“Герань-4” та “Герань-5”: нова тактика ворога для прориву ППО
Під час далекобійних атак України російські ударні дрони типу “Герань-4” та “Герань-5” (які ближчі до крилатих ракет, ніж до традиційних “Шахедів”) часом обирають незвичну тактику для прориву протиповітряної оборони – висотний політ. На маршовій ділянці такі дрони можуть летіти на висоті понад 5 км, а в окремих випадках фіксували політ на висоті до 7 км.
Традиційно ворог використовує для прориву ППО маловисотний політ, коли ракети чи дрони летять максимально низько, ховаючись за рельєфом місцевості. Це дозволяє мінімізувати час їхнього перебування у зоні виявлення та ураження українських засобів.
Проте, російські військові свідомо обирають висотні маршові ділянки, де реактивні дрони добре та стабільно видно на радарах. Їхня мета – зробити частину українських засобів протиповітряної оборони неефективними.
З 2022 року Україна значно розвинула засоби боротьби саме з маловисотними цілями. Мобільні вогневі групи з кулеметним озброєнням ефективно працюють проти дронів типу “Шахед”, що летять на висоті 100-200 метрів. Навіть якщо ворог підіймав висоту польоту гвинтових дронів до 1-2 км, проти них ефективно боролися зенітні установки та артилерія.
Однак, коли ціль летить на висоті 7 км, багато засобів ППО стають безпорадними. Наприклад, зенітна самохідна установка Gepard ефективно збиває цілі на висотах до 3,5 км. Новітні Skyranger 35 мають максимальну дальність ефективного вогню до 4 км.
На висоті 7 км цілі неможливо уразити з переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) усіх типів. Американський Stinger може дістати повітряні апарати на висоті до 3,5 км, польський Piorun – до 4 км, а французький Mistral 3 – до 6 км.
Навіть не всі повноцінні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) здатні вражати цілі на такій висоті. “Стріла-10” має обмеження по висоті до 3,5 км, “Оса-АКМ” – до 5 км. IRIS-T SLS може уражати цілі на висоті до 6 км, що також недостатньо.
Звісно, висота 7 км є недосяжною для протидронових ЗРК з ракетами APKWS та їх аналогами. Зенитний комплекс Frankenburg Mark 1, призначений для знищення малогабаритних цілей, з землі може вражати об’єкти на висоті не вище 1,5 км. На висоті 7 км також значно ускладнюється або робиться неможливою робота зенітних дронів, яким потрібно встигнути піднятися, а їхнім гвинтам – зберігати ефективність у розрідженому повітрі.
Фактично, для ураження повітряних цілей на висоті 7 км необхідно використовувати наземні ЗРК середньої та великої дальності, такі як “Бук”, FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM тощо. Однак, використання цих потужних систем та їхніх ракет для знищення відносно дешевих дронів типу “Герань-4” та “Герань-5” є економічно недоцільним, а також проблематичним через обмежену кількість зенітних ракет.
Таким чином, одним з єдиних економічно доцільних засобів для протидії висотним атакам “Герані” залишаються винищувачі, зокрема F-16, які можуть використовувати ракети APKWS у ролі зброї “повітря-повітря”. Навіть ракети класу AIM-9 дорожчі за ударні дрони ворога та виробляються у значно менших кількостях.