У Прикарпатті під час досліджень стародавнього Галицького князівства неподалік фундаментів Благовіщенського собору археологи знайшли залишки двоярусної дерев’яної конструкції та інші стародавні предмети.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці поінформував генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Біля фундаментів Благовіщенського храму дослідники-археологи виявили фрагменти великої двоярусної дерев’яної будівлі та численні цінні артефакти», – зазначив Олійник.
За його словами, серед знайдених речей є бронзові терези, кістяна ігрова фішка, залізний ключ, стременце, колекція кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні накладки, уламки персня та підвіски.
«Особливу цінність становлять срібна монета угорського короля Бели IV, а також торгові пломби дорогочинського типу, які вказують на активні торговельні зв’язки Галича із західноєвропейськими країнами», – додав Олійник.
Він зазначив, що ці дослідження підтверджують, що ця частина давньоруського Галича була жвавим центром життя.
«Саме тут у різні періоди були відкрито ремісничі майстерні, житлові будинки, а також унікальний сакральний комплекс з фундаментами дерев’яного та кам’яного храмів Благовіщення, приміщенням для священника та некрополем біля церкви. Історичні джерела свідчать, що поселення Благовіщення існувало на цьому місці до XV століття», – зауважив Олійник.
Археологічні роботи ведуться в селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки) – на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Керівником експедиції є науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Олег Мельничук. До участі в роботах долучилися студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
У Дубенському замку розпочалися розкопки на двох локаціях
Бела IV — король Угорщини та Хорватії (1235—1270), герцог Штирії (1254—1258) з династії Арпадів. Брав участь у війні за австрійську спадщину. У 1241 році, під час монголо-татарського вторгнення, зазнав поразки в битві на річці Шайо та втік до Далмації. З 1242 року активно займався відновленням країни і за 4 роки ліквідував наслідки монгольського навали, за що отримав прізвисько «другого засновника Угорщини».
Як раніше повідомлялося, біля Галича були знайдені артефакти часів трипільської культури.
Фото: Володимир Олійник/Фейсбук