Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав німецьку владу активніше переконувати громадян у важливості подальшої підтримки України та виконання зобов’язань перед НАТО. Про це він заявив під час конференції німецьких послів у Берліні, передає Politico.
За словами Вадефуля, Північноатлантичний альянс переживає “політичний стрес-тест” через російську агресію та зростання внутрішнього скептицизму, який став помітним на нещодавніх земельних виборах у Німеччині.
Міністр наголосив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну, адже ця допомога спрямована не лише на підтримку Києва, а й на “нашу безпеку в Європі”.
Заява прозвучала на тлі значного успіху ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) на земельних виборах у Саксонії-Ангальт. AfD отримала 43,8% голосів, що більш ніж удвічі перевищує їхній результат 2021 року. Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) посів друге місце з 17,2%.
Вадефуль вважає, що на такий результат слід реагувати не відмовою від зобов’язань, а кращим поясненням їхньої важливості для суспільства. Він провів історичні паралелі з крахом німецької демократії у Веймарській республіці, наголосивши, що демократи мають захищати свою систему.
«Німеччина знає з досвіду Веймарської республіки, що може статися, якщо демократи не готові захищати свою систему. Ми маємо показати, що засвоїли цей урок».
Веймарська республіка, перша парламентська демократія Німеччини, поступово руйнувалася через економічну кризу, політичний параліч та зростання популярності антидемократичних сил, що призвело до приходу Адольфа Гітлера до влади у 1933 році.
Результати виборів у Саксонії-Ангальт стали найвищими в історії AfD та рекордом для будь-якої партії в цьому регіоні після об’єднання Німеччини.
Під час виборчої кампанії провідний кандидат AfD Ульріх Зігмунд стверджував, що німецька допомога Україні відволікає кошти від внутрішніх потреб. Він заявив, що “щохвилини €20 тисяч йдуть Україні. Це все гроші, яких бракує нам”.
Така риторика посилює дебати у Берліні щодо пріоритетів між оборонними витратами та соціальними потребами, особливо на тлі переговорів щодо бюджету на 2027 рік. Наступного року Німеччина планує витратити на оборону близько €140 млрд, при цьому стикаючись зі зростанням фінансового тиску на пенсійну систему, охорону здоров’я та інші державні послуги.
У 2022 році оборонні витрати Німеччини становили близько €50 млрд, тоді як федеральні витрати на пенсійну систему сягали €115 млрд. На наступний рік оборонні видатки майже зрівняються з приблизно €145 млрд федеральних дотацій пенсійній системі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтримав позицію Вадефуля, зазначивши, що рішення Берліна мають далекосяжні наслідки. “Сильніша Німеччина робить сильнішою Європу, а сильніша Європа робить сильнішим НАТО”, – сказав він. Столтенберг також висловив упевненість у стійкості Альянсу, незважаючи на електоральні успіхи ультраправих партій, зазначивши, що НАТО співпрацюватиме “з будь-ким, кого оберуть”.