© Getty Images За словами Сушка, повернення до попереднього стану відносин вже неможливе.
Українсько-польські взаємини досягли найнижчої точки за багатьма показниками. Проте така ситуація не може тривати необмежено, оскільки без зняття напруги на політичному рівні, прагматична, технократична складова співпраці країн також почне деградувати, зазначає у статті “Чотири вектори примирення: як врятувати українсько-польські стосунки” виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.
Сушко зауважує, що комунікація між главами України та Польщі призупинена, а прогрес у сфері історичного діалогу значно зменшився через нещодавні події. Додатково, поляки мають несприятливе уявлення про українців, і близько 60% населення країни не підтримують приєднання України до ЄС.
“Донедавна криза не впливала на взаємодію урядів щодо двосторонніх економічних відносин та євроінтеграції, а також на ключовий, життєво важливий безпековий аспект — безперебійне продовження поставок озброєнь та боєприпасів, тренувань, обміну інформацією. Уряд Дональда Туска докладає максимум зусиль для деескалації кризи, і уряд Свириденко всіляко сприяє атмосфері конструктивної співпраці. Польський уряд також поки що протистоїть зростаючому тиску, спрямованому на блокування подальших кроків України до вступу в ЄС”, — наводиться у матеріалі.
Сушко пояснює, що кризова ситуація є значною і ще не досягла свого апогею. Він нагадує, що обидві сторони висловлюють взаємні претензії: Варшава стверджує, що статус-кво порушив Київ, назвавши підрозділ ССО “імені Героїв УПА”, тоді як Україна вважає, що ескалація почалася з реакції Варшави, оскільки політика вшанування УПА не є новою для України.
Аналогічно, думки розходяться і стосовно питання національного пантеону, законопроєкт про який ухвалила Рада. У Польщі цей крок сприймається як елемент плану, спрямованого на приниження Польщі. В Україні ж вважають, що це — частина тривалого процесу, який пройшов численні консультації, експертні обговорення і має давню історію, не пов’язану з поточним польсько-українським загостренням.
“Наразі очевидно, що швидко врегулювати конфлікт і повернутися до попереднього стану відносин вже не вдасться. Його вирішення можливе лише в рамках довгострокової стратегії, де обидві сторони визнаватимуть взаємну стратегічну важливість. В іншому разі, можна очікувати лише довготривалого охолодження та переходу відносин у суто транзакційну модель (взаємовигідні обміни), яка навряд чи буде життєздатною за умов триваючого протистояння з Росією, яке навряд чи зникне з порядку денного”, — підкреслює експерт.
Раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач висловив сумнів у щирості намірів офіційного Києва щодо завершення процесу вступу України до ЄС, назвавши українські еліти “клептократичними” та “олігархічними”.