За два тижні у Брюсселі відбудеться знакова подія – Єврокомісія оприлюднить головний документ року для держав-кандидатів на вступ до ЄС – звіт про розширення (Enlargement report). Для України цей звіт буде ухвалено вчетверте, і цього разу він матиме особливе значення, адже з боку держав-членів дедалі частіше лунає думка про недостатні темпи реформ, які демонструє Київ. Звіт дасть аргументи як прибічникам України, так і її скептикам.
Хоча текст звіту тримають у таємниці, його настрій вже можна зрозуміти з заяв європейських посадовців та з проміжного документа, який нещодавно став публічним. Йдеться про Shadow Report – тіньовий звіт, підготовлений на запит Єврокомісії українськими незалежними експертами. Цей документ у Брюсселі значною мірою беруть до уваги під час формування офіційної оцінки. 19 жовтня звіт був оприлюднений у Києві, і його тональність не є оптимістичною.
Переважна більшість глав та тематичних розділів тіньового звіту починається фразою на кшталт “за минулий рік прогрес був практично відсутній” або “прогрес обмежений”. Це явно не той темп, який має демонструвати держава, що входить до переліку ключових кандидатів і претендує на швидкий вступ до ЄС у найближчій хвилі розширення. Втім, в українському уряді сподіваються надолужити відставання у наступні тижні та місяці.
Водночас, повідомлення з Брюсселя дають підстави для стриманого оптимізму. Попри очевидно недостатню швидкість реформ, у Брюсселі серйозно сприймають аргументи Києва про те, що Україні складніше за інших проводити реформи через війну. Тому Україна, ймовірно, залишиться у четвірці провідних кандидатів та отримає “дорожню карту” розширення. Обговорюється навіть можливість підвищення оцінки, попри недостатній обсяг реформ минулого року.
Чи будуть поступки ЄС для України
У питанні європейської інтеграції звіт про розширення є чи не головним документом року. Він готується за єдиною методикою для всіх держав-кандидатів, що дозволяє порівняти Україну з іншими країнами та оцінити українські реформи за різними напрямками. Дату публікації звіту ще не оголошують, але, за даними джерел, вона очікується на початку листопада.
Одним із ключових джерел, на яких ґрунтуються висновки Єврокомісії, є згаданий тіньовий звіт, підготовлений коаліцією громадських організацій за координації Лабораторії законодавчих ініціатив. Це об’ємний документ, де оцінки за двома ключовими розділами (23 та 24) та за напрямком функціонування демократичних інституцій розписані на 1300 сторінок. Ці розділи мають вирішальне значення, бо від прогресу за ними залежить хід вступних переговорів загалом. Щоб почати закривати будь-які переговорні розділи, Україна має спершу виконати так звані “проміжні бенчмарки” за главами 23, 24 та щодо демократичних інституцій.
За інформацією “Європейської правди”, Єврокомісія стоїть перед непростим вибором. Політично у Брюсселі хотіли б створити для України добрі новини. Найвищі посадовці ЄС постійно підкреслюють, що Київ заслуговує на особливе ставлення, адже проводить реформи під час війни. Проте проблема в тому, що від минулого року реформи в Україні практично зупинилися, особливо за “фундаментальними” главами 23-24. Без прогресу за цими напрямками важко показати позитивну динаміку.
Водночас, існує думка, що останні роки Україна була недооцінена. За останні три роки відбулися певні реформи, але оцінка рівня реформ за цими главами залишалася незмінною. Це створювало враження відсутності змін, хоча це не так. Представник дипмісії ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага нагадав, що три-чотири роки тому завданням було набрати людей до антикорупційних інституцій, а зараз йдеться про конкретні вузькофахові реформи. Джерела свідчать, що в Єврокомісії лунає пропозиція підняти оцінку України “за старі заслуги”, але це рішення ще не ухвалене. Не на користь України грає той факт, що конкретно у 2026 році практично нічого не було зроблено, принаймні, згідно з експертною оцінкою.
Що показав тіньовий звіт
Зазвичай тіньовий звіт є більш критичним, аніж офіційні дані Єврокомісії, і документ 2026 року не став винятком. Експерти оцінили зусилля України з реформ як нульові за значною кількістю глав.
Напрямок судової реформи традиційно є складним для української влади. У тіньовому звіті за минулий рік також звучить скептична оцінка, зазначаючи, що навіть невеликий прогрес відбувся завдяки змінам минулих років. “Період із вересня 2025 року до серпня 2026 року включно характеризувався помірним прогресом у конкурсних процедурах судової влади, які були розпочаті раніше. Водночас загальна ситуація з реформуванням сфери правосуддя перебувала на етапі штучної стратегічної кризи”, – йдеться у документі. Звіт також згадав про незатверджену стратегію розвитку системи правосуддя та звинувачення щодо причетності до рейдерства заступниці глави ОПУ Ірини Мудрої та гендиректора з питань правової політики ОПУ Віктора Дубовика.
Прокуратура також демонструє незадовільні результати. “Системний прогрес у реформуванні прокуратури протягом звітного періоду залишається вкрай обмеженим. Попри точкові організаційні та стратегічні напрацювання, ключові євроінтеграційні рекомендації та зобов’язання у сфері реформи прокуратури залишаються невиконаними або виконаними частково”.
Стан адвокатури, яка є складовою системи правосуддя, описує коротка фраза: “У звітному періоді прогресу у сфері реформування адвокатури не зафіксовано”.
Одним з небагатьох напрямків щодо правосуддя, за яким визнається “певний прогрес”, є реформа правничої освіти. Тут ухвалено закон “Про академічну доброчесність”, але це лише невелика частина необхідних змін.
Не набагато вищою є оцінка змін у сфері протидії корупції. Звіт визнає позитивні зрушення, але вони не системні. “Протягом звітного періоду прогрес у сфері боротьби з корупцією залишався обмеженим: позитивні зрушення були переважно точкові й залежали від внутрішніх процесів в інституціях, тоді як системні законодавчі зміни, передбачені дорожньою картою з питань верховенства права, здебільшого не виконані”. Експерти також вказують на проблему непрозорості угод про визнання винуватості та відсутність обліку виконання рішень про конфіскацію. Ключові претензії стосуються тиску на антикорупційні органи, який не припинявся протягом звітного періоду.
Також немає успіху в сфері захисту прав людини. Зокрема, “не відбулося прогресу” в питаннях, пов’язаних із діяльністю уповноваженого з прав людини, та проблем з незалежністю інституції. Чинна система правового регулювання захисту персональних даних не відповідає європейським стандартам.
Кілька місяців на реформи
Варто зауважити, що звіт обмежується серпнем і не враховує осінній період, що суттєво погіршує оцінку. Саме у вересні, після тривалого міжінституційного загострення, парламент відновив прогрес у проведенні реформ. Це може бути однією з причин, чому в українському уряді не погоджуються з експертною оцінкою. Віцепрем’єр Всеволод Ченцов заявив, що є реформи у сферах верховенства права, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.
Чи підтвердиться урядовий оптимізм у звіті Єврокомісії – покаже час. Але навіть в оптимістичному варіанті йтиметься про обмежений прогрес. Обсяг завдань, які залишаються, незрівнянно більший за зроблене.
Наразі український уряд ставить за мету якнайшвидше виконати усі проміжні бенчмарки (IBAR) у сферах верховенства права та антикорупції. Схвалення IBAR дозволить державі-кандидатці перейти до закриття глав у переговорах. “Мета у нас амбітна – протягом кількох місяців досягти того рівня, який дозволяє отримати позитивний IBAR”, – пояснив Всеволод Ченцов. Міністр юстиції Денис Маслов погоджується, що темпи реформування можна прискорити, але підкреслює, що прогрес – це не тільки кількість ухвалених законопроєктів, а й їх імплементація.
Наразі ключовим успіхом року, що минув, є відсутність відкату реформ. Це не дрібниця, адже, як зазначив керівник Transparency International Ukraine Андрій Боровик, “присмак літа 2025 року залишається” через тиск на антикорупційні органи.
Уряд, як стало відомо з нещодавнього інтерв’ю віцепрем’єра Всеволода Ченцова, має суттєво консервативніший погляд щодо відновлення ролі міжнародних експертів у відборах на ключові посади. Це лише один з прикладів, що ілюструє складність у досягненні критеріїв.
Утім, отримання позитивного IBAR Україна зможе навіть суто за схвалені законодавчі зміни. Лишається сподіватися, що це стане реальним, а не тільки задекларованим пріоритетом влади на найближчі місяці.
Дізнатися більше на: www.eurointegration.com.ua