Поява російського аналога Starlink від компанії “Бюро 1440”, відомого як “Рассвет-3”, викликає запитання щодо можливих методів протидії. Один із запропонованих варіантів – фізичне знищення цих супутників. Однак, як уже зазначалося, для України такий підхід є цілком безперспективним. Існують простіші, безпечніші та ефективніші альтернативи. Тим не менш, якщо розглядати гіпотетичний сценарій фізичного перехоплення супутників “Рассвет-3”, то можна проілюструвати, як це могло б виглядати.
Найефективнішим та найбезпечнішим методом для світової космонавтики є кінетичне перехоплення за технологією “hit-to-kill”, що передбачає пряме влучання. Цей метод надзвичайно складний і вимагає ювелірної точності, адже фактично це завдання влучити голкою в голку на гіперзвуковій швидкості.
Щоб досягти такого результату, екзоатмосферний кінетичний перехоплювач повинен бути оснащений тепловізійною камерою з надзвичайно високою частотою кадрів та високою роздільною здатністю.
Наочним прикладом роботи такої технології є відео випробувань індійської ракети PDV MK-II, проведених у 2019 році. На відео, знятому безпосередньо з тепловізійної головки самонаведення перехоплювача, видно, як він наближається до супутника Microsat-R на надвисокій швидкості, постійно коригуючи курс, і врешті-решт знищує його прямим влучанням.
Це відео унікальне тим, що дозволяє побачити процес перехоплення з точки зору самого перехоплювача, що трапляється вкрай рідко. Аналогічну картину спостерігають і протиракети, призначені для перехоплення балістичних ракет за межами атмосфери, такі як THAAD, SM-3 та GBI. Однак, на відміну від супутників, балістичні ракети можуть активно маневрувати на гіперзвукових швидкостях, що робить завдання їх перехоплення ще складнішим.
Проте, якщо кінетичне перехоплення балістичних ракет є вимушеною мірою, то щодо супутників існують ефективніші підходи. Головна проблема полягає не стільки в технічній складності влучання, скільки в економічних та масштабових аспектах. Протисупутникові ракети виробляються невеликими серіями та коштують десятки мільйонів доларів. Тому знищення цілого угруповання із сотень супутників стає непідйомним завданням навіть для найрозвиненіших космічних держав.