Щорічно у третій четвер травня ми вшановуємо День вишиванки. Це свято, присвячене вишитій сорочці як символу національної єдності та стародавніх традицій, що передаються з покоління в покоління. Проте, не всі знають про її глибинні секрети.
В українській культурі вишиванка часто асоціюється з оберегом і вважається “кодом нації”. Колірні рішення та візерунки на тканині відображають регіональні особливості, сімейні спадщини, світоглядні уявлення, зберігають колективну пам’ять, а інколи можуть мати значну вартість. Яке ж символічне значення орнаментів на вишиванці, досліджував Фокус.
В різних куточках України існують унікальні орнаменти, кольори та методи вишивки. Наші пращури вірили, що вишиті знаки здатні захищати людину від негараздів і приносити щастя. Звісно, жодних наукових чи документальних доказів цього не існує.
Знаки на вишиванці
Найчастіше у вишиванні застосовуються геометричні візерунки, що символізують гармонію та порядок, а також мотиви природи – як ознаку життя, природного світу та благополуччя. Класичні кольори: червоний (символізує любов, енергію та міць) та чорний (означає мудрість і зв’язок із землею). Водночас, на Полтавщині віддавали перевагу вишивці “білим по білому” – як вияв стриманості й витонченої краси, а на Гуцульщині та Буковині домінували яскраві, багатобарвні орнаменти. Гуцули взагалі називали сорочку “лудина”, що ніби означало додаткову людину, яка оберігає від зла.
Відео дня
Вишита сукня з кінофільму “Тіні забутих предків” у Музеї Сергія Параджанова, Єреван (Вірменія) Фото: Володимир Грисюк
Українська дослідниця, колекціонерка та пропагандистка народних традицій Уляна Явна зі Львова запевняє, що не всім віруванням та переказам варто довіряти.
“На мою думку, деякі візерунки на сорочках містять знаки та символи, які зрозумілі нам, сучасним людям, і їхнє значення не потребує розшифровки чи трактування. Прикладом є деякі зразки сорочок і рушників, вишитих у Галичині у 1920-1940-х роках, на яких присутні тризуби та синьо-жовті барви. Багато зразків такого вишивання можна побачити у книзі “Нескорені” Лесі Воронюк (ініціаторки Дня вишиванки)”, – пояснює пані Уляна для Фокусу.
Вишитий рушник 1930-х років, Львівщина Фото: Особистий архів Уляни Явної
Вона додає, що деякі візерунки, можливо, були просто скопійовані з побаченого раніше і не мали жодного значення для їхнього творця.
“Цікаво вивчати дослідження Кольбенгаєра про сорочки з Буковини, адже він пропонує не містичні інтерпретації символів, а шукає міжнародні зв’язки та шляхи появи візуальних символів на наших теренах. Один із моїх улюблених висловів: “Іноді квітка – це лише квітка”, – підсумовує колекціонерка.
“У весільних сорочках ховали”
З іншого боку, все ж таки існували уявлення, що вишиванка – це певний амулет. Часто її берегли як родинну реліквію.
“Ну, це лише часткова правда. Все залежало від регіону, родини, періоду. Я спілкувалася зі старшими родичами з Тернопільщини, тому знаю, що такого не було. Для них вишиванка була побутовою річчю, яка піддавалася змінам моди. Коли така сорочка зношувалася, її спалювали або використовували для господарських потреб. У деяких регіонах у весільних сорочках ховали після смерті. Але переказ її як реліквії – це скоріше сучасний міф”, – зазначає пані Уляна.
Вишита сорочка 1940-х років, Львівщина Фото: Особистий архів Уляни Явної
Більше того, за її словами, юні дівчата мріяли про нові речі.
“Хотілося мати щось нове вишити, а не доношувати бабусине. Це був елемент гардеробу – він мав захищати від холоду чи сонця, прикривати тіло та прикрашати, а також демонструвати статус. Його національне значення – це вже переосмислення інтелігенцією з кінця XIX ст.”, – стверджує колекціонерка.
Символізм хрестиків
Кандидатка історичних наук Марина Олійник, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, глибоко досліджує цю тему. За словами вченої, наразі існує багато суперечок щодо значень українських візерунків на вишиванках.
“Дехто бачить і відчуває особливу енергетику певних мотивів, дехто категорично заперечує будь-яку знаковість, вважаючи орнаменти виключно декоративними. Аналізуючи побутову культуру українського селянства середини та кінця ХІХ століття, можна з упевненістю сказати, що міфологічне сприйняття було присутнє в усіх життєвих аспектах – обрядах, прикметах, традиціях. Було б дивно, якби орнаментика вишивки, зокрема й одягової, була позбавлена інформативного навантаження, а мала суто декоративне”, – розповідає вчена Фокусу.
На її думку, вишивальний мотив хреста беззаперечно був впізнаваним і мав цілком зрозуміле сакральне значення.
“Наприклад, зображення хреста. Це дуже популярний елемент українських сорочок. Про його появу в одяговому вишивальному мистецтві свідчить чимало європейських друкованих видань від 1500 року. В Україні ж вперше на схемах друкованих видань образ хреста з’являється у 1876 році в праці Ольги Косач “Український народний орнамент”, яка через дію Емського указу була надрукована російською мовою”, – пояснює пані Марина.
Здійснюючи наукову консультацію в проєкті “Вишивка в одязі видатних українців”, їй вдалося з’ясувати, у кого з відомих діячів вишиті сорочки були прикрашені саме хрестами.
“Хоча до наших днів не збереглося жодної вишитої сорочки Олени Пчілки, я змогла дослідити фотографію 1870-х років, на якій вона зображена в українському вбранні з сорочкою, вишитою за схемою з її майбутнього альбому! Я пишаюся тим, що завдяки науковим дослідженням ми можемо повертати нашу історію, відтворювати втрачені вишиті сорочки. Звісно, стилістика зображення хреста на сорочці Пчілки саме волинського типу”, – додає дослідниця.
Фото Олени Пчілки початку 1870-х років Фото: Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура
Марина Олійник пригадує, що вишита сорочка з Будинку-музею Тараса Шевченка в Києві, яка, за легендою, належала Марії Максимович, є комбінацією хрестів і ромбів.
“Хоча мої дослідження показали, що ця сорочка могла належати й доньці чи невістці Марії Максимович”, – додає вона.
Сорочка Марії Максимович. Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка Фото: Тетяна Зез
Символічно, що український хрест можна побачити на вишиванці сорочки Вільгельма Габсбурга, який більш відомий як Василь Вишиваний. Рапорт вишивки складається з чотирьох хрестів, вписаних у ромб.
“Мені вдалося з’ясувати, як сорочка з хрестами з’явилася у австрійського архікнязя. Сорочку вишили за зразком з Городенківщини українські біженки до австрійського міста Гмінда на замовлення Катрі Гриневичевої. Передав сорочку Василю Вишиваному її син, вістун УСС Володимир. Символічно, що хрест відданості українському народу та його боротьбі за свободу став долею Вільгельма Габсбурга”, – зазначає вчена.
Василь Вишиваний, 1918 рік Фото: НАН України Вишита сорочка як оберіг
Етнолог Юрій Мельничук стверджує, що хрестики слугували певним оберегом.
“На сорочці з Сарненського району Рівненської області ми бачимо рядами вишиті двосторонні хрестики… Зауважте, що під лівою рукою окремо нашитий хрестик як оберіг від пристріту для маленької дитини”, – пояснює дослідник.
За словами дослідника, на Поділлі прийнято вишивати сорочку чорними нитками – це не вважається ознакою жалоби, а навпаки. “Червоне – то любов, а чорне – то земля”, — перефразує він слова з відомої пісні.
Обереги на вишиванках з різних регіонів України Фото: YouTube
Обереги на вишиванках Фото: YouTube
“Також існують так звані S-мотиви, гусочки або гесики, як на Поділлі кажуть. Це ще називають універсальною руною. Одночасно вона забезпечує захист і сприймається як амулет, талісман”, – додає пан Юрій, демонструючи знак.
Ромби, птахи, троянди та виноград
Отже, ромб – один із найдавніших елементів, який асоціюється із землею, засіяним полем, жіночим началом. Дерево життя – символ безперервності роду, зв’язку поколінь і світобудови. Птахи на рушниках часто символізують пару, подружжя, гармонію та достаток. Виноградні мотиви асоціювалися з багатством і родинним благополуччям, а троянди в окремих регіонах були ознакою дівочої сорочки або весільного вбрання.
За словами етнологів, вишиті троянди на вишиванках мали право носити лише цнотливі дівчата.
Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що:
- Народна депутатка України Галина Янченко з’явилася на День вишиванки в парламенті в сукні вартістю майже 59 тисяч гривень. Святковими фото політична діячка поділилася в Instagram.
- Зберегла красу крізь роки: 92-річна бабуся в традиційному вбранні підкорила мережу. Її образ показав львівський блогер Ніколас Карма.
Крім того, ми писали про історію Дня вишиванки, а також про особливості української вишивки.