ДАР’Я СЛОБОДЯНИК Сьогодні
У серпні, в найспекотніший місяць літа, радимо сховатися від спеки у галереях та музеях: в Українському домі триває масштабна експозиція, присвячена композитору Борису Лятошинському, а в галереї “Лавра” — ніжні полотна за мотивами творів Олександра Сухоліта.
“Олександр Сухоліт. Гобелени”
Галерея Лавра, серпень
Реклама.
Весь серпень у галереї “Лавра” можна оглянути виставку гобеленів, створених за мотивами живописних робіт Олександра Сухоліта. Експресивні твори Сухоліта, одного з провідних митців сучасної української культури, були перенесені на килими майстрами легендарної решетилівської фабрики. Традиція ткацтва у селі Решетилівка на Полтавщині сягає XIX століття.
Гобелени виготовлені з вовни, шовку, та виконані у традиційній техніці ручного решетилівського ткацтва. Теплі природні відтінки, глибокі філософські сюжети, майстерне виконання: виставка “Олександр Сухоліт. Гобелен” справляє медитативне враження і видається ідеальною для неспішного споглядання влітку.
“Гобелени від часів Стародавньої Греції вважалися розкішними, елітними витворами мистецтва”, – розповідає кураторка Тетяна Миронова. – Колись Рафаель та Рубенс створювали твори спеціально для гобеленів. У 50-х роках минулого століття мільярдер Нельсон Рокфеллер замовив гобелен за мотивами картини “Герніка” самому Пікассо. Для Олександра Сухоліта цей проєкт – нова сторінка. Працюючи з гобеленами, художник перекладає мову пензля на абсолютно іншу мову нитяної вовняної фактури. І твір сприймається по-новому”.
“Слід дотику”
Галерея Avangarden, до 8 вересня
Автор – Гліб Франко
“Слід дотику” — експозиція, що об’єднує українських митців та дизайнерів, чиї твори знаходяться на межі між функціональним предметом та художнім об’єктом. Меблі, кераміка, килими, скло та живопис формують простір, де промислова естетика, ергономіка та матеріальна логіка предмета поєднуються з мистецькою мовою. Об’єкти, представлені на виставці, роблять відбиток руки видимим: пластичність скла, текстура кераміки, вузол ручного ткацтва та природні нерівності стають художнім рішенням. Поверхня зберігає сліди дотику — свідчення часу, процесу та присутності людини.
Серед учасників – Оксана Левченя, Ірина Максимова, Софія Горбачевська (Sofika Ceramics), Андрій Саєнко, Андрій Опришко.
“Лятошинський. Відображення”
Український дім, з 13 серпня до 20 вересня
Борис Лятошинський у Ворзелі
Після виставок, присвячених Аллі Горській та київським митцям-шістдесятникам, Марії Примаченко, мисткиням школи бойчукізму та іншим видатним постатям мистецтва ХХ ст., інституція презентує свою першу музичну виставку.
Виставковий проєкт “Лятошинський. Відображення” розкриває постать одного з найвидатніших українських композиторів Бориса Лятошинського. Виставка вперше масштабно представляє митця в контексті української культури та історії. Експозиція поєднує архівні документи, рукописи, особисті речі композитора, створюючи багатовимірну оповідь про митця та його епоху. Вперше будуть представлені предмети з приватного кабінету-музею Бориса Лятошинського. Особливу роль у проєкті відіграють сенсорні експозиційні рішення, зокрема дзеркальна інсталяція, звукові простори та аудіовізуальні твори — тут музику можна буде не лише почути, а й побачити.
“Київ – Венеція”
Центр сучасного мистецтва М17, до 30 вересня
Виставковий проєкт “Київ – Венеція”, що символічно прокладає міст між двома важливими водними артеріями Європи – Дніпром та Венеційською лагуною. Виставка звертається до теми мінорності (“In Minor Keys”) — теми цьогорічної Венеційської бієнале та розглядає її як ідею надії, передчуття світанку. Спеціально для виставки команда розробила унікальний трансформаційний маршрут із зонами відпочинку, споглядання, звуку, слова та руху. “Наше прагнення – відволікти, залучити до мрійливості та чарівності, запрошуючи відвідувачів сповільнити темп і дозволити новому досвіду статися, — зазначає кураторка Наталія Шпитківська.
Серед учасників проєкту — Неллі Ісупова, Анатолій Ганкевич, Тіберій Сільваші, Руслан Тремба та інші.
“Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років”
Кудрявка, 1 серпня
Вероніка Ємельянова — художниця, режисерка та перформерка, яка досліджує у своїх роботах теми бажання, архетипів та механізмів людської поведінки. Новий проєкт “Акт: Усі театральні вистави заборонені на двадцять років” у просторі “Кудрявка” вивчає, як трансформується бажання, коли його об’єкт стає недосяжним. У центрі експозиції – три відеоперформанси, доповнені предметними роботами та інсталяційними елементами, що об’єднують простір у цілісний досвід.
Виставка Каріни Синиці
Оновлена галерея The Naked Room, серпень
У серпні відбудеться офіційне перевідкриття однієї з наймодніших та найважливіших київських галерей The Naked Room на новій локації — вулиці Золотоворітській, 2а. За словами команди, це буде один з небагатьох повністю інклюзивних мистецьких просторів у Києві.
Галерея відкриється виставкою художниці родом із Сєвєродонецька Каріни Синиці, яка відома своїми монументальними техніками, зокрема фрескою та настінним розписом. Її роботи зосереджені на темах війни, переселення та взаємодії людини з простором, поєднуючи особистий досвід із ширшими соціальними й екологічними процесами, зазначають у галереї.
“Між подихами стін, двері відчиняються всередину”
Voloshyn Gallery, до 6 вересня
Виставка об’єднує вісьмох молодих художників, чиї роботи спільно досліджують досвід існування в умовах тривалої невизначеності. Працюючи з інсталяцією, живописом, керамікою та відео, Діана Дем’яненко, Ніка Шумейко, Марія Чаркіна, Артем Дейнека, Ніколь Давидова, Анна Вехник, Дарина Святун та Олег Савін звертаються до простору помешкання як до теми і водночас як до концептуальної рамки.
Кімната в цій виставці – не нейтральний і не безпечний простір. Це місце, де звичні предмети позбавлені своєї функції, де буденні жести набувають нового й тривожного змісту, а межа між прихистком і небезпекою стає невизначеною. Представлені роботи не намагаються подолати цей стан – вони в ньому існують, використовуючи іронію, матеріальне зміщення та формальну невизначеність як способи залишатися присутніми у досвіді, що не піддається простим визначенням.
“Відомий невідомий Бедзір”
Stedley art foundation, 15 серпня
Виставка присвячена творчості одного з найцікавіших представників закарпатського живопису 60-х років, художника Павла Бедзіра. Вона представляє серію графічних робіт 1960-1970-х років, у яких митець поєднав модерністські художні практики із філософськими пошуками. Павло Бедзір сформував власну мистецьку мову на перетині світового модернізму та закарпатської культурної традиції, активно експериментував із техніками фротажу, монотипії та авторськими способами друку, переосмислюючи досвід європейського авангарду