© Getty Images За прогнозами, Росія може вдатися до таких дій у період від цієї осені до 2029 року.
Президент РФ Владімір Путін може спробувати випробувати рішучість НАТО, здійснивши обмежений напад на одну з країн Альянсу протягом найближчих років, згідно з новими розвідувальними даними США, які розглядають потенційні сценарії від кібератак до незначних сухопутних вторгнень, повідомляє WSJ.
Раніше Сполучені Штати вважали, що Путін не провокуватиме НАТО, доки Росія веде бойові дії проти України. Однак, оцінки змінилися на початку цього року, оскільки очільник Кремля опиняється у все складнішому становищі у війні проти України та відчуває тиск з боку внутрішніх кіл з вимогою забезпечити перемогу. Українські атаки безпілотників завдають дедалі більшої шкоди як російській армії, так і нафтовому сектору, тоді як російські війська досягають незначних успіхів на фронті, зазнаючи при цьому значних втрат.
Західні лідери все частіше фіксують ознаки того, що Росія проводить пробні атаки, щоб перевірити рішучість НАТО, зокрема, згадуються інциденти з російськими ракетами на території Польщі та вторгнення безпілотників у повітряний простір Румунії.
За словами американських посадовців, мета Путіна у разі нападу на НАТО під час війни з Україною, якщо такий напад відбудеться, полягатиме в розколі Альянсу.
“Питання полягає в тому, як Сполучені Штати відреагують у такому випадку. Завжди метою [Росії] було підірвати довіру до НАТО та роз’єднати США з їхніми союзниками”, — зазначила Хізер Конлі, старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва.
Оскільки Путін прагне закріпити вигідні позиції в Україні, розвідка США аналізує, чи має Москва намір найближчим часом активізувати свої агресивні дії проти європейських союзників. Занепокоєння викликає те, що Путін може стати ще небезпечнішим, будучи загнаним у кут, як зазначають американські посадовці.
Можливі загрози охоплюють спектр від кібератаки на країну НАТО або відправки неідентифікованих збройних груп для захоплення території до обмеженого вторгнення на східному фланзі Альянсу. Згідно з оцінками розвідки США, Росія може вдатися до таких дій у період від цієї осені до 2029 року.
Ймовірність найекстремальнішого сценарію — обмеженого наземного вторгнення — є низькою, але зростає з часом. Такий крок завжди вважався вкрай малоймовірним, оскільки спричинив би застосування Статті 5 НАТО, яка зобов’язує членів Альянсу до колективної оборони. Однак, стаття 5 не містить чітких положень щодо реагування на кіберзагрози чи гібридні загрози.
“Це завжди було викликом для НАТО — реагувати на атаку, яка не підпадає під дію Статті 5. Справді, до цього моменту союзники віддавали перевагу уникненню ескалації”, — зазначає Конлі.
Наприклад, коли у 2007 році Росія здійснила серію кібератак на Естонію, ця країна розв’язувала кризу на двосторонній основі.
“Ми завжди розглядаємо та готуємося до всіх можливих сценаріїв. НАТО уважно стежить за ситуацією. Ми готові до стримування та оборони за потреби, що ми й продовжуємо демонструвати”, — заявив речник НАТО Мартін О’Доннелл.
Такі оцінки з’явилися на тлі дефіциту певних ключових боєприпасів, які знадобляться військовим для протистояння Росії чи Китаю у разі потенційного майбутнього конфлікту. Американські запаси такої зброї суттєво скоротилися через постачання озброєнь Україні після повномасштабного російського вторгнення, а також через участь США у конфліктах. До запасів, що перебувають під загрозою виснаження, належать ракети великої дальності PrSM та ATACMS, а також зенітні ракети Stinger, як повідомили WSJ посадовці.
Нові оцінки посилюють поточні побоювання американських посадовців щодо нестачі певних ключових боєприпасів. Окрім деяких ракет великої та малої дальності, у США також низькі запаси інших критично важливих засобів протиповітряної оборони, зокрема, перехоплювачів для Patriot, SM-3 і THAAD.
У разі потенційного конфлікту з Росією, такі види озброєння, як ракети PrSM, ATACMS та Stinger, матимуть вирішальне значення для відбиття наземного вторгнення, зазначає Том Карако з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Дефіцит ключових боєприпасів спричинив дискусію в уряді США щодо скорочення запасів озброєння на тлі обмірковування Трампом подальших кроків щодо Ірану. ЗМІ повідомляли, що голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн нещодавно попередив Білий дім про зменшення кількості перехоплювачів протиповітряної оборони. Це питання викликає занепокоєння у Кейна, який вважає, що низькі запаси не унеможливлять відновлення масштабних бойових операцій проти Ірану, але збільшать ризик.
Аналітики, які не працюють в уряді, неодноразово застерігали, що витрати боєприпасів на Близькому Сході можуть обмежити здатність США стримувати супротивників по всьому світу, зокрема, Росію та Китай.
У нещодавньому звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) йшлося про сім основних видів боєприпасів, які використовувалися у війні з Іраном. Наприклад, за оцінками CSIS, США витратили у війні з Іраном 1 060–1 430 ракет Patriot, унаслідок чого в арсеналі американських військових залишилося лише 870 таких ракет.
“Якщо йдеться лише про протистояння з Іраном, то навіть якщо ми використаємо половину перехоплювачів — а може, й трохи більше — у нас все одно залишиться ще половина. Отже, ми могли б продовжувати протистояння з Іраном досить тривалий час. Проблема полягає в тому, що Пентагон наразі дуже стурбований тим, як це вплине на ситуацію в Тихоокеанському регіоні у відносинах з Китаєм”, — зазначив співавтор звіту CSIS Марк Кансіан.
Головний речник Пентагону Шон Парнелл назвав твердження про дефіцит боєприпасів у США неправдивими. Представниця Білого дому Анна Келлі заявила, що американські Збройні сили мають “більш ніж достатньо” боєприпасів для “реалізації всіх стратегічних цілей президента США Дональда Трампа”, додавши, що Трамп закликав оборонних підрядників збільшити виробництво боєприпасів. Міністр оборони США Піт Гегсет і Трамп також заперечували повідомлення про нестачу боєприпасів.
Раніше WP повідомляла, що Європа готується до російських провокацій. Росія, опинившись у складному становищі у війні проти України, ймовірно, розглядає можливість ескалації через обмежені удари або військові вторгнення в європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.
The Economist писав, що Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, спрямовані на дестабілізацію західних союзників. Як наголошують аналітики, НАТО необхідно підвищити свою стійкість. Якщо Росія й надалі вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.
FT називала чотири основні шляхи ескалації для Путіна, який відчуває дедалі більший тиск у війні проти України. Перший — це звичайні військові дії на полі бою проти України. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — “гібридна війна”, яка передбачає таємні спроби Росії завдати удару по західній інфраструктурі або окремих діячах.