За чотири роки повномасштабної війни бюджет України втратив понад 90 мільярдів гривень через нелегальний обіг тютюнових виробів. Ця сума могла б забезпечити державу 624 тисячами розвідувальних дронів Autel EVO Max 4T за цінами 2026 року. Однак замість того, щоб допомогти армії, ці кошти “розчиняються в тіні”, а організатори підпільних тютюнових цехів часто отримують лише символічні штрафи.
Ейфелеві вежі контрафакту: що вилучають правоохоронці
У 2025 році детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрили 304 кримінальні провадження щодо незаконного обігу тютюнових виробів. До суду дійшли 170 справ, а 110 завершилися обвинувальними вироками. Вартість вилученого сягнула 2,23 мільярда гривень, що на 60% більше, ніж попереднього року.
Вилучена тютюнова сировина за рік – це близько 1755 стандартних промислових тюків. Якщо скласти їх один на один, висота сягне понад 1200 метрів – майже чотири Ейфелеві вежі. А якщо викласти вилучені сигарети в одну лінію, вона простяглася б на 3,5 тисячі кілометрів – від Києва до Лісабона.
Показовим є те, що на кожну вилучену пачку припадає майже п’ять підроблених акцизних марок. Це свідчить про промислові масштаби підготовки фальшивих марок підпільними цехами.
Однак, незважаючи на активність правоохоронців, нелегальний ринок продовжує зростати. У квітні 2026 року частка контрафакту сягнула 19,8%, що означає, що кожна п’ята пачка продається “в чорну”, а річні втрати держави становлять 33,3 мільярда гривень. Близько двох третин контрафакту реалізується через звичайні магазини та кіоски.
Щоб зрозуміти причини неефективності боротьби з тютюновим підпіллям, було проаналізовано судові рішення щодо таких справ на Полтавщині за 2025–2026 роки.
Анатомія підпілля: від цехів у колоніях до вейп-шопів у ТРЦ
Тютюновий криміналітет адаптувався до ринку: замість кустарних самокруток з’явилися промислові цехи, власні бренди та розвинена логістика.
У селі Попівка Полтавського району підпільний цех облаштували просто в житловому будинку. Там подрібнювали, просіювали, ароматизували та фасували тютюн. Під час обшуків вилучили майже дві тонни сировини.
Кременчуцькі “підприємці” пішли далі, розгорнувши цех для обробки тютюну в державній установі – ДУ “Кременчуцька виховна колонія”. Ділки уклали офіційні договори оренди з Фондом держмайна та підряду з колонією. Матеріали щодо посадовців виділили в окреме провадження.
Окремий пласт – вейпи та кальянні суміші. ФОП у Полтаві масово виготовляв кальянний тютюн та збував його через торговельні заклади. Інша група облаштувала приміщення в центрі Полтави для змішування хімікатів для рідин Paradise. Збут здійснювався через мережу VAPECLOUD у трьох найбільших ТРЦ Полтави.
Логістика також вийшла на новий рівень: сировину та товар відправляли “Новою поштою”, перевозили преміальними електромобілями, зокрема Tesla Model S.
«Безробітні» мільйонери
У 22 проаналізованих вироках фігурують 38 обвинувачених, щонайменше 24 з яких офіційно не працюють. У справі, розглянутій у серпні 2026 року, організаторка схеми очолювала фермерське господарство, а троє її спільників були безробітними. Через приватні картки та платіжну систему NovaPay за 2022–2023 роки на рахунки чотирьох пов’язаних осіб надійшло 6,9 млн грн, а списано – 7,9 млн грн. На картку однієї з “безробітних” обвинувачених надійшло майже 3 млн грн.
Син організаторки, згідно з довідкою БЕБ, з 2015 року не мав коштів навіть для “задоволення фізіологічних потреб”. Проте через його рахунки проходили мільйони, а в його будинку виявили елітний ремонт і дорогі меблі.
Важливим доказом стало листування у вилучених телефонах, де фігуранти відкрито обговорювали закупівлю тютюнового листя, ароматизаторів та обладнання, а також фіксували отримання тіньового виторгу та його розподіл.
Ціна каяття: угоди + донати на ЗСУ
Жоден із 38 обвинувачених за цими справами не потрапив за ґрати. Найпоширенішим покаранням залишається штраф у 85 тис. грн, максимальний сягав 170 тис. грн. Загалом за цими вироками суди призначили близько 2,87 млн грн штрафів – це лише 0,003% від понад 90 млрд грн оцінених втрат бюджету. Восьми особам призначено позбавлення волі, але всіх звільнили від його відбування з випробуванням.
У справі з Попівки двоє з чотирьох ділків, раніше засуджені за ст. 204 КК у 2023 році, сплатили штраф і вже за рік відкрили новий підпільний цех.
У справі про виробництво рідини Paradise трьом фігурантам призначили по 102 тис. грн штрафу та по 3 роки в’язниці. Але через сукупність злочинів штраф поглинуло суворіше покарання, від відбування якого їх звільнили з випробуванням. У результаті – ні реального терміну, ні 306 тис. грн штрафу до бюджету.
Системним інструментом для пом’якшення покарання стало перерахування обвинуваченими коштів на підтримку Збройних Сил України. У 9 з 22 справ фігуранти перерахували армії загалом 390 тис. грн, після чого суд затверджував угоди про визнання винуватості.
Ще одна характерна деталь судових рішень Полтавщини – масове повернення засудженим вилученого майна. Конфіскації та знищенню підлягає лише контрафакт і сировина. Смартфони, ноутбуки, готівку й автомобілі суди повертають “безробітним” фігурантам.
В одній зі справ слідство намагалося довести легалізацію злочинних доходів, аналізуючи банківські рахунки організаторки схеми, її перекази та придбання автомобіля. Однак прокуратура не змогла довести цю частину обвинувачення. Суд зазначив, що висновок податкового спеціаліста був отриманий із порушенням вимог КПК, а обвинувачення не довело, що гроші на придбання автомобіля були отримані від незаконного продажу тютюну. За ст. 209 КК України жінку виправдали, і суд постановив повернути їй автомобіль та 383 тис. грн вилученої готівки.
Шукайте гроші?
У БЕБ наголошують, що чинна система відповідальності дозволяє конфісковувати лише обладнання, тоді як інше майно правопорушників залишається в їхній власності. Бюро пропонує віднести злочини за ч. 1–2 ст. 204 КК України до категорії тяжких, щоб дозволити проводити негласні слідчі дії та конфісковувати все майно.
Історія Аль Капоне, якого засудили за ухилення від сплати податків, стала прикладом того, як слідство може піти за грошима, з яких не були сплачені податки. Нелегальний бізнес залишає після себе не лише товар, а й гроші.
Мільйонні обороти на картках “безробітних” громадян самі по собі не доводять злочинного походження грошей, але мають спонукати правоохоронців ставити питання про законність джерел цих коштів і відповідність фінансових операцій задекларованим доходам.
Наявна судова практика показує, що тіньовий тютюновий ринок спирається на офіційно непрацевлаштованих громадян. Мільйонні фінансові потоки, що проходять через банківський сектор і платіжні системи таких осіб, а також штраф у 85 тис. грн за угодою про визнання винуватості, виступають лише незначним операційним видатком.
Подробиці можна знайти на сайті: www.telegraf.in.ua