже далеко. Одназ причин цього – відсутність сервісу агрегації, який би став єдиною точкоювходу та виходу для усіх гравців, які хочуть брати участь у відкритому банкінгу.Міжнародний досвід демонструє: реальна цінність Open Banking з’являється тоді,коли агрегація всіх фінансових рахунків клієнта відбувається через єдинийтехнологічний хаб/хаби. Реальна цінність цієї технології з’являється тількитам, де є агрегація, масштаб і єдиний фінансовий контекст клієнта.
Єдиний хаб агрегації вирішує одразу кілька системнихпроблем:
- уніфікуєрізні формати даних;
- забезпечуєстабільну якість сервісу (SLA);
- уперспективі – дає бізнесу доступ не до “даних з банку”, а до цілісногофінансового профілю клієнта.
Саме це відрізняє декларативний Open Banking від комерційноуспішного.
В принципі, Open Banking задумувався як механізм, якийдозволяє банкам отримувати доступ до рахунків один одного в автоматичномурежимі (звісно зі згоди власника рахунку) без укладання якихось договорів та додатковихтехнічних налаштувань. Проте на практиці так не виходить. Використання десятківдвосторонніх протоколів “банк-банк” створює фрагментовану,нестабільну та дорогу екосистему.
Кожен банк в Україні використовує свій дещо інший протокол OpenBanking . В принципі – вони всюди подібні, проте певні відмінності все-таки існують(як українська мова на Закарпатті і Харківщині). Саме через них кожнепід’єднання одного банку до іншого потребує, як кажуть спеціалісти, своїх “костилів”– певних технічних доопрацювань. Цікаво, що це не тільки українська проблема –подібні “діалекти” існують у фінансовому секторі всього світу. Щеодна складність – версії протоколів будуть мінятися і переходити на нові версіїрізні банки будуть не одночасно. Виходить, що тоді кожний банк з кожним банкоммає перенастроювати систему, проводити додаткові тестування – і це не реально.
А тапер уявіть, що такі “костилі” потрібно робитидля узгодження протоколів всіх 58 українських банків між собою. І давайте не забувати,що згодом такі поєднання треба буде робити з кожною
Отже цілком зрозуміло, що без хабу-перекодувальника, який бидопомагав налагоджувати стосунки між різними складовими фінансового світу – необійтись. Багато компаній вже починаютьзамислюватися над його створенням. Проте тут існує багато неузгодженостей, які потрібновладнати як на рівні фінансового комьюніті, так і з боку регулятивних органів.
І тут ще багато роботи: треба встановити стандарти іпротоколи взаємодії між банками, страховими компаніями, інвестиційними фондамита іншими фінансовими сервісами, забезпечити їх координацію для узгодженнятехнічних і регуляторних вимог. Потрібно підтримувати ініціативиfintech-компаній і стимулювати їх для створення комплексних фінансовихпродуктів. І навіть проводити інформаційну кампанію для підвищення довірикористувачів до Open Banking і агрегації даних.
Прикладом вдалого запровадження агрегаторів стала ВеликаБританія – піонер Open Banking у світі. При чому справжній прорив технології тамстався не коли банки відкрили рахунки, а коли в країні запрацювали агрегатори. Такіплатформи, як TrueLayer, Plaid та Yapily побудували єдині хаби, які підключаютьсотні фінансових інституцій і віддають бізнесу стандартизований набір даних. У результатіfintech-додатки керування фінансами (PFM) отримали масове поширення. Хабиперетворили розрізнені рахунки на цілісну фінансову картину, знизили бар’єр дляfintech‑інновацій, створили основу для Open Finance майбутнього — з рахунками,інвестиціями, страховками та криптоактивами в одному середовищі.
Але у нас в Україні – своя історія. Коли я думаю проперспективи Open Finance в Україні, то в першу чергу приходить у голову не те,що ця парадигма допоможе українцям краще обліковувати криптоактиви (у насвласників цих активів не так багато). А те, що ці технології дозволять нам нарештіпозбутися вічного головного болю – складнощів з оплатою комунальних платежіврізним постачальникам послуг. При чому у фінансовому застосунку майбутньогоможе бути не лише заборгованість/переплата, скажімо, за спожиту електрику, – тамможна буде обліковувати показання лічильника та слідкувати за тарифами, які можутьбути різними у різну частину доби. Проте для того, щоб це реалізувати в нашійкраїні, потрібні хаби-агрегатори Open Banking – важлива передумова для того,щоб світове фінансове майбутнє не оминуло Україну. Чим швидше ми їх створимо –тим швидше це майбутнє наступить.