© EPA / MICHAEL REYNOLDS Очільник МЗС Норвергії вважає, що ролі союзника і посередника не можуть поєднуватися результативно.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде застеріг, що Європа повинна зайняти «іншу позицію» замість спроби Дональда Трампа виступити в ролі неупередженого посередника між Україною та Росією. З огляду на незмінну підтримку України європейськими державами, вони не можуть обіймати нейтральну позицію в діалозі.
Про це повідомив глава зовнішньополітичного відомства Норвегії Еспен Барт Ейде, як передає британська газета The Telegraph 28 травня.
«Можна розглядати дві різні функції. Одна — це голос Європи на цих обговореннях, і це слушна ідея. Інша — це роль альтернативного посередника, і, на мою думку, це не надто вдала думка», — висловився Ейде.
Міністр вважає, що ролі прихильника і посередника неможливо ефективно поєднати.
«Бути прихильником України — це правильна і похвальна роль. Роль посередника також може бути гідною, але це інша функція. Це як порівняння адвоката і судді. Суддя не робить нічого поганого, але він не може одночасно бути адвокатом однієї зі сторін», — підкреслив керівник МЗС Норвегії.
Ейде зробив цю заяву в момент, коли Європейський Союз обмірковує призначення власного представника для ведення прямих переговорів від імені блоку з Путіним. Раніше президент України Володимир Зеленський висловив схвалення щодо пошуку Європою шляхів для активізації мирних переговорів з російським президентом.
Як відомо, переговори між Києвом і Москвою щодо припинення вогню відбувалися за сприяння Трампа, проте вони не принесли результатів, частково через те, що президент США переключив свою увагу на конфлікт з Іраном.
Це спонукало як ЄС, так і інших європейських союзників розпочати власні обговорення щодо припинення конфлікту. Однак Барт Ейде переконаний, що континент не повинен зменшувати фокус на військовій допомозі Києву і замість посередництва закликає Європу зосередитися на подальшій підтримці України.
Водночас Путін висунув пропозицію, щоб Європа призначила посередником Герхарда Шредера, свого давнього соратника та колишнього канцлера Німеччини. Ця пропозиція була рішуче відкинута європейськими столицями та Києвом через близькість пана Шредера до російського президента.
Барт Ейде зазначив, що уряд західної держави не може виконувати роль посередника.
«Це повинна бути особа, яка шукатиме таке вирішення, з яким зможуть погодитися обидві сторони, а це доволі складно поєднати з вираженою підтримкою України».
Крім того, Ейде підкреслив, що європейські країни не повинні розглядати останні успіхи України на фронті як причину для зменшення підтримки свого постраждалого від війни партнера.
«Саме зараз час подвоїти зусилля з підтримки та забезпечити її не лише в кількісному, але й у якісному вираженні», — сказав він. «Те, що наші українські колеги зараз досить вагомо стверджують, і що підтверджується нашими власними спостереженнями, — це те, що так, на полі бою спостерігається невелика перевага, і російський наступ зупинено».
Нагадаємо, хоча Норвегія не є членом ЄС, її участь у дискусії заслуговує на увагу. Ця скандинавська держава, попри менший обсяг економіки порівняно з більшістю країн ЄС, виділила понад 6 мільярдів євро (5 мільярдів фунтів стерлінгів) на протидію українського опору російському вторгненню. Осло надало військову допомогу на суму понад 6 мільярдів євро (5 мільярдів фунтів стерлінгів), що перевищує сукупний обсяг допомоги від Франції, Італії та Іспанії.
Вона також має більший досвід у врегулюванні конфліктів шляхом переговорів, ніж більшість інших країн, завдяки своєму участі у посередництві під час припинення громадянської війни між урядом Колумбії та повстанцями ФАРК.