© Getty Images Іноземці становлять майже 20% населення Іспанії, але у сільській місцевості їхня частка сягає лише 8,9%.
Іспанський уряд, керований лівими силами, активно заохочує приїзд іммігрантів до сільських територій, які переживають занепад, тоді як великі міські центри країни відчувають зростаючий тиск через наплив нових мешканців. Ця тенденція, як зазначає The Financial Times, вирізняє Іспанію серед інших європейських країн.
«Без мігрантів майбутнє сільської місцевості Іспанії видається вкрай невизначеним», — зазначає Франсеск Бойя, високопоставлений представник уряду, відповідальний за демографічну політику, який керує новою національною стратегією для регіонів, відомих як «вимираюча Іспанія».
Прем’єр-міністр-соціаліст Педро Санчес протистоїть загальноєвропейській тенденції до посилення антиімміграційної політики, продовжуючи дотримуватися відкритого підходу до міграції, як відповідь на старіння населення Іспанії та різке скорочення народжуваності.
«Єдиний шлях для підтримання того, що можна назвати стабільною демографічною структурою, — це залучення нових поселенців до сільських зон», — сказав Бойя у розмові з Financial Times.
«І хоча частина цих нових жителів може прибути з міст, значна кількість прибуде саме завдяки міграції».
Менш ніж за два десятиліття частка осіб, народжених за межами Іспанії, збільшилася з одного мешканця на двадцять до майже кожного п’ятого — це показник, вищий навіть, ніж у США.
Приплив іммігрантів, переважно з країн Латинської Америки, сприяв тому, що Іспанія стала найдинамічнішою розвиненою економікою світу протягом останніх двох років.
Однак це також призводить до зростання вартості житла та створює додаткове навантаження на інфраструктуру і державні сервіси у великих містах. Ці проблеми активно використовує права популістська партія Vox.
Уряд Санчеса, який перебуває при владі майже вісім років, стикається з тиском з боку Vox та консервативної опозиції через те, що вони вважають надто м’яким ставленням до нелегальної міграції.
Критика посилилася після оголошення урядом масштабної амністії, яка надасть можливість щонайменше півмільйона нелегальних мігрантів отримати дозвіл на проживання та роботу.
На виборах до регіональних органів влади в Андалусії — найбільш густонаселеному регіоні Іспанії — партія Vox стала ключовою політичною силою, без якої неможливо сформувати більшість, і тепер може увійти до коаліції з консервативною Народною партією.
Vox зобов’язалася впроваджувати політику «національного пріоритету», яка ставить громадян Іспанії на перше місце.
У лютому цього року центральний уряд Іспанії, очолюваний соціалістами, представив нову національну стратегію розвитку сільських територій, спрямовану на зменшення нерівності в доступі до послуг, інфраструктури та економічних можливостей.
Бойя, який обіймає посаду генерального секретаря з питань демографії у міністерстві, що також відповідає за екологію, підкреслив, що уряд не планує примусово переселяти людей з таких міст, як Мадрид чи Барселона.
«Це звучало б як з диктатури. На кшталт: “Так, зараз ми будемо переміщувати людей”. Ні, звичайно ж ні», — заявив він.
«Однак уряд зацікавлений у привабленні мешканців міст, які з різних причин стикаються з труднощами — наприклад, через високі ціни на житло — і чиє життя могло б суттєво покращитися у сільській місцевості».
Для досягнення цієї мети, за словами Бойї, уряд фінансує проєкти місцевих рад, компаній та громадських організацій, спрямовані на допомогу іммігрантам, включаючи мовні курси, консультації з питань освіти, охорони здоров’я та оплати рахунків.
Бойя навів приклад муніципалітету Вільягатон у регіоні Кастилія і Леон, де мешкає трохи більше 600 осіб. Там на підприємстві, що виробляє парасольки та огорожі, 80% персоналу складають іммігранти з Сенегалу, Гамбії та Колумбії.
Іноземці вже давно працюють у сільському господарстві південної Іспанії. Проте у внутрішніх регіонах країни села порожніють протягом десятиліть через відтік молоді та старіння населення.
У багатьох районах скорочено автобусне сполучення, закрито школи, а візити лікарів стали менш частими.
Незважаючи на те, що особи, народжені за межами Іспанії, становлять майже 20% загального населення країни, у малонаселених муніципалітетах їхня частка становить лише 8,9%.
З 2022 року кількість іноземців в Іспанії збільшувалася в середньому на 665 тисяч щорік, а загальна чисельність населення країни наблизилася до 50 мільйонів осіб.
Рівень народжуваності в Іспанії — 1,1 дитини на жінку — є другим найнижчим у ЄС після Мальти. Водночас країна має найвищу тривалість життя в Європейському Союзі — 84 роки.
В рамках іншої урядової ініціативи, неурядова організація Fundación Raíces допомагає знайти роботу для молодих та вразливих мігрантів, які проживають у державних центрах прийому, та розширює свою діяльність з міст на сільські території, як зазначив Бойя.
Фінансування, яке надає центральний уряд, залишається відносно скромним: минулого року гранти на подібні проєкти склали 52 мільйони євро. Санчес повідомив, що цього року ця сума зросте щонайменше до 80 мільйонів євро.
Центральний уряд не має повноважень надавати податкові пільги для переїзду в сільську місцевість, але це можуть робити регіональні уряди Іспанії.
Інші ініціативи, включаючи проєкт, пов’язаний із церковним фондом Talento 58, спрямовані на пошук іммігрантів, готових взяти на себе управління пекарнями, супермаркетами та барами, які інакше могли б закритися після виходу їхніх власників на пенсію.
«Ми лише на початку цього шляху», — підкреслив Бойя.