Починаючи з весни 2027 року, значна частина з 1,3 мільйона українців, котрі наразі перебувають у Німеччині як шукачі притулку, матиме змогу відповідати тимчасовим критеріям для подання заявки на отримання німецького громадянства.
У березні наступного року закінчиться термін дії тимчасового захисту для українців, і досі невизначеною залишається перспектива його продовження. У світлі цього, Юридичний комітет Німецької асоціації міст висловлює зростаюче занепокоєння багатьох муніципалітетів щодо можливої хвилі нових заяв від українських біженців, про що повідомляє видання Die Welt.
Причина полягає в тому, що багато українців, які знайшли безпеку в Німеччині після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, досягнуть п’ятирічного терміну проживання і зможуть претендувати на натуралізацію. Це дозволить їм забезпечити своє майбутнє та правову стабільність у Німеччині, незалежно від їхнього поточного статусу захисту.
Відео дня
Проте, серед офіційних осіб існують розбіжності щодо того, чи повинні українці взагалі мати право на натуралізацію.
В той час як деякі муніципалітети вже планують найняти додатковий персонал для обробки очікуваного напливу заяв, інші підкреслюють, що біженці з України не можуть бути натуралізовані на основі свого нинішнього статусу захисту. Це може призвести до того, що до однієї з найбільших груп біженців будуть застосовуватися різні процедури натуралізації залежно від конкретного муніципалітету.
За словами Енгельхарда Мазанке, директора Державного управління у справах імміграції Берліна, дані ринку праці свідчать, що приблизно третина працездатних українських біженців на даний момент зайняті на роботах, де сплачуються внески до системи соціального страхування.
“Це представляє значний потенційний ресурс людей, зацікавлених у отриманні громадянства по всій країні, і особливо в Берліні”, — зазначає він.
Ян Шнайдер, керівник відділу досліджень Експертної ради з питань інтеграції та міграції, констатує, що натуралізація на основі права, отриманого безпосередньо зі статусу тимчасового захисту, виключена чинним законодавством.
Однак, влада все ще має можливість натуралізувати українців за власним розсудом. Перешкоди для цього іноді навіть нижчі, ніж для стандартної натуралізації.
Хоча натуралізація за розсудом держави розглядається радше як “запасний варіант”, вона може бути використана “у випадку відсутності інших подальших правил для українців після закінчення терміну дії їхнього тимчасового захисту”, як зазначає видання з посиланням на посадовців.
У будь-якому разі, Німецька асоціація міст вважає важливим, щоб міста завчасно підготувалися до того, чи будуть і коли прийматися заяви на натуралізацію від біженців з України, оскільки в цьому контексті правова визначеність є “абсолютно необхідною”.
Кількість українських біженців у Німеччині
Як повідомляє Liga.net, станом на 9 березня 2026 року, у Німеччині мешкало загалом 1 340 362 українські біженці. З них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки у віці від 18 до 63 років. Рік тому в цій же віковій категорії налічувалося 297 660 чоловіків.
Згідно з даними Федерального агентства зайнятості за січень 2026 року, у Німеччині працюють 321 000 українців, які сплачують внески до системи соціального забезпечення.
Раніше в Німеччині були посилені правила надання соціальної допомоги. Біженці з України можуть втратити виплати, якщо відмовляться від роботи.
Нагадаємо, понад половина українських біженців не повернеться додому навіть після завершення активної фази війни в країні. За оцінками ООН, до кінця 2029 року в Європі залишаться 56% від нинішньої кількості біженців з України.