Барбара Кент стала свідком першого випробування атомної бомби 81 рік тому, перебуваючи в дитячому таборі в Нью-Мексико. У віці 13 років вона піддалася радіоактивним опадам, боролася з онкологією та втратила всю свою родину. При цьому жодної компенсації за це вона так і не отримала.
Влітку 1945 року Барбара Кент відвідувала танцювальний табір “Кармадеан”, розташований у пустелі поблизу Руїдосо, штат Нью-Мексико. Протягом дня вона та дев’ятеро інших дівчат займалися чечіткою та балетом. Вночі вони відпочивали у будиночку біля річки. Одного ранку, 16 липня 1945 року, за словами Кент, її, тоді 13-річну, разом з іншими дівчатами, вибухова хвиля буквально вибила з ліжок. Їх вивели на вулицю, де вже спостерігалося явище, схоже на снігопад, розповідає NZZ.
“Ми всі були приголомшені… а потім раптом над нами з’явилася величезна хмара, і в небі спалахнули вогні. Навіть наші очі боліли від того, як ми дивилися вгору. Усе небо набуло дивного вигляду. Ніби сонце розкрило свою красу”, — пригадує Барбара.
Відео дня
Барбара Кент пережила вибух бомби "Трініті" Фото: Соцсети
Снігопад був єдиним поясненням, яке 13-річна дівчина та її однолітки могли знайти для подій, що відбулися вранці 16 липня 1945 року. Дівчата намагалися зловити сніжинки, розтирали їх по обличчю та руках, і бігали в купальниках серед радіоактивних опадів.
“Дивним було те, що замість холоду, як від снігу, відчувалася спека. І ми всі подумали: „Ну, це через літню спеку“. Нам було лише 13 років”, — поділилася спогадами Барбара.
Барбара Кент купається з подругами під "снігом" з радіоактивних опадів Фото: Соцсети
Наступного дня військовослужбовці США скликали всіх мешканців до центру міста; серед них були і вчителька танців із дівчатами. Один із представників пояснив їм дивні події попереднього дня: неподалік вибухнув склад боєприпасів, що спричинило вибух та яскраве світло. Внаслідок вибуху залишилася лише порохня. Жоден із присутніх не постраждав і не загинув.
“Ми дивувалися, навіщо військові когось відправляли, якщо все було добре”, — згадує Кент.
Однак американські військові навмисно поширювали неправдиву інформацію про бомбу.
“Манхеттенський проект” Роберта Оппенгеймера — вибух атомної бомби приховали від місцевих жителів
Керівництво прагнуло приховати від місцевого населення справжню причину того, що сталося рано вранці 16 липня: перше в історії людства випробування атомної бомби. Це стало кульмінацією багаторічної, цілком таємної дослідницької програми “Манхеттенський проєкт”.
Неподалік від Аламогордо, посеред пустелі Нью-Мексико, американські військові підірвали потужну плутонієву бомбу на висоті 30 метрів. Три фунти бомби вибухнули, а решта десять розсіялися в атмосфері. Потужність вибуху перевищила всі можливі уявлення. Вона була настільки колосальною, що сформувалася хмара у формі гриба, висотою 12 000 метрів. Яскраве світло вибуху було помітним за сотні кілометрів.
Випробування бомби "Трініті"
З військової точки зору, випробування пройшло успішно. 6 серпня американці скинули уранову бомбу на японське місто Хіросіму, а 9 серпня — плутонієву бомбу на Нагасакі, подібну до тієї, яку попередньо тестували в пустелі Нью-Мексико. Внаслідок цього загинуло до 200 000 осіб. Невдовзі після цього Японія капітулювала, і Друга світова війна завершилася.
У своєму радіозверненні 6 серпня президент Гаррі Трумен розповів американцям про секретну атомну програму, розроблену в Нью-Мексико. Він також згадав про “попереднє випробування вибуху в американській пустелі”. Послання було чітким: американці повинні пишатися тим, що саме вони дали старт ядерній ері.
Однак мешканців Нью-Мексико не евакуювали, і їм не забороняли вживати дощову воду чи молоко від заражених корів.
Наскільки поширюється радіоактивне випромінювання, як довго воно зберігається і яку довгострокову шкоду воно завдає людському організму — на той час жодних досліджень з цього питання не проводилося.
“Ніхто не мав досвіду подібних ситуацій; ми просто сподівалися, що все не вийде з-під контролю”, — зізнався Луїс Хемпельманн, один із медичних керівників “Манхеттенського проєкту”, в інтерв’ю через багато років.
Американський фізик Роберт Оппенгеймер та генерал Леслі Гровс — керівники “Манхеттенського проєкту”, — безсумнівно, підозрювали, що цивільне населення “ймовірно, зазнало надмірного опромінення” під час випробувань атомної бомби, але, як зазначив Хемпельман, вони сподівалися, що все “обійдеться без наслідків”.
Атомна бомба Оппенгеймера спричинила радіоактивні опади, які впали на сотні тисяч американців
Насправді, наслідки “Трініті” — як вчені назвали перше випробування атомної бомби — виявилися значно руйнівнішими, ніж очікувалося. Грибоподібна хмара, насичена плутонієм, розкололася в повітрі: одна частина попрямувала на північ, у бік Канади, інша — на схід, у напрямку Нью-Йорка, що за 3200 кілометрів. Третя частина рухалася на південний схід, до Руїдосо, розташованого за 45 кілометрів, де Барбара Кент та її друзі проводили час на вулиці.
Американський фізик Роберт Оппенгеймер та генерал Леслі Гровс Фото: Digital Photo Archive, Department of Energy (DOE), courtesy of AIP Emilio Segrè Visual Archives (public domain)
Наслідки стали явними лише через роки, коли ці жінки досягли репродуктивного віку, бажаючи мати дітей.
“Жодна з них не дожила до сорока років, — говорить Барбара Кент, — у всіх виявили ту чи іншу форму раку”. Її вчителька танців також померла від раку. У матері Кент діагностували рак молочної залози, а згодом вона померла від пухлини мозку, як і її брат Боббі.
Життя самої Барбари Кент також було затьмарене наслідками радіаційного впливу. У неї розвинувся рак шкіри та лейкемія, а через пухлини їй довелося видалити щитоподібну залозу та матку. Вона народила трьох здорових доньок, але також пережила два викидні, а одна дитина народилася мертвою.
На сьогодні лікарям відомо, що навіть незначні кількості плутонію є надзвичайно токсичними, особливо при вдиханні. Вони можуть накопичуватися в кістках та органах, спричиняючи рак через багато років.
Плутоній також може впливати на генетичний матеріал, і мутації можуть передаватися наступним поколінням. Питання про те, чи призводить це також до онкологічних захворювань, досі досліджується медичними спеціалістами. Обидві доньки Барбари Кент хворіли на рак, одна з них пішла з життя. Обидві онучки регулярно проходять медичні обстеження.
95-річна жінка вже не пригадує точно, коли зрозуміла, що її онкологічне захворювання пов’язане з тим днем у липні 1945 року. Лише через роки вона усвідомила, що всі її хвороби спричинені радіаційним впливом.
Інші сім’ї спіткала подібна доля. За три місяці після випробування атомної бомби дитяча смертність у Нью-Мексико зросла на 56 відсотків. У багатьох дітей з цього регіону згодом розвинулася лейкемія. Рівень захворюваності на рак також суттєво зріс серед дорослого населення.
Лише у 2010 році Центр з контролю та профілактики захворювань (CDC) у своєму шестисотсторінковому звіті про катастрофу на АЕС “Трініті” визнав, що населення деяких регіонів Нью-Мексико зазнало впливу радіації, яка в 10 000 разів перевищувала сьогоднішній допустимий рівень.
Барбара Кент та інші жертви вибуху “Трініті” не мають права на компенсацію
Навіть через вісімдесят років після вибуху “Трініті” ця тема рідко піднімається. У Лос-Аламосі, колишній секретній лабораторії вчених Манхеттенського проєкту, основний акцент робиться на відзначенні наукового досягнення “А-бомби”. Місто присвятило вибуху три музеї, але жоден з них не згадує про “жителів, що перебували з навітряного боку” — людей, які жили в напрямку вітру від полігону й несвідомо зазнавали впливу радіоактивного випромінювання. Також немає згадки про наслідки для здоров’я шахтарів, які видобували уран та плутоній для бомб.
Бомба на випробуваннях Фото: Вікіпедія
З завершенням Другої світової війни в США фактично стартувала ядерна програма. Нові бомби випробовувалися в атмосфері, під землею та під водою. З однією суттєвою відмінністю: за рекомендацією медичних керівників Манхеттенського проєкту, усіх, хто перебував у радіусі 240 кілометрів від місця ядерного випробування, евакуювали.
Лише після закінчення холодної війни Конгрес запровадив мораторій на ядерні випробування. З метою компенсації постраждалим у 1990 році було ухвалено закон, відомий як “Закон про компенсацію за радіаційне опромінення”, або RECA. Він передбачав виплату тисяч доларів постраждалим та шахтарям як відшкодування за проблеми зі здоров’ям, пов’язані з радіацією.
Однак RECA охоплював лише ядерні випробування, проведені з 1946 року. Жертви “Трініті”, як-от Барбара Кент, були виключені з цього списку. Причина: ядерна програма була повністю секретною у 1945 році, тому ані радіаційне опромінення, ані шкода здоров’ю не були належним чином задокументовані. Бракувало формальних доказів, за допомогою яких місцеві жителі могли б висунути свої претензії.
Протягом десятиліть групи потерпілих у Нью-Мексико боролися проти цієї несправедливості. Лише у липні 2025 року їм вдалося досягти успіху: в рамках реформаторського пакету “Один великий прекрасний законопроект” Конгрес виділив спеціальні кошти: одноразову, не оподатковувану виплату у розмірі 100 000 доларів кожній жертві трагедії атомного вибуху або їхнім спадкоємцям.
Атомні вибухи стали трендом у США Фото: Wikipedia
Проте Барбара Кент, як і раніше, не підпадає під категорію осіб, що мають право на компенсацію. Мешканці Техасу, які проживали там на той час, не отримають відшкодування навіть у рамках розширеної версії програми RECA.
Кент та інші зазначають, що їм “так і не вдалося отримати чітку відповідь” на питання, чому цивільні особи, які постраждали від радіоактивних опадів, були виключені з-під дії закону: “Навіть люди, які на той час працювали в Конгресі, казали мені: “Ну, ніхто не пов’язував факти з тим, що хтось постраждав”.
Штат було визнано занадто віддаленим від місця вибуху. А Барбара Кент, її мати та брат того дня лише гостювали там. Проте родина Кент зараз намагається отримати відшкодування — частково тому, що збереглася її фотографія, зроблена в Нью-Мексико вранці 16 липня 1945 року.
“Справа не в грошах, — наголошує Барбара Кент в інтерв’ю. — Справа в тому, щоб визнати, як ядерне випробування вплинуло на моє життя. Я втратила друзів, матір, брата і, найголовніше, дитину. Я б хотіла, щоб “Трініті” ніколи не сталося”.
Нагадаємо, що минулого року, 29 жовтня, президент США Дональд Трамп дав розпорядження Пентагону негайно відновити випробування ядерної зброї.
А журнал Фокус писав про найдивніший тренд ядерної ери: моду на ядерний туризм та конкурси краси “Міс атомна бомба”.