Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив про припинення діяльності німецьких культурних центрів Goethe-Institut у Росії. Це рішення є відповіддю на закриття російського культурного центру в Берліні. Загострення відносин відбувається на тлі звинувачень Росії у гібридних атаках проти європейських країн, повідомляє Associated Press.
Заява Лаврова прозвучала після інциденту 4 серпня, коли Німеччина звинуватила Москву у спробі атаки дроном на аеропорт Лейпциг/Галле. Безпілотник із вибухівкою було виявлено поблизу українського літака. Аеропорт є важливим міжнародним вантажним вузлом, який використовується для підтримки України. Дрон було знешкоджено.
Західні посадовці неодноразово звинувачували Москву в проведенні диверсій та інших операцій на території європейських країн. На їхню думку, ці дії спрямовані на послаблення підтримки України та дестабілізацію європейських держав. Росія ці звинувачення заперечує.
Німеччина стверджує, що країна стала “щоденною ціллю” гібридної кампанії Кремля. Раніше цього тижня Берлін оголосив про закриття російського консульства в Бонні та культурного центру “Російський дім” у столиці.
У відповідь Лавров заявив, що Росія припинить діяльність центрів Goethe-Institut у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі. Він зазначив, що інша реакція означала б відсутність “самоповаги” з боку Росії. Під час економічного форуму у Владивостоці Лавров підкреслив, що Німеччина мала усвідомлювати наслідки закриття російського центру в Берліні, що фактично означає припинення німецької культурної присутності в Росії.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив Берлін у спробі відвернути увагу від внутрішніх проблем і невдоволення виборців, а також заявив, що докази причетності Росії були нібито підкинуті.
Європейські країни все частіше повідомляють про загрозу гібридних атак з боку Росії, включаючи кібератаки, дезінформацію та інші операції, що доповнюють традиційну військову загрозу. Москва та західні столиці взаємно звинувачують одна одну в державному тероризмі. Напруження триває вже кілька місяців і стало важливою проблемою зовнішньої та оборонної політики для країн Європейського Союзу.
У четвер у Мюнхені на будівельний майданчик поблизу будівлі, де розташовані кілька компаній, зокрема підприємства оборонного сектору, було кинуто кілька запалювальних пристроїв. За даними Баварського земельного управління кримінальної поліції, сталася коротка пожежа, але значних пошкоджень не було. Поліція припускає, що ціллю могла бути одна з компаній у цьому районі. Було затримано двох громадян Болгарії, однак їхня можлива причетність до інциденту поки не підтверджена.
Минулого року керівник британської розвідки MI6 заявив, що Путін випробовує Захід діями, які залишаються “трохи нижче порогу війни”, прагнучи чинити постійний тиск на держави НАТО. Після німецьких звинувачень Польща, Данія, Фінляндія, Велика Британія, Чехія та Литва викликали російських дипломатів, які працюють у цих країнах.
У Норвегії в середу було заарештовано російське судно в арктичному архіпелазі Шпіцберген на прохання української державної компанії “Нафтогаз”. Путін назвав арешт судна “державним тероризмом”. Міністерство закордонних справ Росії викликало посла Норвегії в Москві Хайді Олуфсен і висловило протест.
За версією російського МЗС, судно належить державній службі метеорологічного та екологічного моніторингу і перевозило працівників, науковців та вантажі до російських поселень на одному з островів Шпіцбергена. Москва заявила, що добиватиметься скасування арешту.
Нагадаємо, що загострення відносин між Берліном і Москвою відбувається на тлі зростання російських гібридних атак проти Німеччини. Очільник Федеральної служби з охорони конституції Німеччини Томас Гальденванг заявив, що Росія прагне послабити підтримку України та підірвати єдність ЄС. За його словами, рівень шпигунства, саботажу та інших небезпечних дій проти Німеччини суттєво зріс. Основними цілями російських операцій є логістичний сектор, оборонна промисловість і технологічні компанії.