Щороку у третій четвер травня відзначається День вишиванки. Це свято вишитої сорочки, що є символом національної єдності та давніх традицій, що передаються з покоління в покоління. Однак, далеко не всі знають її таємниці.
В українській культурі вишиванку часто трактують як оберіг і навіть називають “кодом нації”. Кольорові гами та візерунки на полотні відображають регіональні особливості, сімейні традиції, світоглядні уявлення, зберігають колективну пам’ять, а іноді й мають значну вартість. Що можуть означати візерунки на вишиванці та яке їх символічне значення, – дізнавався Фокус.
У різних куточках України існують власні орнаменти, колірні рішення та техніки вишивки. Наші пращури вірили, що вишиті символи здатні захистити людину від негараздів та принести щастя. Звісно, наукових чи документальних доказів цьому немає.
Знаки на вишиванці
Найчастіше у вишиванні використовують геометричні узори як уособлення гармонії та порядку, а також рослинні мотиви – як символ життя, природи та добробуту. Традиційні кольори: червоний (символізує любов, енергію та силу) та чорний (уособлює мудрість і зв’язок із землею). Проте, на Полтавщині надавали перевагу вишивці “білим по білому” – що є проявом стриманості та витонченої краси, а на Гуцульщині й Буковині домінували яскраві багатоколірні візерунки. Гуцули взагалі називали сорочку – “лудина”, немов ще одну людину, яка оберігає від зла.
Відео дня
Вишита сукня з кінострічки “Тіні забутих предків” у музеї Сергія Параджанова, Єреван (Вірменія) Фото: Володимир Грисюк
Українська дослідниця, колекціонерка та популяризаторка традиційного народного вбрання Уляна Явна зі Львова стверджує, що не всім віруванням та легендам варто сліпо довіряти.
“На мою думку, певні візерунки на сорочках містять знаки та символи, зрозумілі нам сучасним, і те, що вони означають, не потребує розшифровки чи трактування. Таким прикладом є певні варіанти сорочок і рушників, вишитих у Галичині в 1920-40-х роках, на яких зображені тризуби та синьо-жовті барви. Багато зразків такого вишивання можна побачити в книзі “Нескорені” Лесі Воронюк (ініціаторки Дня вишиванки)”, – пояснює пані Уляна Фокусу.
Вишитий рушник 1930-х років, Львівщина Фото: Особистий архів Уляни Явної
Вона додає, що деякі візерунки, можливо, просто були скопійовані з побачених раніше і не мали жодного значення для їхньої авторки.
“Цікаво прочитати дослідження Кольбенгаєра про сорочки з Буковини, адже він пропонує не містичні інтерпретації символів, а шукає міжнародні зв’язки та шляхи появи певного візуального символу на наших землях. Один із моїх улюблених висловів: “Іноді квітка – це просто квітка”, – підсумовує колекціонерка.
“У шлюбних сорочках ховали”
З іншого боку, все ж таки існували уявлення, що вишиванка – це свого роду оберіг. Часто її зберігали як сімейну реліквію.
“Ну, це лише частина правди. Залежало від регіону, від родини, від часу. Розмовляла зі старшими членами моєї родини з Тернопільщини, і знаю, що такого не було. Для них вишиванка була ужитковою річчю, яка підлягала змінам моди. Коли така сорочка зношувалася, її спалювали або використовували для господарських потреб. У деяких регіонах у шлюбних сорочках ховали після смерті. Але, щоб це передавалося у спадок, – це вже радше сучасний міф”, – зазначає пані Уляна.
Вишита сорочка 1940-х років, Львівщина Фото: Особистий архів Уляни Явної
Більше того, за її словами, молоді дівчата мріяли про нові речі.
“Хотіла собі щось нове вишити, а не доношувати за бабусею. Це був елемент одягу – він мав захищати від холоду чи сонця, прикривати наготу та прикрашати, а також свідчити про статус. Його національне значення – це вже переосмислення інтелігенцією від кінця XIX ст.”, – стверджує колекціонерка.
Символізм хрестиків
Кандидатка історичних наук Марина Олійник, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, глибоко вивчає цю тему. За словами вченої, наразі існує багато дискусій щодо значень українських візерунків на вишиванках.
“Хтось бачить і відчуває особливу енергетику певних мотивів, хтось категорично заперечує будь-яку знаковість, вважаючи орнаменти виключно прикрасою. Аналізуючи світ побутової культури українського селянства середини та кінця ХІХ століття, можна впевнено стверджувати, що міфологічне сприйняття було присутнє в усіх сферах життєвого циклу – обрядах, прикметах, традиціях. Було б дивно, якби орнаментика вишивки, включно з одяговою, була позбавлена інформативного навантаження, а мала виключно декоративне”, – розповідає вчена Фокусу.
На її думку, вишивальний мотив хреста беззаперечно був впізнаваним і мав цілком зрозуміле сакральне значення.
“Наприклад, зображення хреста. Це дуже популярний вишивальний елемент оздоби українських сорочок. Про його появу в одяговому вишивальному мистецтві свідчить чимало європейських друкованих видань від 1500 року. В Україні ж вперше на схемах друкованих видань образ хреста з’являється в 1876 році у праці Ольги Косач “Український народний орнамент”, яка через дію Емського указу була надрукована російською мовою”, – пояснює пані Марина.
Здійснюючи наукову консультацію в проєкті “Вишивка в одязі видатних українців”, їй вдалося з’ясувати, у кого з відомих діячів вишиті сорочки були оздоблені саме хрестами.
“Хоча до нашого часу не збереглося жодної вишитої сорочки Олени Пчілки, я змогла дослідити світлину 1870-х років, на якій вона зображена в українському строї з сорочкою, вишитою за схемою з її майбутнього альбому! Пишаюся, що завдяки науковим дослідженням ми можемо повертати нашу історію, відтворювати втрачені вишиті сорочки. Звісно, що стилістика зображення хреста на сорочці Пчілки саме волинського типу”, – додає дослідниця.
Фото Олени Пчілки початку 1870-х років Фото: Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура
Марина Олійник пригадує, що вишита сорочка з Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві, яка за легендою належала Марії Максимович, являє собою комбінацію хрестів і ромбів.
“Хоча мої дослідження показали, що ця сорочка могла належати й доньці чи невістці Марії Максимович”, – додає вона.
Сорочка Марії Максимович. Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка Фото: Тетяна Зез
Символічно, що український хрест можна побачити на вишивці сорочки Вільгельма Габсбурга, який більш відомий як Василь Вишиваний. Рапорт вишивки складається з чотирьох хрестів, які вписані у ромб.
“Мені вдалося з’ясувати, як сорочка з хрестами з’явилася у австрійського архікнязя. Сорочку вишили за зразком з Городенківщини українські біженки до австрійського міста Гмінда на замовлення Катрі Гриневичевої. Передав сорочку Василю Вишиваному її син, вістун УСС Володимир. Символічно, що хрест відданості українському народу та його боротьбі за свободу став долею Вільгельма Габсбурга”, – зазначає вчена.
Василь Вишиваний, 1918 рік Фото: НАН України Вишита сорочка як оберіг
Етнолог Юрій Мельничук каже, що хрестики були своєрідним оберегом.
“На сорочці з Сарненського району Рівненської області бачимо рядами вишиті двосторонні хрестики… Зауважте, що під лівою рукою окремо нашитий хрестик як оберіг від вроків для маленької дитини”, – пояснює дослідник.
За словами дослідника, на Поділлі заведено вишивати сорочку чорними нитками – це не вважається ознакою трауру, а навпаки. “Червоне – то любов, а чорне – то земля”, — перефразовує він слова з відомої пісні.
Обереги на вишиванках з різних регіонів України Фото: YouTube
Обереги на вишиванках Фото: YouTube
“Також є так звані S-мотиви, гусочки або гесики, як на Поділлі кажуть. Це ще називають універсальною руною. Одночасно вона дає захист й сприймається як амулет, талісман”, – додає пан Юрій, демонструючи знак.
Ромби, птахи, троянди і виноград
Так, ромб – один із найдавніших елементів, який пов’язують із землею, засіяним полем, жіночим началом. Дерево життя – символ неперервності роду, зв’язку поколінь і світобудови. Птахи на рушниках часто символізують подружжя, шлюб, гармонію та добробут. Виноградні мотиви асоціювалися з достатком і сімейним благополуччям, а троянди в окремих регіонах були ознакою дівочої сорочки або весільного вбрання.
За словами етнологів, вишиті троянди на вишиванках мали право носити лише цнотливі дівчата.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Народна депутатка України Галина Янченко з’явилася на День вишиванки в парламенті у сукні вартістю майже 59 тисяч гривень. Святковими фото політична діячка поділилася в Instagram.
- Зберегла красу крізь роки: 92-річна бабуся в традиційному вбранні підкорила мережу. Її образ показав львівський блогер Ніколас Карма.
Крім того, ми писали про історію Дня вишиванки, а також особливості української вишивки.