Ініціативи підприємців, подані через "Пульс", повинні бути розглянуті органами виконавчої влади протягом періоду, що не перевищує 15 робочих днів / Depositphotos
З 1 січня 2026 року урядова цифрова платформа зворотного зв’язку з підприємництвом “Пульс” вже не є експериментальним проєктом, а стала обов’язковим способом взаємодії підприємництва з державними установами.
Про це в розмові з Delo.ua повідомив заступник міністра економіки Олександр Циборт.
За словами урядовця, “Пульс” вже давно не є лише “місцем для нарікань”. Держава використовує його як засіб, який показує, в яких сферах регулювання неефективне та що насправді стримує підприємництво.
“”Пульс” — це більше, ніж просто збір інформації. Це складова системного механізму, що дозволяє державі спостерігати за реальними регуляторними перешкодами, аналізувати їх і на основі відомостей приймати рішення щодо змін у правилах, процедурах і нормативних документах. Саме з цією метою “Пульс” і було створено — щоб усувати системні проблеми, а не тільки працювати з окремими скаргами”, — пояснив Циборт.
Як функціонує “Пульс” з 2026 року
З 2026 року умови функціонування “Пульс” стали суворішими та чіткішими. Для державних інституцій він є обов’язковим. Докладно визначено, хто саме повинен реагувати на ініціативи підприємництва — ОДА, центральні органи влади, Урядовий контакт-центр. Державна регуляторна служба визначена як модератор платформи.
Терміни надання відповіді також встановлені. Стандартно — 15 робочих днів. У більш складних ситуаціях термін може бути збільшено, але не більше ніж до 30 робочих днів.
Окремим елементом цієї системи є дашборд підприємництва, як внутрішній інструмент для уряду, який об’єднує всі сигнали в єдину картину.
“На даний момент у дашборді зібрано 400 проблем підприємництва — це зведений перелік питань, що надходять через “Пульс”, від аналітичних центрів та безпосередньо від компаній”, — зазначив заступник міністра.
Деякі з цих проблем вже вирішені — 40 врегульовано. Ще 268 перебувають в процесі вирішення. В окремих випадках це зміни до нормативних актів, в інших — управлінські рішення або міжвідомчі обговорення.
Економічні наслідки від “Пульс”
Найбільш очевидним прикладом того, як це працює, є ситуація з блокуванням податкових накладних. Навесні минулого року це було одне з основних питань напруженості між підприємництвом і державою.
“Якщо розглядати дані річної давнини, проблема була значною. Наразі кількість ініціатив знизилася з 320 у березні 2025 року до 20 у січні 2026 року. Напруга значно зменшилася. Це результат змін, які Мінфін впровадив у механізм блокування. Вони частково вирішили системну проблему. Ми також перевірили це через бізнес-аналітичні центри, і вони підтверджують цю динаміку”, — зазначив Циборт.
Фактично кількість нарікань щодо блокування податкових накладних зменшилася у 16 разів.
За словами заступника міністра, “Пульс” вже приносить помітний економічний ефект для підприємництва. Наприклад, скасування застарілих норм ДБН (маються на увазі вимоги щодо пожежних ящиків), які були перешкодою для софтових операторів, дозволить заощадити 150 млн. грн протягом п’яти років.
Наразі через платформу підприємництво активно повідомляє про проблеми в галузі енергетики — в першу чергу про когенерацію та підключення до мереж. “Через “Пульс” підприємництво подає звернення щодо когенерації та проблем, пов’язаних з приєднанням до мереж. Це надзвичайно важлива сфера для енергетичної стабільності країни”, — пояснив Циборт.
Нагадаємо, що у 2026 році Євросоюз виділив Україні на цифрові послуги 10 млн. євро. У поточному році платформу Пульс планують розвивати у напрямку аналітики та обробки даних. Йдеться про розширення ШІ-аналізу звернень, тематичні опитування підприємництва та аналітичні дашборди для державних органів. За словами Олександра Циборта, регулярні аналітичні огляди та звіти “Пульс” стануть інструментом підтримки управлінських рішень на рівні найвищого керівництва держави.