© pixabay.com Мешканці визначатимуть, чи варто поновлювати зупинений процес євроінтеграції.
Парламент Ісландії схвалив ідею проведення національного плебісциту щодо відновлення переговорів про приєднання країни до Європейського Союзу. У випадку позитивного рішення виборців, держава повернеться до переговорного процесу, який було припинено у 2013 році після приходу до влади уряду з євроскептичними настроями. Про це повідомило агентство Reuters.
Голосування заплановане на 29 серпня і є частиною урядового двоетапного плану. Цей план потенційно може призвести до членства країни в ЄС до кінця поточного десятиліття. До цього Ісландія припиняла переговори з Євросоюзом у 2013 році, зробивши це після чотирьох років обговорень. Зупинка процесу сталася після того, як до влади прийшла адміністрація з антиєвропейськими поглядами.
Водночас, згідно з результатами ісландських соціологічних опитувань, рівень підтримки членства в ЄС серед населення останніми роками зріс. Серед причин такого зростання – збільшення вартості життя та конфлікт в Україні.
Уряд Ісландії зазначив, що якщо громадяни країни підтримають відновлення переговорів, то остаточні умови вступу до ЄС будуть винесені на окремий референдум. Якщо ж переважна більшість виборців проголосує проти – спроби повернутися до переговорного процесу щодо вступу буде припинено.
Професор політології Університету Ісландії Олафур Тордур Хардарсон зазначив, що значна частина громадян ще не визначилася щодо свого ставлення до членства в ЄС. Саме тому запропонована двоетапна система може викликати у них більше довіри.
“Значна кількість тих, хто ще остаточно не визначився, чи бажає вступу до ЄС, підтримує перший плебісцит, оскільки прагне побачити, якими саме будуть умови потенційної угоди”, – пояснив він.
Приєднання Ісландії, населення якої становить близько 400 тисяч осіб, суттєво розширило б географічну присутність ЄС у Північній Атлантиці. Це питання набуває додаткового геостратегічного значення на тлі заяв президента США Дональда Трампа щодо його бажання включити до складу своєї країни Гренландію, розташовану між Ісландією та Сполученими Штатами.
“Хоча Ісландія, безсумнівно, є дуже невеликою державою, її поява на карті ЄС мала б певну символічну перевагу”, – зазначив Хардарсон.
У 63-місному парламенті Ісландії, що носить історичну назву “Альтинг”, за проведення референдуму проголосували 34 депутати. Проти виступили вісім парламентарів, ще 14 утрималися, а семеро були відсутні під час голосування.
Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір ще в березні заявляла, що з оптимізмом оцінює шанси країни на вступ до ЄС уже у 2028 році. Водночас вона зазначила, що найбільш складними питаннями під час переговорів з ЄС можуть стати сфери рибальства та сільського господарства.
Нагадаємо, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала країни ЄС переглянути підхід до вступу нових держав до союзу. За її словами, нинішня система потребує змін через геополітичні виклики та зростання кількості кандидатів. Кос наголосила, що процес розширення має стати більш динамічним і передбачуваним. Вона також підтримала ідею поетапної інтеграції кандидатів ще до здобуття повноправного членства.
Окрім того, уряд Ірландії висловив застереження щодо пропозиції асоційованого членства України в ЄС. У Дубліні вважають, що такий формат може створити ризик появи “другосортного” членства для країн-кандидатів. Ірландія наполягає на збереженні повноцінного шляху до вступу для України. Там також наголосили, що вона має отримати всі права та можливості, передбачені для майбутніх членів Європейського Союзу.