Військові зможуть безкоштовно зберігати репродуктивні клітини
Війна залишає глибокі шрами. Навіть якщо солдата оминають фізичні травми, війна може призвести до втрати репродуктивної функції. Це стає серйозною проблемою як для окремої сім’ї, так і для демографічної ситуації в країні.
З метою захисту прав учасників війни на біологічне батьківство/материнство після травм, група з понад 30 народних депутатів розробила законопроєкт (№8011 від 08.09.2022). Він передбачає внесення змін до чинних законодавчих та нормативних актів. Зважаючи на нову хвилю мобілізації, ця ініціатива стане актуальною для значно більшої кількості українців.
ZN.UA звернулося до народної депутатки Оксани Дмитрієвої, яка є першою у списку авторів законопроєкту, щоб дізнатися деталі.
— Пані Оксано, чи існує практика збереження репродуктивного матеріалу військових в інших країнах?
— Так, така практика поширена в багатьох країнах. Наша робота над законопроєктом розпочалася на початку літа. Українські лікарі, відвідавши Велику Британію, зауважили, що там діє відповідний закон, і запропонували подібну ініціативу для України. Пізніше, під час візиту до Вашингтона, я спілкувалася з американськими військовими, які підтвердили, що всі військовослужбовці в США здають репродуктивні клітини для замороження. Ми також досліджували досвід країн, які пережили війни та відправляють своїх військових у зони бойових дій — усі вони зберігають репродуктивний матеріал своїх захисників.
— Але ж не всі повертаються з війни скаліченими…
— Навіть якщо військовий повертається неушкодженим фізично, війна завдає колосального психологічного навантаження, яке може негативно впливати на репродуктивну функцію. Ми прагнемо надати можливість молодим людям, які пройшли через війну, мати власних дітей. Ця послуга буде добровільною та безкоштовною для захисників.
— Чи визначалися клініки, які зможуть гарантувати збереження репродуктивного матеріалу та мають необхідні медикаменти?
— Ми провели консультації з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я, Київським університетом післядипломної освіти, а також із центрами репродуктивної медицини, які мають кріобанки, та іншими клініками, залученими до державної програми репродуктивного здоров’я для цивільного населення. Значна кількість громадян виїхала з країни, тому залишилося чимало медикаментів, призначених для цієї програми. Це дозволяє розпочати реалізацію ініціативи без значних додаткових витрат.
— Чи існує ризик, що цінний репродуктивний матеріал, наприклад, відомого спортсмена чи воєначальника, може бути використаний не за призначенням?
— Таке можливо лише за згодою самого власника. Використання репродуктивного матеріалу без дозволу власника є кримінальним злочином.
— Якою буде процедура юридичного оформлення здавання репродуктивних клітин на зберігання?
— Особа, яка здає свій репродуктивний матеріал, заповнює документ, де вказує, кому він залишається і на який термін: рік, два або довічно. Можна зазначити, що тільки власник має право ним розпоряджатися. Також можливе бажання, щоб через певний час матеріал був переданий до загального банку, але це виключно за згодою пацієнта.
— Чи контролюється якість репродуктивного матеріалу, що потрапляє до кріобанку?
— Так, контроль якості є дуже ретельним. До кріобанку допускаються лише високоякісні клітини. Я особисто здавала свої репродуктивні клітини для перевірки: з 20 відібраних, для зберігання придатними визнали лише 10. Перед здачею пацієнта детально опитують про генетичні захворювання в родині, а потім фахівці за допомогою сучасного обладнання вивчають усі характеристики репродуктивного матеріалу.
— Якщо військовий (чоловік або жінка) загине, чи зможе він/вона стати батьком/матір’ю після смерті?
— Щодо жінок, то за рахунок сурогатного материнства, і лише на території України. Репродуктивні клітини не вивозяться. Вдова загиблого військового, звісно ж, може скористатися збереженим репродуктивним матеріалом чоловіка для зачаття дитини.
— Скільки коштуватиме ця послуга для державного бюджету?
— Ми обговорювали це питання з Міністерством охорони здоров’я та НСЗУ, попередньо розраховуючи вартість зберігання. Місячне зберігання клітин військових-чоловіків коштує орієнтовно 500–600 грн. Зберігання клітин військових-жінок є трохи дорожчим через вартість препаратів для стимуляції яєчників, що становить близько 30–40 тисяч гривень на жінку. Однак ці препарати вже були закуплені в рамках програми репродуктивного здоров’я. Багато жінок відклали материнство або виїхали з країни, тому ці дорогі препарати, за умови незначних змін у нормативній базі, можуть бути використані для наших захисниць. Отже, наразі додаткових коштів на закупівлю препаратів не потрібно.
Оксана Дмитрієва зазначила, що законопроєкт є рамковим, і деталі будуть розроблятися Кабінетом Міністрів після його прийняття Верховною Радою.
Деякі клініки вже зараз, не чекаючи ухвалення закону, зберігають репродуктивний матеріал військових безкоштовно. Наприклад, клініка «Надія».
За словами Ірини Судоми, директорки з науки та розвитку репродуктивної клініки «Надія», професорки кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Шупика, вказана Оксаною Дмитрієвою вартість зберігання чоловічого репродуктивного матеріалу є нижчою від реальної. «Проте зараз ми зберігаємо репродуктивний матеріал наших захисників безкоштовно», — пояснила вона.
Щодо зберігання яйцеклітин жінок, Ірина Судома зазначила, що це складніший процес, який потребує специфічних маніпуляцій, медикаментів та часу, а після процедури потрібен період відновлення без фізичних навантажень. «Для жінок-воїнів у нас є знижки, але це поки що не зовсім безкоштовно», — визнала вона, висловивши надію на швидке ухвалення законопроєкту №8011 та розробку дієвого механізму його реалізації.
Олександр Дарій, провідний репродуктолог ICSI Clinic та один із розробників законопроєкту, вважає, що вартість зберігання чоловічого репродуктивного матеріалу в 500–600 гривень на рік буде адекватною для приватних клінік за умови великого потоку пацієнтів. «У державних клініках, де співробітники отримують зарплату від держави, собівартість процедури і зберігання може бути нижчою вдвічі, оскільки потрібно закуповувати лише витратні матеріали та рідкий азот. Для пацієнтів, на яких поширюється дія законопроєкту №8011, послуга буде безкоштовною», — зазначив він.
Щодо жіночих яйцеклітин, Олександр Дарій пояснив, що їх заморожування є значно складнішим і дорожчим процесом, ніж заморожування сперми, яке практикується десятиліттями. Вартість середовищ та матеріалів для заморожування яйцеклітин сягає 60–70 тисяч гривень, і це лише собівартість без урахування зарплати персоналу.
Щодо потенційної участі клінік у реалізації закону, то, на думку Олександра Дарія, першою лінією будуть державні установи: Прикарпатський центр репродукції людини (Івано-Франківськ) та Київський міський пологовий будинок №4. Другу лінію складатимуть десятки приватних клінік, які можуть зацікавитися співпрацею з НСЗУ. Деякі з них, враховуючи вищу собівартість послуг, можуть відмовитись.
Після ухвалення закону розпочнеться робота Кабміну та НСЗУ щодо фінансування цих послуг за аналогією з іншими медичними послугами. Безкоштовне замороження репродуктивних клітин навряд чи зупинить депопуляцію українців в умовах війни, але закон може допомогти зберегти генофонд та генеалогічні дерева багатьох родин.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: zn.ua