Німеччина, враховуючи атаку безпілотника з вибухівкою в аеропорту “Лейпциг/Галле”, повинна розглянути активацію статті 4 Північноатлантичного договору, посилити санкційний тиск на Росію та не дозволяти Кремлю контролювати динаміку ескалації.
Таку думку висловив у бесіді з Укрінформом колишній бригадний генерал Бундесверу, нині викладач новітньої історії в Університеті Потсдама Клаус Віттманн.
“Це один з аспектів гібридної війни: вона залишається на рівні, нижчому за справжній військовий конфлікт. Саме тому наш федеральний канцлер Мерц раніше вже зазначав: ми не перебуваємо у стані війни, але й у повному мирі ми також уже не живемо”, – зауважив Віттманн.
Згідно з його словами, Москва свідомо діє таким чином, щоб у НАТО залишалися сумніви щодо того, чи досягла конкретна атака того рівня, який вимагає застосування п’ятої статті договору.
“Усе, що Путін прагнутиме вчинити проти країн-членів НАТО, він робитиме так, аби в Північноатлантичній раді виникали розбіжності щодо питання, чи є це вже військовим нападом згідно зі статтею 5 Північноатлантичного договору”, – наголосив генерал.
Водночас, на його переконання, для політичного реагування необов’язково чекати на доказ причетності Росії, який би відповідав стандартам кримінального судочинства.
“Тому я вважаю, що слід мати достатню впевненість у причетності Росії. Для цього не потрібні остаточні докази, які були б прийнятні в суді. Однак, на основі аналізу та, можливо, за допомогою додаткових доказів, які вдасться виявити, за кілька днів ми повинні дійти висновку: це випадок для застосування статті 4 Північноатлантичного договору – для проведення консультацій у межах НАТО, а також для обговорення в Європейському Союзі”, – підкреслив Віттманн.
Він вважає, що подібна атака повинна стати підставою для значно жорсткішої політики стосовно Росії.
“І це має стати підставою нарешті серйозно впровадити санкції, які давно обговорюються, та перейти до значно жорсткішої лінії щодо Путіна. Не в суто військовому плані, адже ми як НАТО не прагнемо до війни з Росією”, – зазначив генерал.
Серед потенційних заходів Віттманн виділив посилення тиску на російський тіньовий флот, використання заморожених російських активів та більш активне міжнародне засудження агресії Росії проти України.
“На моє глибоке переконання, це має постійно бути темою обговорення в Раді Безпеки ООН, особливо те, що відбувається останніми тижнями, – ця безжальна бомбово-ракетна війна проти цивільного населення та їхніх домівок”, – наголосив він.
Згідно з його словами, головна проблема полягає в тому, що Захід надто часто дозволяє Москві встановлювати межі ескалації.
“Не слід завжди залишати ініціативу ескалації за Путіним. Потрібно думати про те, як продемонструвати йому наслідки, погрожувати ними і, за потреби, реально їх втілити”, – підкреслив Віттманн.
Як інформував Укрінформ, безпілотник із вибуховим пристроєм, виявлений минулого тижня в аеропорту “Лейпциг/Галле”, врізався у фюзеляж українського вантажного літака Ан-124, проте вибуховий механізм не спрацював. За новими даними, він був знайдений не на самому дроні, а на певній відстані від нього. Не виключено, що вибуховий пристрій відокремився під час зіткнення з літаком.
На дроні з вибухівкою в Лейпцигу виявили ДНК, яку раніше фіксували у Литві – Die Zeit
За інформацією видання, безпілотник не був стандартною комерційною моделлю, а спеціально сконструйованим апаратом складної конструкції, який не могли виявити звичайні системи радіолокаційного контролю дронів. Дрон був оснащений вибуховою речовиною Semtex.
За даними ЗМІ, спроба атаки дроном з вибухівкою в аеропорту Лейпцига може бути пов’язана із серією диверсій із використанням запалювальних пристроїв у вантажних відправленнях у 2024 році, за якою західні спецслужби підозрюють російську військову розвідку ГРУ.
Фото: Ralf John, wiki