Найпоширеніші помилки в Радіодиктанті національної єдності: пояснює філологиня
Філологиня, учителька української мови та літератури, а також методична тьюторка Наталія Мандрицька розповіла Фокусу про основні орфографічні та пунктуаційні помилки учасників диктанту національної єдності. Перевірте свої знання!
9 листопада відзначався День української писемності та мови, встановлений у 1997 році на честь Нестора Літописця. Однак, через перехід Православної церкви України на новий календар, дату свята перенесли на 27 жовтня.
Користуючись нагодою, Фокус розпитав філологиню Наталію Мандрицьку про найчастіші помилки цьогорічного Радіодиктанту. Текст написав письменник Артур Дронь, а читали його в дуеті – вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков та співачка й волонтерка Даша Астаф’єва.
Слово “ЗСУшний” викликало чимало дискусій у соцмережах. Аналізуймо найпоширеніші помилки в диктанті.
Правописні помилки
“Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости…” Слово “пів хвилини” стало одним із найдискусійніших. За новим правописом, іменники з “пів” у значенні “половина” в родовому відмінку слід писати окремо. Проте, в цьому реченні “півхвилини” означає єдине ціле, тому правильним було б написання разом. Офіційний варіант диктанту – “пів хвилини”.
“Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь…” Слово “різьбяр” пишемо з м’яким знаком. Це виняток із правила.
“Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно…” Слово “курйозно” слід писати без апострофа, оскільки перед сполученням “йо” апострофа не ставимо.
“Не “дуже”, не “гіперсильно”. Складні іменники з першою частиною -авто, -відео, -віце, -супер, -гіпер тощо пишемо разом. Тому “гіперсильно” пишеться саме так.
“Довго-довго обіймати”. Повторювані прислівники пишемо з дефісом.
“…але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті”. Складні прислівники, утворені повторенням слова із часткою, пишемо з двома дефісами.
Зсушний, зеесушний, ЗСУШний чи ЗСУ-шний
Найбільше обговорень викликало слово, що позначає належність до Збройних Сил України. Учасники диктанту писали його в чотирьох варіантах. Офіційний текст – “зеесушного спальника”. У примітці зазначено, що нормативним є й написання “ЗСУшний”.
За правилами, суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими літерами. Слово “зеесушний” утворюється від абревіатури ЗСУ за допомогою суфіксів. В українській мові діє фонетичний принцип правопису, тобто пишемо так, як чуємо.
“…мова захищає нас – і то не впівсили”. Прислівник “впівсили” пишемо разом, оскільки він утворений поєднанням іменника з частиною “впів”, що означає “наполовину”.
“Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила”. Займенники з частками “казна”, “хтозна”, “бозна”, “будь”, “небудь” пишемо з дефісом.
Пунктуаційні помилки
Труднощі викликали місця, де потрібно було ставити двокрапку й тире.
Двокрапку ставимо між частинами речення, коли друга частина пояснює або уточнює зміст першої. Наприклад: “Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби…” Частина “пишеш крізь пів хвилини й доби” пояснює, чому мова не знає меж.
“І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного”. Друга частина речення уточнює, що саме найголовніше, тому тут доречна двокрапка.
Тире ставимо в неповних реченнях на місці пропущеного присудка. Наприклад: “Я – про тебе” (мається на увазі “думав би”).
Також тире ставимо між підметом, вираженим неозначеною формою дієслова, і присудком, вираженим іменником. Наприклад: “Виводити літери ручкою… – вічна романтика”.
У диктанті було й авторське тире: “…а потім – слова мандрують часом”. Таке написання не передбачене правилами.
Проаналізувавши ці помилки, учасники диктанту зможуть упевненіше почуватися під час письма, адже “…мова не тільки для всіх, а й для кожного”.
Дізнатися більше на: focus.ua