>

Ракети, дрони та реформи. Як ЄС розподіляє допомогу для ЗСУ і що затримує виплати

Четвер, 30 липня 2026, 09:44 — Тетяна Висоцька, Європейська правда, БрюссельПоділитись:

TOBIAS SCHWARZ/AFP/East NewsПартнери у ЄС (ліворуч – міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус) готові надавати Україні кошти на озброєння. Однак Київ (праворуч – ексміністр оборони Михайло Федоров) не завжди дотримується умов для цього

30 липня в Європейському Союзі готуються оголосити важливу інформацію стосовно європейського фінансування оборонних потреб України, як повідомляють джерела “ЄвроПравди”. 

Крім того, того ж таки 30 липня Рада ЄС шляхом письмової процедури має затвердити коригування так званого “Плану України” в межах механізму Ukraine Facility. Це рішення стане завершальним етапом у формуванні нормативної бази для отримання Україною європейської фінансової допомоги у 2026 році – тобто цьогорічної частини великого пакету підтримки від ЄС на суму 90 мільярдів євро (“ЄП” детально висвітлювала цю допомогу, зокрема у статті “Умови жорсткі, але не останні“). 

Наразі немає жодних перешкод для офіційного Києва у отриманні коштів.

За винятком дій чи бездіяльності самої України: наприклад, повільні темпи впровадження реформ та недостатня гнучкість військової бюрократичної системи.

Станом на сьогодні, у межах 90-мільярдного “кредиту” (а по суті – безповоротної допомоги), Україна отримала лише 8,1 мільярда євро. З цієї суми 4,9 мільярда євро призначено для забезпечення Збройних Сил України, а 3,2 мільярда євро – для підтримки державного бюджету України. 

Отже, згідно з планами ЄС, до кінця 2026 року Київ може отримати значну суму, що наближається до 40 мільярдів євро, що уп’ятеро більше, ніж було отримано до цього: 23,4 мільярда євро на найпріоритетніші потреби ЗСУ та 13,5 мільярда євро на фінансування бюджету. Варто зазначити, що до кінця року залишилося всього п’ять місяців, що свідчить про відсутність рівномірного розподілу фінансування.

Фінансові ресурси наявні. Однак їх надходження на українські банківські рахунки залежить від виконання певних умов. 

Бюджетна підтримка надається виключно за умови проведення реформ, впровадження яких українським урядом та парламентом відбувається повільніше, ніж передбачалося. 

Військова підтримка не пов’язана з реформами, проте її надання обумовлене належним чином оформленими реальними угодами з постачальниками. Проте, це також виявилося проблематичним для української бюрократичної системи.

Ця стаття базується на інформації, отриманій під час спілкування кореспондентки “Європейської правди” з численними представниками європейських установ та дипломатичних місій. У ній ми пояснюємо причини затримок у виплатах за 90-мільярдним кредитом, причому ці затримки не пов’язані з виною європейської сторони. Крім того, ми аналізуємо, які заходи необхідно вжити, щоб запобігти подібним затримкам у майбутньому.

Кошти є, але де контракти?

Згідно із фінансовим планом ЄС, затвердженим навесні, Україна мала б отримати (і ще може отримати) у 2026 році 28,3 мільярда євро для задоволення першочергових потреб Сил оборони. 

Для цього не вимагається проведення реформ. Необхідно лише своєчасно передати партнерам в ЄС детальні плани щодо продукції (тобто, вичерпні переліки необхідного військового обладнання, озброєння та боєприпасів, на які планується спрямувати кошти), а також юридично коректно оформлені контракти, що підтверджують конкретні витрати. 

Як з’ясувалося, остання умова викликала певні труднощі. 

“Європейська правда” ще в червні першою звернула увагу на те, що затримка виплати Україні 6 мільярдів євро з першого військового траншу була спричинена тим, що Київ із суттєвим запізненням подав на розгляд Єврокомісії контракти на закупівлю дронів українського виробництва, що підтверджували б витрати. Обсяг наданої документації був надто великим для прискореного затвердження. 

Експерти ЄС банально не мали достатньо часу для перевірки наданих 250 контрактів, щоб перерахувати Україні кошти на початку червня. Це сталося після усунення всіх формальних перешкод та блокувань (варто нагадати, що вето було накладено з боку Угорщини Віктора Орбана). 

Більше того, у неформальних бесідах з кореспонденткою “ЄвроПравди” європейські посадовці та дипломати зазначали, що деякі з наданих Україною контрактів на дрони не були належним чином оформлені. “250 контрактів – це тисячі сторінок тексту, і деякі з них ще не укладені та представлені у вигляді проєктів. Потрібен час для їхнього ретельного опрацювання”, – повідомив тоді один зі співрозмовників “Європейської правди”. 

У підсумку, 30 червня, тобто в останній день перед офіційно встановленим терміном (оскільки ЄС обіцяв Україні здійснити перші виплати до завершення другого кварталу 2026 року), ЄС зміг перерахувати Україні на закупівлю дронів 3,9 мільярда євро. 

Однак це була не повна сума, оскільки первісний план щодо продукції, який Україна надіслала ЄС, передбачав закупівлю дронів українського виробництва на загальну суму 6 мільярдів євро. 

Робота з документами, наданими Україною (і, ймовірно, з доповненнями до контрактів, які спочатку не відповідали вимогам), тривала й надалі. В результаті, 15 липня ЄС зміг перерахувати Україні ще 1 мільярд євро, таким чином, станом на початок поточного тижня, було задоволено 4,9 мільярда євро з 6 мільярдів євро, що були заявлені у початковому запиті. 

Проте, 1,1 мільярда євро на закупівлю дронів досі не виплачено. Кошти передбачені, але необхідна документація від України відсутня. 

Це означає – відсутня належним чином оформлена контрактна документація, яка б дозволила отримати ці кошти. 

Слід додати, що перший транш включав як поточні замовлення Сил оборони України, так і вже виконані з початку 2026 року контракти на виробництво українських ударних безпілотників. 

У черзі – ракети, літаки для ЗСУ та ще більше дронів

Як відомо, безпілотники, включаючи дрони для ураження середньої та далекої дальності, стали одним з ключових засобів ведення бойових дій. Тому для них передбачено найбільший обсяг фінансування. 

Відтак, другий план щодо оборонної продукції для України – ще 6 мільярдів євро – також спрямовується на закупівлю дронів українського виробництва. 

Станом на початок поточного тижня ЄС ще не отримав повного обсягу проаналізованих контрактів, що підтверджують ці закупівлі – саме це стало причиною затримки з виплатою наступних траншів. Тобто, буквально, кошти є, але через бюрократичні перешкоди їх неможливо використати. 

Один з елементів затримки все ж лежав на боці ЄС. 

Виникла проблема через те, що українські виробники, з метою здешевлення продукції, збирають дрони з використанням китайських компонентів. Якщо виявляється, що частка китайських компонентів перевищує 35% від загальної вартості, це суперечить правилам надання фінансування від ЄС, які передбачають виключно європейське або українське виробництво. 

Проте, ця перешкода вже була подолана: ЄС досить оперативно затвердив виняток з правила використання коштів, що дозволило закуповувати в Китаї компоненти, необхідні для українського оборонно-промислового комплексу. Звісно, з українського боку ці закупівлі мають бути підтверджені юридично бездоганними документами. 

Таким чином, фактично 7,1 мільярда євро з 12 мільярдів, виділених Євросоюзом на українські дрони, наразі знаходяться у підвішеному стані. Вони або очікують на контракти з України, або ж ці контракти проходять перевірку. 

Варто зазначити, що у 2026 році на закупівлю озброєнь було виділено значно більше коштів – 28,3 мільярда євро. Отже, без урахування двох “дронових” планів щодо продукції, залишається ще 16,3 мільярда євро. 

“Європейській правді” стало відомо з власних джерел в ЄС, як будуть розподілені ще 4 мільярди євро з цієї суми. 

Третій план щодо продукції на 1,5 мільярда євро, який вже передано Україною до ЄС, передбачає закупівлю ракет середньої та великої дальності. Йдеться про ракети, які використовуються для ударів на велику відстань, зокрема по об’єктах російського військово-промислового комплексу. 

Їх вироблятиме спільне підприємство, в якому братимуть участь Україна та одна з країн ЄС (наразі ця країна не розголошується). 

Четвертий план щодо продукції вартістю 2,5 мільярда євро буде спрямовано на закупівлю шведських винищувачів. 

Йдеться про літаки Gripen, замовлення на які буде розміщено у Швеції. Як відомо, виробництво сучасних військових літаків – це тривалий технологічний процес, тому їхня поставка відбудеться згодом, після завершення виробництва. Але вже зараз, у 2026 році, Швеція обіцяє безкоштовно передати Україні винищувачі Gripen старого зразка, які перебувають на озброєнні шведських збройних сил. 

Наразі залишаються нерозподіленими і без конкретних замовлень з боку України 12,3 мільярда євро на 2026 рік. 

Значну частину цієї суми можуть витратити на протиповітряну оборону. 

Як стало відомо “ЄвроПравді”, п’ятий план щодо продукції, який ще готується українською стороною, стосуватиметься систем протиповітряної оборони та ракет до них, зокрема американських систем Patriot. 

Подальші закупівлі ще не повністю визначені, однак “ЄП” відомо, що вже обговорюється зміст наступних планів щодо продукції, з номерами від 6 до 13, які охоплять також частину 2027 року. 

До речі, минулого тижня Рада ЄС погодила участь британської оборонної промисловості в освоєнні українського фінансування, але наразі ще не узгоджено, що саме британці продаватимуть Києву за кошти Євросоюзу. 

Кошти на стабільність бюджету

Вище йшлося про європейське фінансування закупівель та постачання озброєнь під контролем ЄС. 

Натомість, на пряму підтримку українського бюджету у 2026 році передбачено 16,7 мільярда євро. Ця сума має бути розподілена навпіл (по 8,35 мільярда євро) між двома механізмами безповоротної підтримки: макрофінансова допомога та Ukraine Facility. 

Обидва механізми функціонують за принципом “гроші в обмін на реформи”. 

Умови надання макрофінансової допомоги є менш суворими. Спрощено кажучи, макрофінансова допомога пов’язана з фіскальними/фінансовими реформами і відповідає вимогам МВФ. Натомість Ukraine Facility має стимулювати Україну до проведення реформ, які сприяють її прагненню до вступу в Європейський Союз. 

До цього переліку входять як антикорупційні заходи, так і реформи судової системи, а також секторальні європейські реформи. 

Деталі Ukraine Facility, включаючи перелік реформ, впровадження яких ЄС стимулюватиме через виплати допомоги, узгоджувалися з українською стороною значно довше. Водночас, макрофінансова допомога була підготовлена до виплат значно швидше. 

Транш макрофінансової допомоги став першими коштами, які Україна отримала з 90-мільярдного пакету від ЄС: 3,2 мільярда євро надійшли до українського бюджету ще 25 червня. 

За інформацією джерел “Європейської правди” у Брюсселі, другий транш макрофінансової підтримки на суму 3,7 мільярда євро готується до перерахування Україні у вересні (варто нагадати, що в установчому меморандумі макрофінансової допомоги зазначено, що “виплата другого та третього траншів, як правило, здійснюється не раніше ніж через три місяці після виплати попереднього траншу”). Решта коштів, а це 1,45 мільярда євро, може бути отримана Україною у грудні 2026 року. 

Однак, ці кошти будуть надані лише за умови виконання реформ. 

Що необхідно зробити українській владі, щоб отримати 3,7 мільярда євро макрофінансової допомоги вже у вересні? Вимоги ЄС складаються з трьох компонентів. 

Перший – це мобілізація внутрішніх доходів. Серед умов – прийняття закону про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (так званий “закон про OLX”), та закону щодо оподаткування міжнародних (передусім китайських) посилок, за винятком товарів, призначених для безпекових та оборонних цілей. Цей блок містить значно більше елементів, але два згадані є найбільш політично чутливими. 

Другий блок – щодо “стабільності та ефективності державних витрат”. Він включає пакет законодавства щодо інвестицій та управління державними інвестиціями, інтеграцію електронних систем та баз даних, включно із системою Prozorro, тощо. 

Третій блок стосується системи управління державними фінансами. Тут вимоги стосуються не законів, а підзаконних актів. 

Деякі з цих маркерів вже виконані, деякі – ні. Слід додати, що Україна може отримати транші частково за умови проведення частини реформ. 

Чи “нареформує” Україна ще на 15 мільярдів євро? 

І, нарешті, про ключові європейські реформи. 

План Ukraine Facility Рада ЄС остаточно затвердить лише 30 липня, коли цей текст буде опубліковано. І хоча з великого 90-мільярдного пакета на 2026 рік за цією програмою передбачено 8,35 мільярда євро, насправді на кону – значно більша сума. Адже Євросоюз ще завершує виплати за попереднім довгостроковим “Планом України”. 

За підрахунками джерел “Європейської правди”, до кінця 2026 року в межах механізму Ukraine Facility бюджет може отримати до 15 мільярдів євро підтримки – але за умови успішного проведення реформ. 

Так, для отримання 8-го траншу Ukraine Facility на суму 2,86 мільярда євро Україна має виконати сім індикаторів. 

Один з них – політично непростий для української влади, але надзвичайно важливий для оцінки Євросоюзом щирості прагнень України до реформ. Він формулюється так: “Набрання чинності законодавством, що забезпечує прозорий і заснований на професійних якостях відбір прокурорів керівного рівня”. Йдеться, зокрема, про скасування залишків скандального “закону 22 липня”. 

Тоді, нагадаємо, у липні 2025 року Рада ухвалила, а президент підписав закон, що підривав незалежність НАБУ і САП, а також посилював роль особисто генерального прокурора у контролі за прокурорською системою. Першу частину було скасовано Радою під тиском суспільства та партнерів, а другу – ні. 

9-й транш – суттєво дорожчий, його вартість становить 7,5 мільярда євро і передбачає виконання 18 реформ. Він не містить вимог щодо нових “антикорупційних” законів, але включає два індикатори, які ЄС відносить до цієї категорії. Це – введення в експлуатацію ІТ-системи для виконання судових рішень, а також формування наглядових рад державних підприємств, більшість членів яких є незалежними. 

Десятий транш – 2,9 мільярда євро – буде залежати ще від 11 реформ. Серед вимог тут – ухвалення парламентом нової Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки; прийняття законодавства, що підвищує спроможність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; корпоратизація ключових державних підприємств; підвищення грошового забезпечення для Бюро економічної безпеки України. 

Одинадцятий транш – 2,1 мільярда євро – вимагає від України виконання ще 23 реформ. 

Серед них – продовження до 2030 року залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами, до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прийняття нової Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки (це рішення уряду) тощо. 

За інформацією “Європейської правди”, перша виплата в рамках Ukraine Facility після оновлення може бути здійснена найближчим часом – можливо, вже у серпні або вересні 2026 року. 

Сума виплати залежатиме від обсягу виконаних реформ, а дата – від часу, коли Україна надішле відповідну заявку до Єврокомісії. 

Авторка: Тетяна Висоцька, 

кореспондентка “Європейської правди” в БрюсселіПідписуйся на “Європейську правду”!Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.