Естонія, яка ще з 2022 року чекає на постачання американських ракет ATACMS для своїх реактивних систем залпового вогню M142 HIMARS, може отримати їх лише з обмеженою дальністю дії. Це пов’язано з рішенням США тимчасово призупинити передачу цих боєприпасів союзникам через їхнє використання у війні з Іраном.
Як повідомив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, країна отримає ракети дальністю до 70 км. Це значно менше, ніж 300 км, які можуть долати ATACMS. Наразі естонські фахівці займаються комплектуванням партії боєприпасів.
Ситуація свідчить про те, що навіть через чотири роки після замовлення, Естонія не отримає повного комплекту озброєнь. Проте, щоб зберегти можливість уражати цілі на відстані, що дозволяє тримати під прицілом Санкт-Петербург, країна розробила “план Б”.
У грудні 2025 року Естонія замовила шість південнокорейських РСЗВ K239 Chunmoo разом із трьома типами ракет: 239-мм CGR-080 (дальність 80 км), 280-мм CTM-MR (дальність 160 км) та 600-мм CTM-290 (дальність 290 км). Ці системи мають почати надходити на озброєння на початку 2027 року.
Таким чином, естонська армія вже за рік може отримати аналоги ATACMS від Південної Кореї. Це рішення дозволяє країні не залежати від постачання боєприпасів лише з одного джерела. Варто зазначити, що Естонія продовжує розширювати свій арсенал M142, закупивши ще три американські пускові установки навесні 2026 року.
Якщо США не змінять свою позицію щодо постачання ATACMS, Естонія найближчий рік не матиме замовлених балістичних ракет. Це створює певну прогалину в можливостях для ураження цілей на відстані до 300 км у разі початку війни. Американці вичерпали значні запаси ATACMS та PrSM під час війни з Іраном, і швидке відновлення арсеналу може бути складним.
Призупинення постачання ATACMS також виправдовує придбання K239 Chunmoo Хорватією, яка, однак, не відмовляється від планів щодо HIMARS. Це свідчить про загальну тенденцію до диверсифікації постачань боєприпасів.