Молдова: 30 років конфлікту з Придністров’ям

“Придністровська Молдавська Республіка” (ПМР) — перше самопроголошене утворення на території колишнього СРСР, яке виникло 2 вересня 1990 року. Його поява пов’язана з діяльністю 14-ї гвардійської армії та проросійських політиків. Більшість нинішнього населення регіону є російськомовним і має проросійські погляди.

Територіально Придністров’я — це вузька смуга вздовж лівого берега Дністра. Регіон межує з Україною та Молдовою, а його площа становить понад 4,1 тис. км². Значна частина мешканців Придністров’я отримала російські паспорти, інші зберегли громадянство Молдови. Російська Федерація надає регіону фінансову допомогу, зокрема, постачає газ.

Створення ПМР зі столицею у Тирасполі — події 2 вересня 1990 року

Наприкінці 1980-х, на тлі розпаду СРСР, у Молдові відбулися зміни у мовному законодавстві. З 31 серпня 1990 року почали відзначати День румунської мови, а також активізувалися прагнення до відокремлення від СРСР та інтеграції з Європою і Румунією. Водночас у Придністров’ї посилився вплив проросійських сил, які поширювали пропаганду та розпалювали невдоволення серед місцевого населення. Одним із ключових діячів був Ігор Смирнов, уродженець Петропавловська-Камчатського, який раніше очолював завод “Електронмаш”. 2 вересня 1990 року в Тирасполі відбувся “II Надзвичайний з’їзд народних депутатів усіх рівнів Придністров’я”, головою якого був Смирнов. На з’їзді було ухвалено рішення про вихід частини Молдови зі складу Радянського Союзу.

З’їзд 2 вересня 1990 року у Придністров’ї, по центру Ігор Смирнов.

2 вересня 1990 року, день голосування проросійських політиків, вважається датою заснування так званої “Придністровської Молдавської Республіки” (ПМР) зі “столицею” в Тирасполі. Після цього рішення на території ПМР розпочалися бойові дії за участю 14-ї гвардійської армії РФ під командуванням генерала Олександра Лебедя. Станом на початок 2022 року чисельність російського контингенту скоротилася до 1,5-2 тис. осіб, переважно з місцевого населення. Неподалік села Ковбасна зберігається 1411-й артилерійський склад боєприпасів, де може бути близько 20 тис. тонн радянської зброї.

Хто наважився визнати Придністров’я

Незалежність Придністров’я не була визнана державами-членами ООН. Формально регіон підконтрольний Молдові. Проте, 15 березня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) офіційно визнала Придністров’я зоною, окупованою Росією.

За підтримки російської армії регіон отримав власні силові структури, органи влади та банківську систему. Було запроваджено власну валюту — придністровський рубль, зокрема, пластикові монети номіналом від 1 до 10 рублів.

Перші пластикові гроші ПМР.

Попри понад 30 років існування “ПМР”, Росія офіційно не визнала її незалежність, хоча місцеве населення цього прагне. “Визнання” від невизнаних утворень, таких як “Нагірно-Карабахська Республіка”, а також частково визнані “Абхазія” та “Південна Осетія”, було отримано. У Тирасполі також діють представництва цих утворень.

Для в’їзду до “ПМР” віза не потрібна. Прикордонникам достатньо пред’явити паспорт із зазначенням громадянства. На митниці видають міграційну картку, дійсну до 45 діб, де вказуються дати та терміни перебування.

Проїзд з Молдови у Придністров’я, між якими немає формальних кордонів.

Між Молдовою та Придністров’ям відсутні формальні кордони, проте відносини залишаються напруженими. У травні минулого року Молдова анулювала дію “Протоколу від 16 травня 2001 року про взаємне визнання дії документів, що видаються компетентними органами сторін”.

Росія розмістила у Придністров’ї військову базу, де станом на квітень 2022 року перебувало 1,7 тис. військових, а також два миротворчі батальйони та батальйон охорони військових складів.

Холдинг “Шериф” тримає економіку Придністров’я

Бізнес-група “Шериф”, яку очолює олігарх Віктор Гушан, відіграє ключову роль в економіці “ПМР”. За оцінками західних експертів, холдинг контролює понад половину економіки регіону. “Влада” Придністров’я повністю довіряє холдингу. Вадим Красносільський, “глава ПМР”, називає компанію основним платником податків.

“Вони створюють нові робочі місця, інвестують, відповідають за продовольчу безпеку держави. І вони — надійний партнер, що найголовніше, їм можна довіряти. Тому з ними треба вести діалог, і це абсолютно нормально, будь-яка влада має вести діалог зі своїм бізнесом”, — зазначив він.

“Шериф” економічно контролює сепаратистський регіон.

Корпорація “Шериф” володіє мережею супермаркетів, АЗС, автосалонів, будівельних компаній, готелів, оператора мобільного зв’язку, пекарень, лікеро-горілчаного заводу, радіостанцій та телеканалів. Експертка Берлінського інституту східноєвропейських і міжнародних досліджень Сабіне фон Левіс зазначала, що “Шериф” фактично контролює економіку регіону.

До складу бізнес-імперії Гушана входить тираспольський футбольний клуб “Шериф”, який є найтитулованішим у Молдові. У вересні минулого року клуб здобув перемогу над мадридським “Реалом” з рахунком 2:1 у матчі Ліги чемпіонів.

За словами мешканців Придністров’я, середня зарплата в регіоні становить близько 100 доларів, тоді як офіційна статистика влади вказує на щонайменше 300 доларів.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну безпекова ситуація в ПМР загострилася. 25 квітня в будівлях “Міністерства держбезпеки” та філії ФСБ пролунала серія вибухів. Поряд були знайдені тубуси від РПГ-22 та РПГ-27.

Вранці 26 квітня у селищі Маяк Григоріопольського району були підірвані дві вишки зв’язку, що транслювали російське радіо. “Влада” самопроголошеної республіки запровадила підвищений рівень терористичної небезпеки.

МЗС РФ заявило, що Москва прагне уникнути сценарію, за якого їй “довелося б втрутитися” у конфлікт у Придністров’ї.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *