© Igor Grosu Глава Молдови розпочинає пошук нового очільника уряду.
Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну в п’ятницю оголосив про свою відставку, поклавши край діяльності проєвропейського уряду, який він очолював із листопада минулого року.
«Я прийняв пропозицію очолити уряд із великою відповідальністю та твердою вірою в те, що можу сприяти позитивним змінам. Але в той момент, коли усвідомив, що більше не можу виконувати свій мандат згідно з власними принципами та переконаннями, я ухвалив рішення піти», — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Президентка Молдови Майя Санду призначила Мунтяну главою уряду минулого листопада. Обидва політики виступали за прискорення інтеграції країни до Європейського Союзу та здійснення необхідних реформ.
Однак перебування Мунтяну на посаді прем’єра було затьмарене низкою скандалів, що стосувалися міністерств та державних підприємств.
Минулого місяця було звільнено керівника державного агентства цивільної авіації MOLDATSA Думітру Вангелі після виявлення фактів підробки його диплома про вищу освіту та ліцензії пілота.
Серія журналістських розслідувань викрила, що після його призначення відбулося різке зростання заробітних плат керівництва та окремих співробітників компанії. Серед них була й Анастасія Табурчану, двоюрідна сестра президентки Маї Санду, яка обіймала посаду прессекретаря компанії та, за даними слідчих, менш ніж за рік отримала понад 1 млн молдовських леїв (приблизно €50 тис.), а її місячний дохід сягав близько 120 тис. леїв. Це спричинило значний суспільний резонанс.
У четвер державну секретарку Міністерства сільського господарства Тетяну Ністоріке було затримано за підозрою в отриманні хабаря.
Після скандалу розпочалася хвиля звільнень. Вангелі було відсторонено від посади. Анастасія Табурчану сама подала у відставку, заявивши про намір повернути отримані премії та надбавки.
Крім того, у відставку пішла ще одна двоюрідна сестра президентки — Тетяна Батін, яка керувала апаратом спікера парламенту Ігоря Гросу — з метою зменшення репутаційних ризиків після скандалу, пов’язаного з її сестрою.
Водночас журналісти оприлюднили окреме розслідування щодо чоловіка Батін, який керує державною економічною зоною. У матеріалі йшлося про його бізнес-операції з латвійським підприємцем, який згодом потрапив під санкції США, ЄС та інших країн через причетність до мережі постачання технологій для російського військово-промислового комплексу. Сам Батін заперечує будь-які порушення.
Після оголошення про відставку Мунтяну президентка Мая Санду заявила, що очікує від нового керівництва уряду «більшої залученості до прийняття складних рішень та ширшої публічної присутності для врахування занепокоєнь громадян».
Вона також спростувала твердження Мунтяну, які могли натякати на те, що йому нібито не надавали можливості належним чином реагувати на проблеми країни.
«Припущення про те, що він хотів боротися зі зловживаннями, але йому не дозволяли цього робити, не відповідають дійсності. Прем’єр-міністр мав повну свободу керувати урядом так, як вважав за потрібне», — підкреслила Санду.
Президентка повідомила, що наступного тижня проведе консультації з лідерами політичних партій для визначення кандидатури нового глави уряду.
За її словами, майбутній лідер уряду продовжить курс на європейську інтеграцію.
«Шлях Молдови залишається незмінним: реформи та вступ до Європейського Союзу», — написала Санду в соціальній мережі X.
Молдова здобула статус країни-кандидата на вступ до ЄС у 2022 році. Минулого місяця держави-члени Євросоюзу підтримали відкриття першого етапу переговорів про вступ із Кишиневом.
Мая Санду залишається ключовою політичною фігурою, що просуває курс на вступ до ЄС, та очолює політичне протистояння з проросійською Партією соціалістів, яка наразі є другою за чисельністю політичною силою в країні.
Новина про те, що парламент Румунії нібито розпочав процедуру об’єднання з Молдовою, вже встигла викликати значний резонанс. Водночас понад 70% румунів висловлюються на підтримку ідеї об’єднання із сусідньою державою. Та чи дійсно Кишинів стоїть на порозі втрати державності?
Насправді ситуація значно складніша: процедурний збій, політична криза у Бухаресті, євроінтеграційні плани Молдови та фактор Придністров’я суттєво змінюють загальну картину. Про це у статті «Парламент Румунії сказав «так» об’єднанню. Чому Молдова від цього не зникне з карти?» розповідає Петро Герасименко.