П’ятирічну стратегію компанія втілила в життя буквально за рік. Фото: Kvertus
Українська MilTech-фірма Kvertus зародилася з нескладної ідеї — розробити дієве українське рішення для протидії дронам. Після успішних тестувань антидронової зброї у 2016 році компанія поступово зростала, і вже в наступному, 2017-му, мала готовий продукт із радіусом дії 1,5–2 км. Перший рік широкомасштабної війни помножив обсяги виробництва та постачання майже в 100 разів, а команда швидко пристосувалася до потреб передової.
У 2025 році Kvertus зробила технологічний ривок: фірма відмовилася від РЕБ, що функціонує за принципом “білого шуму”, і перейшла до smart-РЕБ. Така зміна вимагала значних інвестицій і прямо вплинула на фінансові показники — прибуток компанії у 2025 році зменшився орієнтовно на 30% у порівнянні з 2024-м. Згідно з оцінками Delo.ua, виторг Kvertus за минулий рік склав близько 1,54 млрд грн.
Про головні здобутки, складнощі перетворення та майбутні плани в інтерв’ю Delo.ua розповів CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
CEO Kvertus Ярослав Філімонов. Фото: Facebook-сторінка Kvertus
- Яким чином війна вплинула на стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
- Сталі ціни на продукцію, зниження прибутковості та плани щодо експорту
- Ринок РЕБ в Україні росте, однак відчувається нестача фахівців та інновацій
- "Залізні куполи" для міст України: як діє та де обмежена радіоелектронна боротьба
Яким чином війна вплинула на стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
Як повномасштабна війна відбилася на вашому стратегічному плануванні?
— Наприкінці 2021 року ми розробили п’ятирічну стратегію — і фактично втілили її в життя за 2022-й. Згодом сформували нову — до 2028 року, і рухаємося в її рамках з випередженням. Проте короткострокове планування стало значно важчим. У 2025 році стало зрозуміло: планувати навіть на рік наперед складно через мінливість фронту й технологій. Тому зараз ми працюємо з щоквартальним плануванням і постійними корективами.
До 2025 року ми працювали переважно з класичною технологією “білого шуму” — змінювали частоти, потужність, антени, але основа лишалася незмінною. Це застаріла й обмежена технологія, результативність якої швидко знижується.
Минулий рік був для нас перехідним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми поєднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, дистанційне керування і серверну архітектуру в єдину екосистему. Один оператор тепер може здійснювати контроль за захистом одразу декількох об’єктів критичної інфраструктури з ноутбука або планшета. Це дало можливість зменшити чисельність операторів, уніфікувати систему та зробити її більш ефективною.
Тестування комплексів “Азимут” і “Міраж”. Фото: Kvertus
Ще з 2023 року ми почали активно інвестувати в нові технології, хоча тоді нас не всі розуміли — ринку потрібно було “тут і зараз”. Ми пройшли трансформацію від виробника окремих рішень до повноцінної екосистеми. Сучасні рішення Kvertus базуються на софті, SDR-платах, адаптивних кристалах.
Ціна на ваші засоби у 2025 році лишилася незмінною. Ви також зазначали, що у 2026 році передбачається великий попит на системи радіоелектронної підтримки. Як це позначиться на фронті та виробництві?
— Попит на ці системи не зрівняти з дронами чи боєприпасами, але їх значення для дієвості РЕБ величезне. Система радіоелектронної підтримки, наприклад наш “Азимут”, функціонує як снайперський приціл: вона дає змогу чітко визначати противника та працювати виключно проти його дронів, не зачіпаючи свої.
Це надзвичайно важливо: близько 60% втрат дронів на передовій пов’язані з тим, що РЕБ без підтримки працює “наосліп”. Наша екосистема надає оператору повний контроль: від маршруту дрона на мапі до відеоперехоплення та аналізу ворожих дронів.
В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури. Фото: Kvertus
Особливо важливо протистояти “шахедам” у mesh-мережах: коли дрони з’єднуються між собою, оператор може керувати до 15 дронів одночасно. Наша система здатна їх виявляти та нейтралізовувати, що стане головним фактором захисту критичної інфраструктури у 2026 році.
Сталі ціни на продукцію, зниження прибутковості та плани щодо експорту
Ви не підвищували ціни на продукцію, навіть випустивши влітку РЕБ-робота Berserk. Як вдається запобігати значним збиткам?
— Ми працюємо з державними замовленнями та великими обсягами, тому закупівля деталей у великій кількості забезпечує нижчу вартість. Окрім того, оптимізуємо виробничі процеси: бачимо, де потрібна людина, де ні, налаштовуємо потужності та норми. Постійне завантаження виробництва дає можливість знизити собівартість.
Фото: Kvertus
Щодо Berserk, це точковий продукт під конкретні потреби, замовлень на нього не так багато. Певну кількість поставили силовим структурам, але це не лідер компанії. Основним продуктом лишається комплекс Atlas.
Компанія у 2024 році збільшила виторг до 2,2 млрд грн — у понад 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Чи вдалося за підсумками 2025 року ще збільшити виторг?
— Якщо підсумувати 2025 рік, наш виторг скоротився приблизно на третину. Усе через те, що ми повністю зосередилися на розробці нових систем і масштабуванні.
Чи плануєте залучати інвестиції та виходити на зовнішні ринки?
— Ми працюємо на власні кошти, щоб зберегти незалежність. Щодо експорту, ми активно вивчаємо міжнародні можливості. За останні два роки відвідали понад 25 виставок і понад 20 конференцій і самітів. Якщо у 2024 році доводилося лише заявляти про себе, то у 2025-му вже розпочалися конструктивні переговори.
Є два основні шляхи на експорт: прямий, який поки що працює лише на папері, і модель Build with Ukraine — спільні виробництва на території іноземних партнерів. Наприклад, Данія фінансує спільне підприємство: 50% продукції лишається в Данії, 50% повертається в Україну. Ми ведемо перемовини з потенційними партнерами та плануємо запустити перші проєкти у 2026 році.
Фото: Kvertus
Попередні домовленості більше джентльменські, ніж рамкові, однак вони демонструють готовність до співпраці. Наприклад, Quantum Systems і Frontline Україна підписали меморандум про СП у Берліні — це сигнал, що міжнародний ринок готовий.
Ринок РЕБ в Україні росте, однак відчувається нестача фахівців та інновацій
Виробники дронів зазначають, що деякі їхні спеціалісти отримують до 14 тис. доларів. Яка ситуація із зарплатами у виробників РЕБ?
— Понад 2 мільйони дронів виготовлено за рік, і ми таких обсягів не маємо. На ринку праці зараз цікава ситуація: дронарі “накручують” зарплати, повторюючи шлях розвитку IT-ринку в Україні.
Високі зарплати отримують головним чином керівники та інженери, а нам конкурувати з дронарями складно. Вони переманюють найкваліфікованіших спеціалістів. Водночас ми масштабували виробництво: частина команди пішла до дронарів, а решта розвиває нові напрямки та навички всередині компанії.
Наскільки конкурентним є ринок РЕБ і радіорозвідки в Україні зараз?
— На початку 2022 року таких виробників було до десяти. Сьогодні — близько 300. Це компанії дуже різного масштабу: від гаражних проєктів до великих виробництв. Саме така масова поява рішень на базі “білого шуму” і підштовхнула нас до переходу в системні, високотехнологічні рішення.
Ефективність “Білого шуму” знижується через заходи протидії РЕБ, до яких вдаються ворожі оператори дронів. Також на це впливає здешевлення компонентів і масове копіювання. Використовують найдешевші модулі, антени, аби хоч якось працювало.
Тож, дієвість білого шуму стрімко падає. Якщо раніше йшлося про захист на 300–400 метрів, то зараз — 40–50 метрів. Фактично він лишився лише для автомобілів.
Як виробники намагаються компенсувати падіння результативності?
— Збільшують потужність. Проте це тягне за собою зростання енергоспоживання, більші акумулятори, триваліше заряджання. В умовах проблем з електропостачанням це замкнуте коло, яке не вирішує основну проблему. Приблизно 90% — це все ще “білий шум”. І близько 10% — так званий smart РЕБ. Таких рішень небагато, до п’яти. Але навіть вони різні: кожен має власний софт і архітектуру.
Ми ж працюємо на рівні транспортного каналу — нас не цікавлять прошивки дронів та їх оновлення. У нас в єдину мережу об’єднані радіоелектронна розвідка, РЕБ, перехоплення відео, повітряна розвідка, управління з одного робочого місця. Уся інформація через сервер потрапляє в базу даних, працює автоматичне виявлення та знешкодження. Подібної концепції в Україні зараз ніхто не пропонує.
Як швидко Kvertus вносить інженерні зміни після зворотного зв’язку з фронту?
— Усе залежить від складності запиту. Прості речі — корпуси, кріплення, ергономіка — ми змінюємо за лічені тижні: швидко замовляємо нові зразки, тестуємо та запускаємо в роботу.
Однак більшість запитів — це не зауваження, а ідеї, які потребують серйозної інженерної роботи. Наприклад, у засобі радіоелектронної розвідки “Азимут” функція перехоплення відео з дрона з’явилася після прямої пропозиції фахівця РЕБ під час тестувань. Від ідеї до повністю інтегрованого рішення з софтом і керуванням нам знадобився приблизно місяць.
Фото: Kvertus
Зараз ми працюємо над окремою перешкодою саме проти дронів DJI Mavic — на це є чіткий запит із фронту. Їхній зв’язок став значно стійкішим, і стандартний «білий шум» вже неефективний, тому ми розробляємо спеціалізоване рішення.
Цикл змін у Kvertus може тривати від одного тижня до декількох місяців — залежно від завдання.
Постійні зміни апаратної частини та покращення прошивки, наприклад через падіння ефективності білого шуму, впливають на ціну?
— Так, особливо у сегменті аналогових рішень. Потужніші модулі та акумулятори дорожчі, зміни курсу гривні та долара теж впливають. Але у нас великий штат і власна інфраструктура: понад 150 співробітників, 5 тис. м², усі комплектуючі завозимо легально, платимо податки. До того ж із 2025 року ми почали самі виготовляти антени, відмовившись від Китаю.
Попри подорожчання компонентів, наші продукти, наприклад “Азимут”, зберігають стабільну ціну. Ми намагаємося балансувати: підвищуємо ефективність і розширюємо функціонал, але підвищення ціни робимо лише за обґрунтованих причин.
— Наступне покоління “Азимут”, назване “Рейнджер”, зможе виявляти цілі до 18 тис. метрів (поточний “Азимут” — до 115 км), і, звісно, його ціна буде вищою через покращені антенно-фідерні системи.
Ви казали, що у Kvertus працює близько 150 співробітників. Як ця цифра змінилася за останні роки?
— Кількість команди постійно змінюється й залежить від ринку та проєктів. Цілком можливо, що у 2026 році нас буде близько 100 людей, адже ми майже повністю переходимо на смарт-РЕБ. А це вже інші вимоги — НВЧ та ВЧ-інженери, спеціалісти з антен, радіочастотних трактів, технологи. Таких кадрів на ринку мало, тому оцінювати компанію лише за кількістю співробітників немає сенсу.
Фото: Kvertus
Ринок праці складний: терміни закриття вакансій зросли втричі — з кількох тижнів до 2–3 місяців. Спеціалістів дуже часто переманюють, іноді пропонують удвічі вищі зарплати, але це реальність ринку.
Працюємо з тим, хто є: мотивуємо, навчаємо, створюємо умови, щоб люди лишалися. Паралельно шукаємо нових — через університети, хакатони, команди.
“Залізні куполи” для міст України: як діє та де обмежена радіоелектронна боротьба
В Україні проблеми з енергетикою та постійні обстріли. Якщо взяти умовний Київ, чи можливо порахувати, скільки РЕБ-систем потрібно для захисту міста — на зразок “залізного купола” в Ізраїлі?
— Важливо розуміти: сам по собі РЕБ не є універсальним рішенням. Дієвий захист працює лише в комплексі — з ППО, мобільними вогневими групами, радіотехнічною розвідкою та іншими засобами. Варто також зважати, що технології боротьби з дронами швидко змінюються. Те, що закуповували у 2023 році, вже через рік могло втратити ефективність.
Друге ключове питання — що саме ми захищаємо. В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури, і фізично та фінансово неможливо закрити їх усі одночасно. Тому йдеться про пріоритизацію — визначення, які об’єкти і в яких регіонах потребують захисту в першу чергу.
Це завдання кожного міста й області. Наразі ми працюємо з кількома містами — зокрема з Дніпром, Миколаєвом і Львовом — і поступово розширюємо цю співпрацю. Умовні “залізні куполи” над окремими містами — реальна концепція. Проте не над усією Україною: країна надто велика, а Ізраїль у рази менший за територією.
Окрема проблема — дрони на оптоволокні, які не пригнічує РЕБ. Чого очікувати у 2026 році?
— На війні завжди перемагає баланс ціни та якості. Занадто дороге рішення не буде масовим, занадто дешеве — неефективне. Саме тому основною загрозою лишаються дрони на радіозв’язку.
Оптоволоконні дрони дорожчі, повільніші, менш маневрені та мають обмежене застосування. Їх використовують на конкретних напрямках — зокрема для виявлення або прориву РЕБ-захисту перед атаками радіокерованих дронів. Однак масовим інструментом вони не стануть.
Фото: Kvertus
FPV-дрони на радіозв’язку вже літають на відстань до 40 км і обмежені переважно ємністю батареї. З появою ефективніших акумуляторів ця дистанція може зрости до 80 км — і це вже новий рівень загрози. РЕБ не діє проти дронів на оптоволокні, бо там немає радіоканалу. Проти них застосовують виключно фізичні засоби — рушниці, сіткомети тощо.
Багато хто стверджує, що російський РЕБ — один із найкращих у світі. Як він порівнюється з українським?
— Якщо порівнювати російсько-китайський і українсько-китайський РЕБ, технології приблизно схожі. Їхня перевага — масштаби та фінансування: вони можуть швидко масштабувати рішення.
Щодо технологічності — у нових розробках ми часто перевершуємо. Радянська школа РЕБ була сильною, і вони лишаються потужними на дальніх дистанціях. Загалом, технологічно перевага за Україною, за кількістю — за Росією.
Чи може у 2026 році з’явитися геймченджер у галузі РЕБ?
— Прориву у вигляді «супербластера» не очікую. Проте наша екосистема, яка автоматизує роботу та переводить ручні процеси у системні, забезпечує ефективний захист на дистанції.
Це значно спрощує роботу військових: замість того, щоб бігати з рюкзаком, оператор отримує ешелон оборони, який захищає передові позиції та кілл-зону. Чи стане це геймченджером — побачимо, однак потенціал великий.