© скриншот видео Youtube Європа повинна зробити вибір: екологія чи енергетична стабільність.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре звернувся до Європейського Союзу з проханням переглянути свою позицію стосовно заборони на нове освоєння нафтогазових родовищ в Арктиці. Він поставив під сумнів доцільність відмови від ресурсів одного з найближчих європейських союзників на користь імпорту енергоносіїв зі Сполучених Штатів або країн Перської затоки.
У своєму інтерв’ю виданню Financial Times, глава норвезького уряду зазначив, що поточний підхід Брюсселя не відповідає актуальним геополітичним умовам.
«Країни Європи повинні самостійно визначитися: чи є безпечнішим купувати газ у Катару? Чи безпечніше отримувати його зі Сполучених Штатів?», — запитав Стьоре.
За його словами, саме арктичні поклади забезпечили збільшення поставок норвезького газу до Європи після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Він навів приклад заводу зі зрідження природного газу в місті Гаммерфест, розташованому на понад 400 кілометрів на північ від Північного полярного кола. Підприємство відновило свою діяльність у 2022 році після тривалого припинення роботи через пожежу.
«З початком війни в Україні ми наростили експорт газу до Європи. Весь цей додатковий обсяг надходив саме з Арктики», — підкреслив норвезький лідер.
Стьоре додав, що якщо Європа відмовиться від придбання цього газу, він знайде інших споживачів.
Арктика набуває значення для безпеки
Від самого початку російського вторгнення Норвегія позиціонує себе як надійний демократичний постачальник енергоресурсів для Європи.
Осло ще активніше просуває цю позицію після загострення ситуації на Близькому Сході та проведення американських операцій проти Ірану.
Водночас, заяви колишнього президента США Дональда Трампа щодо Гренландії знову привернули увагу до Арктики в контексті європейської безпеки.
На цьому фоні Норвегія наполягає на тому, що газові родовища в регіоні слід розглядати не тільки крізь призму кліматичної політики, а й як стратегічний ресурс.
За словами Стьоре, Брюссель має пристосувати свої рішення до нових реалій.
«Я прагну, щоб норми ЄС відповідали реаліям світу, частиною якого є сам Європейський Союз», — заявив він.
Як повідомляє видання, Європейська комісія вже розглядає можливість скасування мораторію на нові арктичні проєкти з видобутку нафти та газу.
Саме цього давно домагається Норвегія.
У країні наголошують, що розробку родовищ у Баренцевому морі не слід асоціювати зі стереотипним образом Арктики — льодами, білими ведмедями та недоторканими територіями.
Точка неповернення: танення арктичного льоду призвело до руйнування харчового ланцюга
Норвезькі компанії Equinor та Vår Energi вже реалізують низку нових проєктів у цьому регіоні. Представники галузі вважають, що скасування заборони полегшить залучення інвестицій від європейських фінансових установ.
Проте, в межах ЄС ця тема залишається надзвичайно суперечливою.
Один із європейських дипломатів зазначив, що екологічні ризики, пов’язані з новими арктичними розробками, залишаються дуже значними.
Норвегія пов’язує енергетику з обороною
Осло також підкреслює важливість своєї присутності в Арктиці для безпеки НАТО.
Йдеться, зокрема, про так званий «Ведмежий коридор» — морський шлях між північною Норвегією та архіпелагом Шпіцберген, що розташований неподалік Кольського півострова, де базується Північний флот Росії та значна частина її морських ядерних сил.
Стьоре відкинув звинувачення у використанні Норвегією безпекових побоювань Європи для лобіювання інтересів власної нафтової галузі.
«Я переконаний, що в інтересах Європи отримувати енергію, яка видобувається з використанням найсучасніших технологій та найсуворіших екологічних норм у світі», — заявив він.
У Єврокомісії підтвердили, що арктична стратегія перебуває на перегляді з урахуванням нових геополітичних та геоекономічних реалій. Водночас, вони наголосили, що боротьба зі зміною клімату, охорона довкілля та сталий розвиток залишаються ключовими пріоритетами ЄС.