>

Сенат долає санкційний мур: яке покарання для Росії готують США і якою буде роль Трампа

Середа, 29 липня 2026, 10:49 — Ольга Ковальчук, Європейська правдаПоділитись:

Фото Офісу президента УкраїниПрезидент України Володимир Зеленський під час зустрічі з сенаторами США

Після майже 17 місяців дискусій та розглядів, законодавча ініціатива щодо санкцій США проти Росії може стати першим санкційним законом, спрямованим проти Кремля за нинішньої каденції Дональда Трампа, причому доволі суворим. 28 липня документ пройшов процедурне голосування у Сенаті, де пропозицію підтримали 86 сенаторів, а проти висловилися лише 12. 

Процес ухвалення документа було розпочато після раптової смерті одного з його розробників та головного прихильника антиросійських санкцій у Конгресі — сенатора Ліндсі Грема.

Щоб отримати схвалення Білого дому, співавторам законопроєкту довелося піти на поступки адміністрації Дональда Трампа. Частина запропонованих змін дещо пом’якшила початкові пропозиції сенаторів, проте є й елементи, що посилюють його дію. У разі остаточного затвердження, закон стане значним інструментом тиску на Росію для припинення її війни проти України.

Що собою являє цей багатостраждальний законопроєкт, названий на честь його покійного автора, проти кого саме він спрямований, чому викликав незгоду демократів та яких наслідків слід очікувати Україні — розглянемо далі.

Законопроєкт імені Грема

Покійного Ліндсі Грема вважали одним із найвідданіших прихильників України у Сенаті. Останні півтора року свого життя сенатор присвятив, зокрема, спробам законодавчо закріпити обмежувальні заходи проти Росії за її симуляцію переговорного процесу.

1 квітня 2025 року Грем разом із колегою від Демократичної партії Річардом Блюменталем представили законопроєкт, відомий як Sanctioning Russia Act. Водночас адміністрація Дональда Трампа здійснювала марні спроби досягти дипломатичного врегулювання війни в Україні, головним чином чинячи тиск на Київ.

Це документ, що пропонує реальні інструменти тиску на Москву за її відмову від мирних перемовин.

Основна ідея законодавчої пропозиції полягала у введенні 500-відсоткових мит на весь імпорт з РФ, а також на товари з країн, які продовжують закуповувати російські нафту, нафтопродукти, природний газ та уран — тобто, застосування так званих вторинних санкцій.

Варто зазначити, що сам Трамп неодноразово висловлював погрози щодо тарифів країнам, які активно купували енергоносії в Росії. Минулого року президент США навіть втілив ці погрози в життя, запровадивши 25% мита проти Індії — одного з найбільших покупців російської нафти. Це призвело до того, що країна почала скорочувати обсяги закупівель нафти у Москви, і в лютому США скасували тарифні заходи. Правда, після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, Міністерство фінансів Сполучених Штатів неодноразово видавало ліцензію, що дозволяла Нью-Делі тимчасово купувати цей вид палива у Росії на тлі енергетичної кризи.

За даними Reuters, у грудні 2025 року імпорт російської нафти до Індії скоротився приблизно на 22% порівняно з листопадом, до 1,38 мільйона барелів на день, а частка Росії в загальному обсязі імпорту нафти до країни знизилася до 27,4% — найнижчого рівня за два роки.

Цей випадок, як вважається, демонструє ефективність подібних санкцій — як для стримування торговельних партнерів Кремля, так і для посилення тиску на Росію.

Окрім зазначених мит, законопроєкт пропонує кодифікувати в одному законі вже запроваджені санкції проти Росії, які наразі закріплені у формі виконавчих указів, що унеможливлює їх “тихе” скасування президентом.

Серед іншого, законопроєкт зобов’язує президента США запровадити повне блокування активів та візові обмеження для вищого керівництва РФ, олігархів, командувачів і компаній ВПК, а також накласти жорсткі секторальні санкції на банківську систему та енергетику. Під санкції також підпадають судна “тіньового флоту” РФ та будь-які іноземні установи чи особи, які допомагають Росії обходити ці обмеження або постачають їй товари подвійного призначення.

Минулого року після представлення цієї пропозиції її підтримали 84 зі 100 сенаторів. Незважаючи на таку широку та двопартійну підтримку, законопроєкт Грема-Блюменталя більше ніж на рік “застряг” у невизначеності.

Торги з Білим домом

Судячи з офіційної комунікації сенатора Грема та інших співавторів проєкту, причиною затримки в його розгляді стала позиція Білого дому. У Трампа вимагали, щоб вирішальне слово щодо запровадження нових санкцій проти Росії залишалося за президентом, а не за Конгресом. Саме тому адміністрація тривалий час чинила опір ініціативі Грема, наполягаючи на тому, що Трамп завжди може вдатися до санкцій проти Москви, якщо вважатиме це необхідним.

Слід згадати, що довгий час американський президент вірив у готовність Москви вести конструктивні переговори про завершення війни, а на запитання про можливість запровадження санкцій відповідав, що це може перешкодити дипломатії.

Реальні зміни у сприйнятті ситуації Трампом відбулися на початку літа 2026 року під час червневого саміту G7 у французькому Ев’яні. Після завершення зустрічі господар саміту, президент Франції Емманюель Макрон, заявив, що всі лідери “сімки” погодилися з тим, що Росія **не виявляє серйозної готовності до миру**.

Після цього Вашингтон неодноразово сигналізував про зміну своєї позиції щодо російсько-української війни. Зокрема, на саміті НАТО в Анкарі Трамп оголосив, що США нададуть Україні **ліцензію** на виробництво Patriot, та публічно **підтримав** українські удари по російських НПЗ.

А наприкінці липня Україну відвідала одна з найближчих до американського президента MAGA-активісток, ультраправа блогерка Лора Лумер, яка перед цим публічно визнала, що тривалий час була жертвою російської пропаганди, і повідомила, що відтепер підтримує Київ. Лумер показали наслідки російських ударів по українських містах, вона взяла інтерв’ю у Зеленського, уривок з якого Трамп **поширив** у своїй мережі Truth Social.

Журналісти запитали, що американський президент думає про позицію MAGA-активістів, які тепер почали підтримувати українців.

“Вони підтримують те, що підтримую я”, — відповів Трамп.

Серед обставин, що супроводжували зміну підходів Трампа, не можна не згадати й трагічну подію — смерть Ліндсі Грема, який саме перед цим відвідав Україну. Ще за два дні до своєї смерті сенатор повідомляв про **досягнення домовленості** з Білим домом щодо свого законопроєкту. Після того, як 11 липня він пішов з життя, прагнення довести до кінця його справу стало принциповим для колег Грема, які розглядали документ як спосіб віддати останню шану покійному політику. 

Новий старий законопроєкт 

У результаті переговорів з сенаторами Білому дому вдалося домогтися певних поступок у законопроєкті. 

Насамперед, максимальна ставка вторинних мит була знижена з 500% до “максимум 100%”, тобто ставку президент обиратиме сам. А застосовуватися вона буде лише до п’яти країн, які були найбільшими покупцями російських енергоносіїв протягом останніх 12 місяців, та п’яти держав, що сприяли обходу санкцій щодо російської нафти протягом того ж періоду. Кого з кожної п’ятірки карати митами — обиратиме Трамп.

Нині у п’ятірку найбільших імпортерів російської нафти входять Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Туреччина, а газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія. 

Цікаво, що для покупців газу пропозиція передбачає винятки: мита можна не накладати, якщо імпорт країною російського газу становив менше 15% від загального обсягу експорту газу Росії за період спостереження і країна вжила значних заходів для його скорочення. Це положення було розроблено спеціально для союзників США, які завершують роботу над повною відмовою від російського газу: реально під нього підпадають 4 з 5 топ-покупців газу — усі, крім Китаю. Словаччина, яка входить до нафтового переліку, під винятки не підпадає, і це створює окремий виклик — однак не слід забувати, що у президента є свобода вибору митної ставки.

Було б помилково вважати, що остання версія законопроєкту лише послабшала порівняно з першою.

Початкова ідея обумовлювала запровадження санкцій участю Росії у мирних переговорах. Натомість теперішня версія **робить обмеження обов’язковими для запровадження протягом 30 днів з моменту набуття чинності закону**, тобто не потребує окремого рішення президента для запуску санкцій. А перелік передбачених санкцій не обмежується митами.

Президенту при цьому надається право скасувати санкційні заходи, але лише попередньо надавши Конгресу звіт про те, що таке скасування відповідає інтересам національної безпеки США. Крім того, таку дію все ще можна заблокувати — якщо обидві палати проголосують за Спільну резолюцію про несхвалення (Joint Resolution of Disapproval).

Також на прохання Трампа до законопроєкту було додано положення про продовження санкцій проти Ірану до 2031 року (вони діють ще з 1996 року, і їхній термін мав закінчитися цього року).

Несподіваний опір демократів

Законодавці від Демократичної партії США, яка від початку президентства Трампа зарекомендувала себе як більш рішуча у питанні підтримки України та тиску на РФ, раптово висловили свої застереження щодо законопроєкту Грема. 

Одразу 10 сенаторів-демократів проголосували проти під час його процедурного розгляду.

Деякі критики серед демократів висловлюють занепокоєння тим, що законодавство “сформульоване надто широко” і надасть президенту безпрецедентно широкі повноваження щодо запровадження мит, зокрема й проти торговельних партнерів США. 

“Трамп продемонстрував справді безрозсудне зловживання тарифними повноваженнями, що завдає шкоди нашій економіці”, — сказав сенатор від Нью-Джерсі Корі Букер. 

Сенатор від штату Джорджія Рафаель Ворнок підтримав зауваження колег, заявивши, що надання Трампу додаткових тарифних повноважень буде “глибоко тривожним”.

Занепокоєння прозвучали на тлі **запровадження** Трампом нових мит проти низки торговельних партнерів через нібито порушення законодавства про примусову працю.

Сенатор-демократ з Аризони Марк Келлі, який є одним із 62 співавторів законопроєкту, навпаки, вважає, що слід було зберегти 500-відсоткову митну ставку для покупців російської нафти та газу. 

Озвучені застереження від Демократичної партії попередньо не повинні стати на заваді просуванню законопроєкту в Конгресі. Ймовірно, його буде складніше схвалити у нижній палаті, оскільки підтримка ідей Грема там була не такою однорідною. Наразі вже точно відомо, що голосування відбудеться не раніше вересня, оскільки конгресмени вже пішли на серпневі канікули.

Після схвалення Палатою представників законопроєкт Грема потрапить на підпис до Трампа. Поки що ризики провалу тут виглядають мінімальними, адже президент США вже публічно заявляв про свою підтримку законодавчої ініціативи покійного Грема.

Авторка: Ольга Ковальчук,

журналістка “Європейської правди”Підписуйся на “Європейську правду”!Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.