>
Поступки заради санкцій. Як ЄС узгодив нову хвилю тиску на Росію і що довелося “віддати”
Четвер, 23 липня 2026, 19:32 — Тетяна Висоцька, Європейська правда, з БрюсселяПоділитись:
SERGEI SUPINSKY/AFP/East NewsПопри виклики, ЄС ухвалив потужний санкційний пакет проти Росії
О 8:30 ранку в четвер, 23 липня, представники держав ЄС зібралися у залі засідань будівлі “Європа” у Брюсселі у форматі 1+1 (посол плюс радник чи інший дипломат). Перед ними стояло непросте завдання: парафувати узгоджений текст 21-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Завдання непросте, адже, як зазначив один із присутніх на засіданні Комітету постійних представників ЄС (Coreper) кореспондентці “Європейської правди”, 20 попередніх санкційних пакетів вичерпали всі прості заходи, які “висіли на нижчих гілках дерева”. Усе, що залишилося, безпосередньо стосується економічних чи політичних інтересів однієї з 27 держав Євросоюзу. А санкції затверджуються виключно одноголосно.
За трохи більше місяця, доки тривало обговорення нового, 21-го пакета, його погрожували ветувати майже третина держав Євросоюзу: Болгарія, Італія, Франція (останні дві – за двома різними питаннями), Німеччина, Нідерланди, Польща, Австрія та Греція. Кожна держава відмовлялася від вето в обмін на певну поступку – фактично, на послаблення запропонованого Єврокомісією санкційного пакету.
У результаті, з 21-го пакета санкцій було вилучено спочатку ім’я російського патріарха Кирила та ще кількох одіозних росіян, потім цілий блок щодо заборони імпорту в ЄС російської риби, також повністю втратила чинність частина про заборону в’їзду в ЄС росіян, які воювали проти України.
І, як родзинка на торті, Греція отримала дозвіл щонайменше протягом року транспортувати російський скраплений газ криголамами безпосередньо від півострова Ямал до неєвропейських споживачів.
Що спільного між російською тріскою, патріархом Кирилом та банком “Райфайзен”
Першою 21-й пакет санкцій заблокувала Болгарія.
Прем’єр-міністр країни Румен Радєв відкрито заявив на саміті Європейської ради 18 червня, що вимагатиме виключення з санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила – інакше скористається правом вето.
Пізніше до Болгарії приєдналася Італія – очевидно, під впливом Папського престолу, не бажаючи встановлювати “політичні” санкції проти церковних діячів.
У результаті патріарха Кирила вилучили із запропонованого санкційного списку.
Разом із засновником російського “Лукойлу” Вагітом Алекперовим та керівником компанії з РФ, яка, окрім роботи на російську оборонку, постачає комплектуючі для метро у столиці Болгарії Софії.
Далі були російські комбатанти: Єврокомісія прагнула, щоб 21-й пакет санкцій містив повну заборону в’їзду на територію ЄС для осіб, які воювали проти України у загарбницькій війні Росії. Тим не менш, це зустріло опір. Не такий відкритий, як у випадку Болгарії, але сильний.
Франція, Італія, та менш публічно низка інших морських курортних держав навідріз відмовилися регулювати це питання в рамках антиросійського пакета санкцій – стверджуючи, що його треба імплементувати через зміни до законодавства про Шенгенську зону. Справжньою ж метою їхнього бажання було не юридична бездоганність, а прагнення відтермінувати рішення, яке б однозначно негативно вплинуло на потік туристів з Росії, який і так скоротився з повномасштабною війною проти України.
Це протистояння вилилося в позитивний для російських комбатантів результат.
Окупанти все ще можуть приїжджати на відпочинок на Лазуровий берег.
У санкційному пакеті залишився лише НАМІР європейських держав колись у майбутньому заборонити їм в’їзд.
Проте, за інформацією “ЄвроПравди”, ініціатор заборони – Єврокомісія – у жовтні таки планує виступити з пропозицією щодо відповідних змін до візової політики ЄС.
Тепер про рибу. Внесення до 21-го пакета санкцій проти Росії пропозиції заборонити імпорт в ЄС російської тріски та значно обмежити імпорт інших видів рибної продукції було б революційним. Адже рибальство, яке ефективно підживлює російську економіку, не було включене до жодного з попередніх пакетів санкцій.
Але, як виявилося, до цього не були готові великі імпортери риби в ЄС: Німеччина, Нідерланди, Франція та Польща (звісно, проти була й Португалія з її прихильністю до тріски, але її дипломати були менш активні). У результаті, весь “рибний блок” був вилучений із санкційного пакета до кращих часів.
Нарешті, Австрія. Вона була передостанньою країною, яка зняла застереження щодо 21-го пакета санкцій. Вимога Відня не нова: вилучити з уже існуючого санкційного списку російську інвестиційну компанію, замороженими активами якої можна було б компенсувати фінансові втрати австрійського банківського гіганта Raiffeisen, який залишився працювати в Росії після початку повномасштабного вторгнення.
Заробляння коштів у державі-агресорі вилилося для австрійської банківської інституції у збитки на понад 2 млрд євро, вилучених росіянами у вигляді активів через суд. Їх вона тепер хоче повернути через європейську дочірню компанію однієї з фірм, що пов’язують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.
У цьому й полягала вимога Австрії. Щоправда, вона стала єдиною державою, яка в обмін на погрозу вето отримала лише обіцянку: Єврокомісія має вивчити питання, перевірити, чи є аналогічні випадки з іншими європейськими бізнесами, що продовжили працювати в Росії та постраждали через це – і оперативно вийти з відповідними пропозиціями. Тим не менш, офіційний Відень знайшов цей захід задовільним і відкликав свої питання до санкційного пакета.
Греція святкує перемогу
Греція блокувала 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії до останнього дня – 23 липня. Вона вимагала скасувати запропоновану в пакеті заборону на транспортування російського скрапленого газу до третіх країн.
Афіни переймалися недарма, адже такий захід міг завдати серйозної шкоди Dynagas, грецькій судноплавній компанії, яка спеціалізується на транспортуванні саме арктичного російського СПГ.
Як стало відомо “Європейській правді”, грецькі дипломати стверджували, що криголами-СПГ-танкери, які використовує Dynagas, не можуть бути перепрофільовані на інші види перевезень – отже, частина доходів грецького бюджету буде безповоротно втрачена. Так само будуть втрачені понад 2000 робочих місць для громадян Греції, залучених до цього виду діяльності.
Більше того, після виходу грецького оператора з ринку СПГ-транспортування, цю нішу мали зайняти китайські компанії, які давно вже висловлювали свою зацікавленість у вигідних контрактах з Ямалом.
Позиція Греції, за інформацією європейських співрозмовників “ЄвроПравди”, які безпосередньо брали участь у дискусіях, викликала спочатку нерозуміння, а потім і роздратування з боку більшості інших держав ЄС.
Грецію намагалися змусити поступитися заради посилення тиску на Росію.
Європейська комісія навіть підготувала аналітичний документ зі статистикою, яка мала довести, що запровадження заборони на СПГ-перевезення європейськими компаніями сильно вдарить по економіці Росії. Але в Афінах підготували контраргументи, стверджуючи: удар по економіці Греції буде значно сильнішим, а це явно не має бути наслідком дії санкційного пакету ЄС.
Тож після того, як стало зрозуміло, що Греція стоятиме до кінця, було прийняте компромісне рішення: для греків зроблять виняток. Транспортування скрапленого газу з Росії до третіх країн дозволять за контрактами, які були укладені до 24 лютого 2022 року – тобто, до повномасштабного вторгнення.
Отже, Dynagas як давній партнер російських газовиків може бути спокійною принаймні рік. Адже заплановано, що тоді вказаний виняток переглянуть – і для його затвердження теж необхідна буде одноголосна підтримка.
То що ж залишилося?
Незважаючи на все вищевикладене, 21-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії все одно можна вважати потужним і таким, що сильно вплине на російську економіку.
Насамперед, по російських банках: 33 російські фінустанови (в основному великі регіональні банки, які перейняли на себе частину функцій великих, вже підсанкційних банків) отримають заборону на SWIFT-платежі та будь-які транзакції.
Санкції запровадять і проти кількох зарубіжних банків, які допомагають російським банкам обходити санкції: банки в Молдові, Киргизстані та дві “дочки” великих російських банків (Сбербанк та ВТБ) в Індії.
Також до пакета включені кілька десятків криптовалютних операторів (включаючи 14 – у третіх країнах, таких як Білорусь, Грузія, ОАЕ, Панама, Маршаллові Острови, Нігерія), які намагаються замінити функції банків для росіян для переказу коштів за кордон і з-за кордону. 21-й пакет до того ж запроваджує заборону для третіх країн співпрацювати з будь-якою російською платформою криптооператорів.
Також у пакет увійшов найбільший за останні чотири роки список індивідуальних санкцій – одномоментно плюс 218 фізичних осіб та організацій.
Список російського тіньового флоту поповниться на понад 40 суден та морських компаній.
Вперше у санкційному пакеті також – обмеження проти суден, які допомагають тіньовому флоту працювати, незважаючи на існуючі заборони. Також запроваджується дуже важливе положення, яке дозволяє державам-членам ЄС конфісковувати вантажі, що транспортуються тіньовим флотом.
Ще під прицілом санкцій – кілька нафтопереробних заводів у Росії та Білорусі, відкладені санкції проти нафтопереробного заводу в Кулеві (Грузія), два російські порти та чотири аеропорти.
Окрім цього – понад 50 військово-промислових об’єктів, з акцентом на компанії, задіяні у виробництві безпілотників великої дальності. Більшість із них – 24 – знаходяться в Росії, але є також 14 китайських, чотири турецьких, два киргизьких, два казахстанських об’єкти, два з ОАЕ та два з Індії.
І щодо російських комбатантів – нехай їм поки що не заборонено в’їзд до ЄС, але ж задекларовано такий намір і зроблено перший крок.
І, можливо, найголовніше – компроміс з Грецією відкрив можливість заморозити “цінову стелю” на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель не на кілька місяців, як обговорювалося спочатку, а на цілий рік.
Це дозволить не допустити різкого зльоту максимальної ціни, яка вираховувалася за формулою “середньоринкова ціна на нафту за останні шість місяців мінус 15%” та мала вже з середини липня подвоїти нафтові доходи Кремля, які можна було використати на продовження війни в Україні.
За інформацією “ЄвроПравди”, економісти Єврокомісії вирахували, що утримання максимальної ціни на російську нафту для європейських операторів ринку на рівні 44,1 долари за барель до липня 2027 року, виходячи з форвардних цін на російську нафту, коштуватиме Москві $3,5 мільярда, що є досить суттєвим ударом.
Авторка: Тетяна Висоцька, журналістка “Європейської правди”Підписуйся на “Європейську правду”!Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.