© Getty Images Непорушне уявлення про трансатлантичну взаємодію похитнулось “політикою нищення”.
Через рік після того, як віцепрезидент США Джей Ді Венс розкритикував європейських партнерів на Мюнхенському форумі з безпеки, соратники Вашингтона намагаються вибудувати більш самостійний шлях, зберігаючи при цьому основи союзу, повідомляє Reuters.
Виступ Венса у 2025 році на щорічній зустрічі щодо питань безпеки спровокував рік безпрецедентної трансатлантичної ворожнечі, під час якої США, здавалося, мали намір зруйнувати значну частину міжнародного порядку, який вони ж і допомагали зводити.
Зустріч цього року, яка стартує у п’ятницю, 13 лютого, також відбувається на тлі ряду конфліктів, включно з Газою, Суданом і війною РФ проти України.
“Я не пригадую часу, коли ми зустрічалися з більшою кількістю одночасних війн, криз і конфліктів такого розмаху”, — сказав на початку цього тижня очільник Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер.
“Політика нищення” загрожує союзу
Трансатлантичні зв’язки вже давно є наріжним каменем Мюнхенської конференції з безпеки, що була заснована як майданчик для обговорення питань оборони Заходу під час холодної війни. Проте непорушне уявлення про трансатлантичну взаємодію, яке було в її основі, похитнулось тим, що Ішингер назвав “політикою нищення”, в якій “в пріоритеті не ретельне реформування та коригування політики, а повне руйнування”.
Президент США Дональд Трамп дозволив операцію із затримання лідера Венесуели, погрожував іншим латиноамериканським країнам подібними військовими заходами, встановив мита як проти друзів, так і проти недругів, і відкрито говорив про анексію Гренландії — крок, який фактично може покласти край НАТО.
Виступ Венса на конференції минулого року, в якому він звинуватив європейських лідерів у придушенні свободи слова та неспроможності контролювати імміграцію, став важливою подією в погіршенні відносин.
Новий суворий тон адміністрації Трампа, включно з рішучим застереженням про те, що Європі загрожує “знищення цивілізації”, вразив союзників, які пообіцяли збільшити витрати на свої збройні сили після десятиліть нехтування ними.
Проте залежність Європи від військової підтримки США буде подолана лише через роки, що робить континент вразливим в умовах протистояння з Росією на тлі війни РФ проти України.
“В останні тижні та місяці, можливо, вперше за тривалий час, ми змогли на власні очі переконатися, що можемо бути потужною силою — особливо на основі цінностей, від яких ми не хочемо відмовлятися”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наприкінці минулого місяця, маючи на увазі протидію Європи вимогам Трампа щодо Гренландії.
Він також додав, що ЄС потрібно зробити більше для власної безпеки та економічної конкурентоспроможності, щоб мати можливість обстоювати свої інтереси.
Відсутність Венса на Мюнхенській конференції цього року викликала очікування менш конфронтаційного тону з боку Вашингтона.
Державний секретар Марко Рубіо очолює делегацію США і, як очікується, виступить з більш примирливою позицією у своїй промові, яка запланована на суботу, 14 лютого.
Рекордна кількість лідерів
Мерц відкриє конференцію в п’ятницю промовою, в якій, як очікується, закликатиме зміцнити трансатлантичні зв’язки, а також наголосить на необхідності зміцнення Європейського Союзу.
Очікується, що в Мюнхені під посиленою охороною будуть присутні близько 70 глав держав і урядів та понад 140 міністрів, серед яких президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, міністр закордонних справ Китаю Ван І та міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар.
Крістін Лагард стане першим президентом Європейського центрального банку, який виступить на цьому заході, підкреслюючи, що зусилля з підвищення стійкості європейської економіки розглядаються як частина ширших політичних інтересів.
Очікувалося, що Рубіо супроводжуватиме чисельна делегація з Конгресу США, але багато законодавців відмовилися від поїздки, щоб залишитися у Вашингтоні для участі в голосуванні Палати представників щодо фінансування Міністерства внутрішньої безпеки.
Делегації РФ не буде, також форум відкликав запрошення іранським посадовцям після того, як минулого місяця режим Тегерана жорстоко придушив протести по всій країні, внаслідок чого, за повідомленнями, загинули тисячі людей. Натомість очікується, що з промовою виступить син останнього шаха Ірану, а в місті, як передбачається, відбудеться великий мітинг іранської опозиції.
Після того, як Трамп поставив НАТО на межу розколу своїми погрозами анексувати Гренландію, він, здається, наразі відступив під значним тиском багатьох своїх прихильників, каже Клаудія Мейджор з Німецького фонду Маршалла.
Вона зазначила, однак, що фундаментальні зміни в трансатлантичних відносинах не відбулися, вказавши, що зупинками Рубіо в Європі після Мюнхена будуть Угорщина і Словаччина — обидві країни очолювані націоналістичними лідерами, які часто конфліктують з ЄС з таких ключових питань, як підтримка України.
Але Мейджор додала, що зустріч все ж може надати європейським союзникам можливість домогтися від Вашингтона подальшої підтримки України, зокрема в питаннях гарантій безпеки.
“Якщо буде досягнуто прогресу в таких питаннях, то прогрес буде і в головному питанні: чи наближаємося ми до перемир’я, яке дійсно покладе край війні та не посіє зерна для наступної?”, — зазначає вона.
Європа все ще намагається говорити мовою “діалогу”, але правила гри давно змінилися: старі формати безпеки тріщать, трансатлантична єдність розповзається, а агресор користується паузами. У такій ситуації напівкроки лише посилюють загрозу. Чому обережність стала небезпечнішою за ризик, а превентивні дії — єдиний вихід, у статті “Рубати лапи хижаку: чого вимагає нова безпека Європи” писав Михайло Гончар.