Під час війни та звучання електронної музики герої роману «Місто» дорослішають, спостерігаючи за подіями на екрані.

У Києві завершено знімальний процес урбаністичної драми «Місто» за мотивами роману Валерʼяна Підмогильного

Процес створення повнометражного художнього фільму «Місто» виявився непростим. Цей проєкт зародився ще до початку повномасштабного вторгнення як задум сучасної інтерпретації роману одного з найвідоміших представників «Розстріляного відродження» Валерʼяна Підмогильного. У 2022 році він здобув перемогу на пітчингу Держкіно, розпочавши роботу над стрічкою режисер Михайло Маслобойщиков. Проте, після повномасштабного вторгнення відбулися певні зміни, зокрема, змінився режисер та початковий склад акторів.

Остаточна версія фільму належить режисеру та кінознавцю Станіславу Битюцькому, для якого «Місто» стане повнометражним дебютом. Він також адаптував сценарій та запропонував продюсерській команді новаторське рішення, пов’язане з музичною субкультурою.

Продюсерські функції виконали Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць») та Валерія Сочивець («Ля Палісіада», «Із зав’язаними очима», «Зарваниця»). Оператором-постановником став Володимир Усик («Ля Палісіада», «Медовий Місяць»), а художником-постановником – Максим Німенко («Стоп-Земля», серіал «Кава з кардамоном»). Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Знімальний період «Міста» тривав протягом літа і завершився 9 липня. Надалі заплановано постпродакшн, світова прем’єра на фестивалях та довгоочікуваний український прокат. Ми мали можливість відвідати останній знімальний день і готові поділитися деякими деталями.

БУЛО ВАЖЛИВО ЗНІМАТИ НА РЕАЛЬНИХ ЗАХОДАХ ТА ЗАПРОШУВАТИ СПРАВЖНІХ МУЗИКАНТІВ

Трансформація відомої книги у сучасний сценарій, перенісши сюжетну лінію на століття вперед, є непростим завданням. Метою режисера-сценариста було не просто перенести життя літературних персонажів на екран, а показати автентичність проживання цієї історії в сучасних реаліях. Тому акцент сценарію зазнав суттєвих змін – тепер «Місто» розповідає історію Києва часів російсько-української війни, інтегруючи в неї субкультуру електронних вечірок.

Для автора сценарію та режисера було принципово важливо, щоб у фільмі брали участь ті, хто живе тут і зараз – відвідує подібні заходи, розуміє життя свого покоління. У багатьох другорядних ролях задіяні непрофесійні актори, а діджейські сети виконують справжні діджеї.

«Для створення належної атмосфери було важливо проводити зйомки в реальних локаціях та залучати справжніх, надзвичайно цікавих музикантів. У нас грають Богдан Заєць, Антон Сомінарист, Мар’яна Клочко, Слава Ліпшеєв. Фільм демонструє цю музичну спільноту та її ключові події. Це те, що зараз справді лунає в електронних клубах Києва», – зазначив режисер.

Саундтрек до фільму створили композитори Еміль Асадов та Геннадій Бойченко.

СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ ЗБЕРЕЖЕНІ, АЛЕ ПЕРЕБУДОВАНІ НА ТІ, ЩО МОГЛИ Б РОЗГОРНУТИСЯ В СЬОГОДНІШНЬОМУ КИЄВІ

Стосовно жанрової спрямованості фільму, команда визначає його як «історію дорослішання в умовах війни».

«Сценарій поступово еволюціонував, віддаляючись від тексту Підмогильного в аспекті підкорення міста героєм. У нас це, скоріше, розповідь про те, як нове покоління дорослішає, живучи з травмами війни. Це історія становлення особистості в час війни. Ось таким ми бачимо жанр зараз», – коментує Станіслав.

За його словами, процес роботи над «Містом» просувався успішно, попри складні обставини, навіть коли зйомки часом збігалися з обстрілами. Було чимало моментів, які могли б ускладнити або зупинити процес, проте команді вдалося подолати всі перешкоди.

Робота над сценарієм тривала майже два роки. На запитання про те, наскільки він відійшов від літературного першоджерела, Станіслав Битюцький усміхається: «На сто років». І додає, що структура роману є дуже вдалою, що дозволило йому легко працювати, додавати елементи, переосмислювати події, які могли б статися з героями в наш час. Загальна структура та основні сюжетні лінії збережені, але адаптовані до реалій сучасного Києва.

Він зазначив, що після 2014 року він буквально заново відкривав для себе українську класику, подібно до того, як зараз, з початком повномасштабного вторгнення, нові покоління знайомляться з нею. Це надзвичайно важливо, оскільки це не лише надає багату інформацію та досвід, але й сприяє розумінню власного коріння та ідентичності.

У РОМАНІ ГЕРОЙ ШУКАВ СЕБЕ В ЛІТЕРАТУРІ, У ФІЛЬМІ – В ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ

Головний герой фільму, як і в книзі, – Степан Радченко – приїжджає до великого міста з метою знайти своє покликання. Однак, якщо у Підмогильного це була сфера літератури, то у фільмі – електронна музика.

«Професійна сфера у фільмі змінена на ту, яка, на нашу думку, є також надзвичайно актуальною тут і зараз. Електронна сцена Києва та сучасна українська електронна музика мають величезне значення. Бути в контексті, відвідувати такі музичні події – це так само, як колись було відвідувати літературні вечори. Електронні клуби є культовими місцями для цієї субкультури і дуже близькі молоді, представником якої був Степан сто років тому за романом Підмогильного. Сьогоднішньому Степанові двадцять чотири роки, і його легко уявити на подібному заході», – поділився режисер.

У стрічці збережені три ключові жіночі персонажі, важливі для сюжету роману: Зосю зіграла Марія Ковальова, Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.

«Ми зберегли їхні стосунки зі Степаном, але намагалися переосмислити, як би ці стосунки розвивалися століття потому. Як би вони трансформувалися, як би загалом змінювалася гендерна поведінка, допустимі та недопустимі межі, які існували тоді, і які існують зараз», – пояснив Битюцький.

Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький та актор Максим Рягін

СПОДІВАЮСЯ, ЩО ФІЛЬМ ВІДКРИЄ П’ЯТЬ-ШІСТЬ НОВИХ ІМЕН АКТОРІВ

Режисер разом із кастинг-директоркою Аллою Самойленко ретельно шукали акторів, адже, на його переконання, кастинг становить дев’яносто відсотків успіху фільму. Результатом пошуку він залишився дуже задоволений.

«Коли я побачив відеопроби Максима Рягіна, одразу відзначив його типаж, який вигідно вирізняється серед акторів його покоління. І ще до нашої особистої зустрічі та проб я розумів, що він є головним кандидатом на роль Степана. Згодом усе це підтвердилося. Загалом у кіно існує дефіцит свіжих, талановитих облич, але, якщо їх шукати, то вони є. Ми знайшли багато цікавих молодих акторів, для багатьох цей фільм стане дебютом. Сподіваюся, ми відкриємо п’ять-шість нових імен», – поділився режисер.

Поряд із молодими талантами, у «Місті» також знімаються відомі українські актори: Акмал Гурезов («Уроки толерантності»), Євгенія Непиталюк («Бачення метелика»), Максим Панченко («Я, Ніна»).

Виконавець головної ролі Максим Рягін

За словами виконавця головної ролі Максима Рягіна, його Степан суттєво відрізняється від персонажа Підмогильного. У книзі це ветеран Першої світової, який нещодавно повернувся з війни. У фільмі ж – це сучасний молодий чоловік, якому 24 роки. Він не воював, але вже зазнав травм, пов’язаних із війною, зокрема, пережив полон на півдні України. Сучасний Степан, перебуваючи у столиці, проходить шлях від розгубленого провінціала до впевненого виконавця на електронній сцені міста.

Перед початком роботи над роллю актор не лише перечитав роман, щоб освіжити в пам’яті історичний контекст, але й занурився у світ електронної музики, в якому існує сучасне втілення його персонажа.

«Стас (Битюцький – ред.) познайомив мене з культурою електронної музики, оскільки раніше я зовсім не мав до неї стосунку. Після етапу кастингу ми почали відвідувати електронні вечірки, що для мене було чимось новим. Досить символічно, що першим місцем, куди я пішов, щоб ознайомитися з цією субкультурою, був клуб, де сьогодні проходить наш фінальний знімальний день», – розповів Максим Рягін.

Режисер фільму «Місто» Станіслав Битюцький

ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ МОЛОДІ ЛЮДИ ДИВИЛИСЯ ФІЛЬМ І ВПІЗНАВАЛИ СЕБЕ

Команда фільму вважає, що «Місто» не має чітко визначеної вікової категорії глядачів, але молодь, безсумнівно, впізнаватиме в цьому кіно себе.

«Та й старше покоління, я думаю, під час перегляду згадуватиме власну молодість. Навіть не з точки зору електронної сцени чи тусовок, а в плані відчуття, коли ти молодий і можеш дозволити собі помилки, за які не так соромно, як коли тобі вже за сорок чи більше років, – говорить Станіслав Битюцький. – Ми прагнули створити якісне, універсальне кіно про Київ тут і зараз. Про повсякденне життя молодих людей, без надмірної драматизації. Так, ми всі зараз переживаємо труднощі, відчуваємо біль, але водночас – посміхаємося, живемо не лише війною, а й звичайними буденними справами».

Він додав, що насправді його дуже дивує той факт, що цей фільм стане першою екранізацією «Міста» Підмогильного, оскільки така ідея витала в повітрі.

«Але сталося так, що ми – перші. Наш фільм дуже ніжний, красивий, трохи сумний, меланхолійний, як і наше життя», – розповів режисер та сценарист стрічки «Місто» Станіслав Битюцький.

Любов Базів. Київ

Фото Олександра Клименка, Артема Гвоздкова

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *