“Пекельні санкції” стають реальністю? Як Конгрес США покарав Росію та що робитиме Трамп
На очікуваній зустрічі президентів Трампа і Зеленського наприкінці вересня у США будуть добрі новини для України стосовно тиску на РФ.
Вперше за понад півтора року президентства Дональда Трампа законопроєкт щодо санкцій проти Росії потрапить йому на підпис, здолавши складні дебати та голосування в обох палатах Конгресу.
У середу Палата представників зі значною перевагою (262 проти 159) схвалила законопроєкт Грема – названий на честь його співавтора, покійного сенатора Ліндсі Грема. Документ, серед іншого, передбачає “каральні” мита проти держав, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв, і може стати ключовим інструментом санкційного тиску на Росію.
Результат голосування до останнього моменту був непевним через опір демократів – лідер Демпартії у Палаті Хакім Джеффріс публічно виступав проти ініціативи, а зараз ведуться дискусії про те, щоб покарати частину з тих, хто підтримав процедурне голосування за санкційний закон.
Цей тиждень був останнім, коли закон можливо було оперативно ухвалити. Далі Конгрес іде у передвиборчу відпустку до листопада, але найбільш реально – без ухвалення зараз закон би взагалі “згорів”. Точно такий ефект мали б поправки до документа, що відправляли його на повторне затвердження у Сенат.
Тому для лобістів України було вкрай важливо ухвалити закон без жодних змін.
Саме це і сталося.
Тепер м’яч переходить на поле президента США. І є всі підстави очікувати, що Трамп підпише закон, який має вдарити по здатності Росії продовжувати війну.
Тому можна говорити про перемогу України та її прихильників на Капітолійському пагорбі.
Чому ж демократи, серед яких є значна частина проукраїнських, так прагнули заблокувати цю ініціативу? Що передбачають ці “пекельні санкції”? І по кому, крім Путіна, вони вдарять?
Пояснюємо все це у статті.
Боротьба з Трампом, яка б’є по Україні
Нагадаємо, що до Палати представників законопроєкт Грема потрапив після ухвалення Сенатом наприкінці липня. Не секрет, що на пришвидшення його розгляду вплинула несподівана смерть його творця – сенатора Ліндсі Грема, який мав суттєвий авторитет і у Сенаті, і у Білому домі. А незадовго до смерті він зміг змінити позицію особисто Дональда Трампа на підтримку цієї ініціативи.
Словом, винесення законопроєкту на голосування стало питанням вшанування пам’яті Ліндсі Грема.
До цього документ понад рік перебував у підвішеному стані. Весь цей час тривали торги з Білим домом та надходили численні поправки до його тексту.
Втім, навіть після схвалення Сенатом із вражаючим результатом (за проголосували 86 сенаторів, що стало вкрай рідкісним прикладом двопартійної об’єднання) положення законопроєкту могли змінитись. Принаймні на цьому наполягали демократи в Палаті представників.
Але на практиці ці зміни могли призвести до зриву ухвалення закону.
Правила роботи Конгресу побудовані так, що будь-яка правка, яку додає Палата представників, затримує ухвалення, і надовго.
У цьому разі проєкт має повернутися на розгляд до Сенату, де б республіканська більшість найімовірніше його відкинула. До листопадових виборів, коли парламентарі ведуть кампанію, домовитися про новий спільний проєкт було б неможливо. А після виборів – і поготів. Усі прогнози свідчать, що у Конгресі має змінитися більшість (принаймні в одній з палат); тож із перемогою у кишені демократи диктуватимуть свої вимоги. Але вони не матимуть голосів для їх схвалення аж до початку роботи Конгресу нового скликання у 2027 році.
Фактично це означало б, що закон відкладається як мінімум до весни, і навіть тоді може бути ухвалений у версії, яка не задовольнить Трампа (тобто реально пауза із затвердженням обіцяла бути ще довшою, і не факт, що взагалі дозволила б ухвалити закон).
Все це створює враження, що демократи не підтримують законопроєкт про санкції проти Росії. Але це далеко не так.
Головним занепокоєнням партії “синіх” стало розширення президентських повноважень у застосуванні митних тарифів – улюбленого інструменту Дональда Трампа у втіленні зовнішньої політики.
У лютому Верховний суд США скасував глобальні мита, оголошені Трампом проти всіх країн світу у квітні минулого року. Це боляче вдарило по американському президенту та змусило його шукати обхідні шляхи для продовження тарифних війн, які він оголошує без узгодження з Конгресом.
Демократів лякало те, що нові повноваження щодо мит (нехай і проти країн, які закуповують російські енергоносії) стануть не так інструментом підтримки України та тиску на Росію, як ще одним козирем Трампа у продовженні його торговельної агресії всупереч рішенням Верховного суду.
Крім того, вони висловлювали занепокоєння, що законодавство сформульоване так, щоб не зобов’язувати президента запроваджувати санкції проти Росії, пропонуючи “певні лазівки”. І дійсно, закон Грема, хоч і накладає на Трампа обов’язок карати Росію, але за багатьма параметрами лишає за ним вибір, чи буде це покарання дійсно дієвим.
Зміни на користь України, які ледь не зірвали закон
Останніми днями перед демократами стояла непроста задача: не допустити ухвалення закону в чинній редакції, але уникнути враження, що вони грають на боці Кремля.
“Демократи в Палаті представників твердо підтримують Україну, але “Закон Ліндсі Грема” принесе більше шкоди, ніж користі. І різке розширення повноважень президента щодо встановлення мит, і те, що він не передбачає обов’язкові санкції проти Росії, є неприйнятним. Ці недоліки призведуть до зростання цін для американців і в довгостроковій перспективі підірвуть підтримку України”, – зазначили, зокрема, у спільній заяві демократи Дон Беєр, Грегорі Мікс та Річард Ніл.
Троє конгресменів закликали президента запровадити санкції проти Росії з власної ініціативи, без ухвалення законопроєкту Грема.
А одночасно – вони спробували зупинити ухвалення закону в чинному вигляді, просуваючи поправки до нього. Зокрема, Грегорі Мікс пропонував вилучити формулювання щодо запровадження вторинних мит проти покупців російських ресурсів. А це – один з ключових елементів закону, який передбачає покарання тих держав, які найактивніше допомагають РФ наповнювати її бюджет, купуючи російські енергоносії.
Також пропонувалося внести правку, що забороняє запроваджувати вторинні мита проти ЄС.
Відстоюючи свій імідж як прибічника України, Мікс також запропонував внести до законопроєкту норму про надання 15 мільярдів доларів у вигляді прямих позик Україні на закупівлю озброєння (звучить добре, але така норма гарантовано не могла отримати схвалення з боку Білого дому і призвела б до ветування усього закону).
А ще Трампу пропонували визначити конкретний перелік країн, що можуть підпасти під покарання.
Серед них – два члени ЄС, Угорщина і Словаччина.
До слова, за даними “ЄвроПравди”, угорці всерйоз стривожені розвитком подій.
Що з правками, що без – але Угорщина лишається у зоні ризику вторинних санкцій. Тому до Вашингтона вже прибула угорська делегація, задача якої – домовитися, щоб цього разу заходи покарання Росії не вдарили по уряду Мадяра та по угорській економіці.
Та для України було важливо уникнути затримок з ухваленням закону. Єдиний шлях до цього – відхилення усіх правок, навіть тих, що формально звучать як проукраїнські.
Так і сталося: комітет з питань регламенту дав зелене світло голосуванню за оригінальний текст документа.
Як демократи-“зрадники” врятували санкційний закон
Вирішальним моментом стало процедурне голосування у Палаті представників 15 вересня про перехід до голосування “закону Ліндсі Грема”. Це голосування завершилося з мінімальним відривом у голосах – 214 проти 211 на користь включення закону до порядку денного.
Це голосування мало відбуватися з дотриманням рішення партії – тобто конгресмени знали, що мають слідувати партійній лінії. Йдеться не про юридичну, а про м’якшу політичну заборону голосувати за ініціативи партії-конкурентки на процедурних голосуваннях.
І зазвичай конгресмени чітко дотримуються партійної лінії.
Але цього разу з’явилися два “перебіжчики”, що врятували санкції.
Конгресмени-демократи Джаред Голден від штату Мен та Марі Глюсенкамп Перез від штату Вашингтон проголосували за перехід до розгляду закону.
У разі, якби вони проголосували відповідно до партійної лінії, розподіл голосів (213 на 213) означав би, що рішення не ухвалене. Тому їхня дія всупереч партійній забороні стала дійсно визначальною – а отже, викликала гостре обурення партійного керівництва.
Своє голосування ці депутати пояснили прагненням підтримати Україну.
“Ставки для України занадто високі, щоб дозволити цьому гарному законопроєкту, який вже був прийнятий Сенатом з переважною двопартійною підтримкою, померти в результаті процедурного голосування”, – заявив, зокрема, Голден.
Втім, існує імовірність, що реальна причина їхнього бунту була іншою. Ці конгресмени порушили партійну заборону вже вдруге від початку вересня, і попередній випадок, який також обурив решту демократів, був взагалі не дотичний до України.
Тож, імовірно, йдеться про більш системну суперечку з партією, яка випадково зіграла на користь нашій державі.
Для бунтівників, до слова, це голосування може мати наслідки. Зараз у Демпартії закликають лідера демократичної меншості Джеффріса покарати двійку конгресменів через голосування на підтримку України. Серед пропозицій – виключення законодавців з партійного кокусу, що значно послабить їхній політичний вплив і позицію на виборах. А Глюсенкамп Перез, на додаток, також виключити з Комітету асигнувань – одного з найвпливовіших комітетів у Палаті представників.
А от на фінальному голосуванні подібна жорстка заборона вже не діяла.
Тому 16 вересня партійний розрив був суттєвіший – 58 демократів у Палаті представників проголосували всупереч позиціям партійного керівництва (152 демократи все ж віддали голоси “проти”).
У Республіканській партії рівень одностайності був вищим: 203 представників партії президента підтримали законопроєкт, 7 проголосували проти.
“Занадто довго Путін фінансував цю руйнівну війну грошима та ресурсами з країн, які готові заплющувати на це очі, і сьогодні цьому покладено край”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон, підсумовуючи результати голосування.
Що змінить “закон Ліндсі Грема”
Проєкт Грема найбільше відомий запровадженням “вторинних мит”– тобто оголошенням митної війни тим державам, які продовжують купувати російські нафту та газ.
Причому Трамп отримує дуже широку свободу у веденні цих тарифних війн (що, власне, і було головною причиною опору демократів). Якщо закон набуде чинності, він дасть президенту право запроваджувати мита щодо країн-імпортерів російських енергоносіїв у розмірі до 100%, самостійно підбираючи конкретну ставку під кожну країну.
Окремо передбачене право президента запровадити мита на всі товари, що імпортуються до США з Росії. У цьому разі максимальна ставка становить 500%.
Але буде помилкою вважати, що це єдиний сильний бік майбутнього закону.
Окрім тарифних положень, проєкт містить перелік обов’язкових санкцій проти російського керівництва, банківських установ, енергетичного сектора, осіб, які співпрацюють з російською оборонною промисловістю та її так званим “тіньовим флотом”.
Однак законопроєкт передбачає, що президент може відмовитися від запровадження заходів проти конкретних осіб, але не довільно – Білий дім має подавати звіт Конгресу з обґрунтуванням того, що таке рішення є необхідним для національної безпеки США.
Не менш важливим є те, що у проєкті Грема кодифікуються, тобто набувають сили закону всі ті санкції, які вже запроваджені американським урядом у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії.
Це обмежує право президента знімати чи пом’якшувати санкції.
Для того щоб змінити вже запроваджені санкційні обмеження, Трамп має звернутися до Конгресу і письмово обґрунтувати необхідність таких дій. А Конгрес має право заблокувати це рішення.
Це обмеження дій Трампа не є абсолютним і діятиме лише у разі, якщо його намір скасувати санкції викликає широке двопартійне обурення у Конгресі (бо на практиці може знадобитися дві третини голосів, щоб зупинити президентське рішення). Але у будь-якому разі, це є певним механізмом стримування – зараз президент США має повну свободу продовжувати або зупиняти санкційні положення.
Тож виникає питання: чи погодиться Трамп на це?
Наразі є сигнали, що відповідь – позитивна. Джерела американських медіа свідчать, що Трамп має намір підписати “закон Грема”. Та й сам Трамп вже заявляв, що підпише законопроєкт.
Але далі починається найцікавіший і найбільш невизначений етап. Президент США отримує право почати впровадження санкційних заходів проти Росії та третіх країн; для цього він матиме 30 днів з дня набуття чинності законом. Однак передбачити як перелік підсанкційних країн, так і розмір ставок наразі неможливо.
Ці заходи, у разі ефективного застосування, можуть стати ще одним ударом по російській економіці, нехай навіть їхній вплив не буде моментальним.
А ще успіх в ухваленні “пекельних санкцій” став сигналом для Трампа та MAGA-республіканців – що з проукраїнськими голосами на Капітолійському пагорбі доведеться рахуватися і надалі.