Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозицією створити новий безпековий форум для лідерів ЄС та країн-однодумців. Це рішення зумовлене ескалацією російських гібридних атак та погіршенням трансатлантичних відносин.
Ця ініціатива є частиною ширшого перегляду безпекової політики Європи. Вона передбачає більш рішучу реакцію на гібридну діяльність Росії та посилення власного оборонного потенціалу ЄС, зберігаючи при цьому співпрацю з НАТО.
«Ми давно обговорюємо формат зустрічей лідерів, присвячений безпеці нашого континенту, за участю таких партнерів, як Україна, Велика Британія, Норвегія, Канада та інших. Зараз це стає ще більш нагальним, з огляду на характер і масштаб наявних ризиків. Саме тому ми представимо наші пропозиції щодо створення Європейської ради безпеки», — заявила фон дер Ляєн під час щорічної промови «Про становище ЄС» у Європарламенті.
Глава Єврокомісії також запропонувала запровадити протокол надзвичайних заходів безпеки ЄС. Він буде розроблений за зразком процедури термінових консультацій статті 4 НАТО і покликаний реагувати на гібридні атаки, які не досягають рівня збройної агресії, але все ж становлять загрозу національній безпеці.
«Європі потрібен власний план дій у боротьбі з гібридними загрозами. У разі активації цієї процедури однією державою-членом усі держави-члени збиратимуться для координації європейської відповіді — з метою запобігання подальшій ескалації та пом’якшення наслідків», — зазначила вона.
Фон дер Ляєн також запропонувала нову схему розвитку європейських стратегічних військових можливостей, зокрема в галузі дозаправки в повітрі та протиповітряної оборони. Ці сфери наразі значною мірою залежать від американських технологій.
«Я можу оголосити про створення нового Європейського інструменту стратегічних засобів — повністю узгодженого з НАТО. Ці системи є надзвичайно важливими, і нам потрібно більше таких систем. Тільки разом Європа має достатній масштаб, щоб це реалізувати», — додала президентка ЄК.
Манфред Вебер, голова фракції Європейської народної партії в Європарламенті, підтримав цю ініціативу, наголосивши на загрозі з боку Росії.
«Загроза очевидна — Путін не зупиниться. Наша відповідь — єдність: спільні структури командування, європейські дрони, європейські супутники, настільки тісно пов’язані між собою, що ніхто ніколи не зможе розірвати цю співпрацю», — сказав Вебер.
На його думку, такі спільні дії допоможуть зменшити роздробленість європейських оборонних зусиль, яка призводить до марнотратства та дублювання.
Пропозиція глави ЄК відображає зростаючі побоювання щодо нездатності Європи ефективно протидіяти збільшенню порушень повітряного простору, кібератак та спроб диверсій на тлі російської агресії проти України. Водночас НАТО уникає посилення своєї реакції, побоюючись розпалити повномасштабний конфлікт із Росією.
Трансатлантичні відносини також зазнали впливу через суперечності між президентом США Дональдом Трампом та європейськими союзниками. Погрози Трампа щодо різних країн та перегляд військової присутності США в Європі викликають сумніви щодо відданості Вашингтона трансатлантичним зв’язкам.
Ідея створення Європейської ради безпеки неодноразово висувалася з 1980-х років, але не отримувала широкої підтримки. Вона відновилася після розколу в ЄС через війну в Іраку у 2003 році та отримала новий імпульс у 2017 році завдяки Жан-Клоду Юнкеру та Еммануелю Макрону, проте Велика Британія виступила проти.
Цього року депутат Європарламенту Сергій Лагодинський відродив пропозицію щодо створення Ради безпеки за зразком ООН. Він виступив за укладення міжурядового договору, який би об’єднав ключові європейські країни та передбачав ротаційні місця для менших держав для прискорення прийняття рішень у кризових ситуаціях.
Проте, столиці країн ЄС загалом скептично ставляться до передачі своїх оборонних повноважень новим інституціям. Така пропозиція також несе ризик конфлікту з НАТО, яке неодноразово застерігало від дублювання його безпекових функцій.