© EPA-EFE/TIBOR ILLYES HUNGARY OUT Європа спостерігає за новим прем’єр-міністром Угорщини з великою обережністю.
Європейська комісія з певним скептицизмом ставиться до намагань нового очільника угорського уряду Петера Мадяра домогтися розморожування заморожених коштів ЄС, попри заяви самого політика про те, що угода є «дуже близькою». Про це повідомляє видання Politico.
У п’ятницю Мадяр має провести зустріч із Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, щоб спробувати досягти прогресу у питанні мільярдів євро, заморожених через невиконання законодавства ЄС за каденції попереднього прем’єра Віктора Орбана.
Однак, європейські посадовці на умовах конфіденційності висловлюють застереження, що процес далекий від того оптимістичного сценарію, який Мадяр презентує громадськості.
Один із представників Єврокомісії зазначив Politico, що в п’ятницю, ймовірно, вдасться досягти згоди лише щодо частини питань, тоді як найбільш складні аспекти залишаться невирішеними.
«Звісно, неможливо вимагати перетворення країни за одну ніч, тому ми не очікуємо всеосяжної домовленості. Деякі питання будуть узгоджені, а над іншими ми продовжимо роботу», — повідомив співрозмовник, побажавши залишитися неназваним.
У Брюсселі існують три основні побоювання:
- щодо майбутнього рішення судових інстанцій стосовно розблокування коштів для Угорщини;
- щодо спроможності Мадяра оперативно впровадити реформи без ризику конституційної кризи;
- та досвід Польщі, де після зміни влади кошти було розморожено, проте реформи фактично зайшли в глухий кут.
Найближчий ризик пов’язаний із рішенням Європейського суду, який у найближчі тижні має винести вердикт стосовно рішення Єврокомісії від 2023 року про розблокування приблизно 10 мільярдів євро для Угорщини за часів Орбана.
Тоді Європейський парламент оскаржив це рішення, стверджуючи, що Єврокомісія знехтувала проблемами з демократією та судовою системою в країні.
Генеральний адвокат суду вже висловився на підтримку позиції Європарламенту у своєму висновку.
У випадку негативного рішення, Єврокомісію можуть знову звинуватити в надмірній поспішності під час узгодження розморожування коштів для Угорщини. Саме тому зараз Брюссель наполягає, щоб реформи були не просто обіцяні, а вже втілені до перерахування коштів.
Напруженість навколо візиту Мадяра також виявила певний розрив між Будапештом і Брюсселем.
Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан ще минулих вихідних повідомила Politico, що Мадяр зустрінеться з фон дер Ляйєн у четвер.
Будапешт кілька днів публічно анонсував цю зустріч, однак Єврокомісія ухилялася від її підтвердження. Лише пізно ввечері у середу, після того, як Мадяр опублікував у соцмережах повідомлення про переговори у п’ятницю, представник Єврокомісії офіційно підтвердив цю інформацію.
Ще один незручний епізод стався у четвер, коли НАТО скасувало заплановану пресконференцію за участю Мадяра та генерального секретаря Альянсу Марка Рютте.
У НАТО пояснили це «логістичними труднощами». Угорський уряд жодних коментарів щодо ситуації не надавав.
Мадяр зробив питання розблокування європейських фінансів ключовим елементом своєї політичної програми після поразки Орбана.
За його словами, разом із ним до Брюсселя прибули міністр фінансів Андраш Карман, міністр транспорту та інвестицій Давід Вітезі та голова МЗС Аніта Орбан для проведення попередніх переговорів.
«Однією з наших найважливіших передвиборчих обіцянок було забезпечення Угорщині доступу до коштів ЄС. Йдеться про сотні мільярдів форинтів. Усі країни-члени ЄС вже отримали ці кошти, окрім Угорщини», — заявив Мадяр.
Водночас він додав, що деякі питання залишаються невирішеними, проте щодо багатьох важливих тем вже досягнуто певних домовленостей.
Речниця Єврокомісії Паула Піньйо підтвердила, що між сторонами триває низка консультацій «для досягнення максимально можливого прогресу».
Основний пакет коштів, про який ідеться, становить 10,4 мільярда євро з фонду відновлення ЄС після пандемії.
Для розблокування цих коштів уряд Мадяра має представити оновлений план їх використання.
Щоб отримати повну суму, Угорщина повинна виконати так звані «суперумови» щодо судової системи, механізмів боротьби з корупцією та процедур державних закупівель.
Будапешт має офіційно подати відповідний запит до 31 серпня, а остаточні виплати мають бути завершені до кінця поточного року.
Хоча Мадяр має конституційну більшість у парламенті, реформи ще потребують підготовки, ухвалення та проходження через можливі судові оскарження.
Крім того, ключові посади — зокрема президента країни, голови Конституційного суду та генерального прокурора — досі обіймають прихильники Орбана, які можуть перешкоджати впровадженню змін.
Професор права та міжнародної політики Гронінгенського університету Джон Морейн висловив думку, що спроби усунути цих осіб можуть призвести до конституційної кризи.
«Відновити верховенство права, не порушивши при цьому сам закон, надзвичайно складно», — зазначив він.
За його словами, усунення керівництва судової системи стало б «надзвичайно драконівським кроком».
«Це саме по собі порушило б конституцію, а Єврокомісія не бажає бути причетною до цього. Це призвело б до конституційної кризи».
Сам Мадяр вже визнав певні обмеження. Після заяви про намір приєднати Угорщину до Європейської прокуратури він зазначив:
«Ми не можемо погодитися на зміни, які можуть суперечити угорській конституційній системі. Гадаю, Єврокомісія поставиться до цього з розумінням».
На позицію Брюсселя також впливає досвід Польщі.
Після приходу до влади Дональда Туска у 2023 році Єврокомісія розморозила понад 100 мільярдів євро після обіцянок судових реформ та перших кроків до відновлення довіри.
Однак згодом президент Польщі Анджей Дуда, представник партії «Право і справедливість», заблокував ключові зміни.
Це викликало критику на адресу Єврокомісії, яку звинуватили у розморожуванні коштів під обіцянки, а не під реальні кроки.
Попри це, європейські посадовці зацікавлені підтримати відхід Мадяра від політики Орбана після тривалого періоду конфронтації між Будапештом і Брюсселем.
Міністр у справах Європи Ірландії Томас Бірн назвав новий тон Угорщини «повним переглядом» та «приємним сигналом».
Водночас деякі європейські столиці поки що ставляться до Мадяра з обережністю і прагнуть спершу побачити реальні зміни, перш ніж повністю відновити довіру до Угорщини, зокрема в галузі обміну розвідданими.