© Getty Images НАТО не може узгодити дворічну програму підтримки України.
Країни-учасниці НАТО, напередодні саміту Альянсу, все ще не можуть досягти консенсусу щодо тривалих зобов’язань з військової підтримки України. Цю інформацію поширює Frankfurter Allgemeine Zeitung, посилаючись на дипломатичні джерела.
Посли країн НАТО вже схвалили чернетку фінальної декларації, яка передбачає виділення 70 мільярдів євро на військові засоби, підтримку та навчання для України у 2026 році.
Проте, згідно з даними видання, розбіжності виникли стосовно другої частини документа, яка мала б закріпити довготривалий характер допомоги.
Проєкт декларації мав на меті, щоб союзники підтвердили свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше такий самий рівень допомоги і у 2027 році.
Однак, за словами дипломатів, Італія висловлює заперечення проти фіксації зобов’язань, зокрема, згадки 2027 року. З цієї причини відповідне формулювання залишається неузгодженим.
У четвер посли країн НАТО планують провести черговий раунд перемовин, аби спробувати вирішити розбіжності до початку саміту.
Для багатьох союзників саме довгострокова гарантія підтримки України розглядається як один із ключових політичних результатів майбутньої декларації. Зокрема, її ухвалення активно підтримувала Німеччина.
При цьому, документ не передбачає жодного обов’язкового механізму розподілу фінансового тягаря між країнами НАТО.
Сума у 70 мільярдів євро також не є результатом нової оцінки потреби України у військових засобах.
Вона включає 30 мільярдів євро, які вже передбачені кредитною програмою Європейського Союзу для України, та 40 мільярдів євро, про які союзники домовилися ще під час саміту НАТО у Вашингтоні у 2024 році.
У разі затвердження аналогічного рівня допомоги й на 2027 рік, загальний обсяг підтримки за два роки сягнув би 140 мільярдів євро.
Під час саміту у Вашингтоні у 2024 році союзники домовилися надати Україні щонайменше 40 мільярдів євро військової допомоги протягом наступного року.
Тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонував негайно поширити ці гарантії на два роки, проте ця ініціатива не отримала підтримки.
Найбільше опору тоді виявив тодішній президент США Джо Байден, який наголосив, що не може пов’язувати рішення свого наступника та Конгрес.
Зрештою, союзники домовилися лише переглянути обсяги підтримки на наступному саміті НАТО.
Фактично, з середини 2024 до середини 2025 року країни Альянсу надали Україні понад 50 мільярдів євро військової допомоги, близько 40% якої забезпечили Сполучені Штати.
Після приходу до влади адміністрації президента Дональда Трампа, Вашингтон повністю припинив нову військову допомогу Україні, і основний фінансовий тягар переклався на європейських союзників та Канаду.
Саме тому, поточна поява у проєкті декларації конкретної суми підтримки вже розглядається як позитивний крок.
Ще сильнішим політичним сигналом, на думку багатьох союзників, стало б ухвалення дворічних гарантій допомоги.
Водночас, союзникам знову не вдалося узгодити механізм пропорційного розподілу витрат між державами.
Саме на такому підході наполягали Німеччина та країни, які наразі надають найбільші обсяги військової допомоги Україні, серед яких Швеція, Данія, Норвегія, Нідерланди та країни Балтії.
Навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав естонську пропозицію, згідно з якою кожна країна мала б щорічно спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову підтримку України.
Без урахування США, це дозволило б акумулювати близько 60 мільярдів євро щороку, окрім кредитної програми ЄС.
Проте, цю ініціативу заблокували Франція, Італія та Іспанія, внесок яких на даний момент значно нижчий за запропонований рівень.
Ці країни наголосили, що вже беруть участь у фінансуванні кредитної програми ЄС для України відповідно до своїх економічних можливостей.
Водночас, додаткові 40 мільярдів євро мають формуватися виключно за рахунок добровільних національних внесків.
Найбільшу частку цієї допомоги планують забезпечити Німеччина, яка готова виділити 11,5 мільярда євро, а також Велика Британія, Данія, Нідерланди та Швеція.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль ще у травні запропонував союзникам подвоїти обсяги допомоги Україні, доповнивши кредит ЄС аналогічною сумою двосторонньої військової підтримки.
За оцінками Берліна, попри вже ухвалені програми, Україні цього року все одно знадобиться ще 8–10 мільярдів євро нового фінансування.
У Німеччині також висловлюють надію, що закріплення відповідних зобов’язань у декларації зробить внески окремих держав більш прозорими, зокрема через регулярні звіти генерального секретаря НАТО.
Під час візиту до Вашингтона у понеділок Вадефуль обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання розподілу фінансового навантаження та підготовку до саміту НАТО.
«Вже зараз Канада та європейські союзники забезпечують 98% фінансових витрат на військову підтримку України. Ми прагнемо і мусимо зробити більше, щоб гарантувати Україні військову допомогу не лише цього, а й наступного року щонайменше на такому ж рівні. Саме така підтримка зрештою змусить Путіна усвідомити, що Україна здатна витримати довшу боротьбу і що настав час сісти за стіл переговорів», — заявив він.
За інформацією FAZ, у проєкті фінальної декларації також міститься положення про те, що «Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку».
Водночас, європейським союзникам не вдалося переконати США погодитися на більш жорсткі формулювання, які б прямо пов’язували безпеку України з безпекою усієї Європи.