© Getty Images Після прийняття закону про Пантеон Київ має намір продемонструвати готовність до діалогу.
На тлі того, як польські євродепутати ініціювали розгляд питання Волинської трагедії на рівні Європарламенту, історична суперечка між Києвом і Варшавою набула нового політичного виміру. Саме в цьому контексті міністр закордонних справ України Андрій Сібіга, після того, як Верховна Рада ухвалила закон про Національний пантеон, має прибути до Варшави з відповідною пропозицією. Він може запропонувати включити до Пантеону постать генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це повідомило видання WP.
Після того, як у середу Верховна Рада України підтримала законопроект про Національний пантеон, до Варшави прибуде глава зовнішньополітичного відомства України Андрій Сібіга. Він планує представити польській стороні пропозицію, яку у Варшаві можуть розцінити як компромісний крок у чутливій сфері історичної пам’яті.
Мова йде про можливе вшанування у Пантеоні Марка Безручка – генерала армії Української Народної Республіки. Ця постать має особливе значення для українсько-польських історичних відносин, враховуючи, що Безручко разом із польськими військами у 1920 році брав участь у зайнятті Києва, а також обороняв Замостя від радянських сил.
У Польщі його ім’ям, зокрема, названо сквер у варшавському районі Воля, а також транспортну розв’язку у Вроцлаві.
У польських урядових колах можливий крок Сібіги розглядають як спробу зниження напруженості в історичному конфлікті з Україною. Водночас, у Варшаві висловлюють припущення, що на підставі ухваленого Україною закону до Національного пантеону можуть бути додані постаті Клима Савура та Романа Шухевича, яких польська сторона звинувачує у скоєнні злочинів проти поляків.
Згідно з чинним законом, рішення про включення будь-якої особи до Пантеону має щоразу ухвалюватися парламентом. Підставою для такого рішення стануть рекомендації спеціальної ради, до якої увійдуть представники Українського інституту національної пам’яті (УІНП), незалежні історики та члени громадських організацій.
Водночас, польські співрозмовники видання висловлюють побоювання, що ініціатива Сібіги може виявитися лише політичною грою. У Варшаві не виключають, що після такого жесту, президент України Володимир Зеленський може знову вдатися до подальшої ескалації у відносинах із Польщею. WP зазначає, що подібні кроки з боку України вже робилися раніше, і вони не зупинили повернення до риторики, яку у Польщі сприймають як прославлення УПА та осіб, причетних до Волинської трагедії.
Одним із таких прикладів у матеріалі наводиться випадок зими 2023 року, коли під час візиту президента Польщі Анджея Дуди до Львова сторони ухвалили спільну декларацію з примирливим трактуванням історичних подій. На прохання польської сторони тодішній заступник керівника Офісу Президента Володимира Зеленського, а нині міністр закордонних справ Андрій Сібіга, звернувся до місцевої влади із проханням прибрати червоно-чорні прапори з місць, де мав перебувати Дуда.
Під час тієї поїздки Дуда і Зеленський спільно вшанували пам’ять Львівських орлят, польського добровольчого об’єднання. Також президенти віддали шану захисникам України, які загинули у війні проти Росії. Крім того, у річницю Січневого повстання була прийнята спільна політична декларація, яку розглядали як фундамент для подальшої співпраці.
Однак, як стверджує WP, ті події не призвели до суттєвого поглиблення історичного діалогу між Польщею та Україною. У матеріалі наголошується, що в Збройних Силах України поширюється культ таких постатей, як Роман Шухевич і Клим Савур, яких польська сторона вважає злочинцями.
Підтвердженням цієї тенденції видання вважає звернення до керівника ГУР Кирила Буданова щодо присвоєння 67-й окремій механізованій бригаді імені Романа Шухевича. Така ж логіка стоїть за рішенням Зеленського присвоїти ім’я героїв УПА одному з підрозділів Сил спеціальних операцій.
У дипломатичних колах Польщі жест Сібіги та згадки про Марка Безручка оцінюють як “бажані”, проте такі, що не гарантують реальних якісних змін у підході України до історичних питань у відносинах з Польщею.
Нагадаємо, що історичні розбіжності між Києвом і Варшавою вже вийшли за рамки символічних заяв: віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримуватиме вступ України до ЄС, якщо Київ продовжить вшановувати окремі історичні постаті. Він зазначив, що Україна може зіткнутися з перешкодами на шляху до Євросоюзу, якщо ОУН та УПА і надалі використовуватимуться як національні символи. Польський міністр також підкреслив, що з Бандерою як героєм Україна не зможе приєднатися до ЄС, а Польщі ніхто не буде диктувати, як голосувати за вступ тієї чи іншої держави до ЄС.