© Радио Свобода Франція та Італія висловили застереження щодо нового пакета санкцій ЄС проти Росії.
Італія та Франція висловили занепокоєння щодо пропозиції Європейського Союзу заборонити колишнім російським військовослужбовцям в’їзд до країн ЄС. Про це інформує Bloomberg, посилаючись на джерела, обізнані з ходом переговорів.
Відповідні обмеження включені до проєкту 21-го пакету санкцій ЄС проти Росії, запровадженого у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну. Очікується, що країни-члени розглянуть цей документ у п’ятницю.
За словами співрозмовників, Рим і Париж не заперечують проти недопущення до Європейського Союзу колишніх російських військових, проте висловлюють побоювання, що нинішня редакція документа може фактично створити прецедент для загальної заборони на в’їзд для громадян РФ.
Крім того, Італія та Франція вважають, що подібні обмеження доцільніше впроваджувати через візову політику, а не в рамках санкційного режиму.
Обговорення нового пакету санкцій відбувається на тлі прагнення Європейського Союзу посилити тиск на Москву, оскільки в Брюсселі переконані, що покращення ситуації для України на полі бою створює нові можливості для мирних переговорів.
Окрім нових санкцій, європейські країни разом зі Сполученими Штатами активізують дипломатичні зусилля щодо можливого мирного врегулювання.
Проте, новий санкційний пакет вже зіткнувся з низкою розбіжностей.
Окрім заборони на в’їзд колишнім російським військовим, документ передбачає тимчасове призупинення механізму обмеження цін на російську нафту, зменшення доходів Росії від експорту енергоносіїв, запровадження нових обмежень проти банків, операторів криптовалют та танкерів, які сприяють обходу чинних санкцій.
За словами джерел, Італія та Франція також звернули увагу на те, що запропонований механізм фактично покладає на кожну державу-члена ЄС відповідальність самостійно визначати, чи брала конкретна особа участь у бойових діях, що на практиці буде надзвичайно складно.
Ще одним предметом дискусій стало питання нового механізму цінового обмеження на російську нафту.
Минулого року Європейський Союз узгодив плаваючу формулу, за якою гранична ціна мала бути на 15% нижчою за середню ринкову вартість російської нафти марки Urals.
Однак через різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом між Іраном та США, після липневого перегляду максимальна ціна могла б зрости щонайменше до $65 за барель. Це перевищує попередню межу у $60 і значно більше за нинішній рівень у $44,10.
Наразі європейські посадовці розглядають два варіанти: зберегти граничну ціну на поточній позначці або повернути її до рівня $60 за барель.
За словами співрозмовників, країни з розвиненим морським сектором також висловлюють застереження щодо цих пропозицій.
Водночас, після досягнення угоди між США та Іраном про продовження режиму припинення вогню, світові ціни на нафту вже почали знижуватися.
Ще одна спірна ініціатива передбачає розширення санкційного режиму, який наразі застосовується до суден, що незаконно перевозять російську нафту, на танкери, які транспортують російський зріджений природний газ.
Європейський Союз прагне запобігти створенню Росією нової «тіньової» флотилії для експорту зрідженого газу, подібної до тієї, яку Москва використовує для перевезення нафти.
Проте, частина держав-членів наполягає на довших перехідних термінах для запровадження цих обмежень.
Крім того, низка країн висловила стурбованість щодо планів обмежити імпорт певних видів російської рибної продукції.
До нового пакету санкцій також входять торговельні обмеження щодо деяких критично важливих мінералів, металів і руд, а також експортні обмеження проти приблизно двох десятків компаній, зокрема з Китаю, Індії, Туреччини та країн Центральної Азії, які, за даними ЄС, постачають Росії товари подвійного призначення або компоненти для виробництва озброєнь.