Російська економіка у 2026 році переживає найскладніший етап з початку повномасштабного вторгнення.
Сьогодні Росія, котра ще кілька років тому вихвалялася «стабільністю», опинилася у фінансовій скруті / © Associated Press
Російський президент Володимир Путін не припиняє проголошувати «здобутки» та запевняти іноземну аудиторію в успішності на полі битви в Україні та в російській економіці, проте ситуація значно критичніша.
Про це повідомляє видання The Guardian.
Російська економіка входить у найважчий період з початку повномасштабної агресії. За минулий рік прибутки від нафти й газу впали на 22%.
Збільшення воєнних витрат вже не підтримує економіку, а дефіцит бюджету наближається до 3% ВВП – незначний показник за європейськими стандартами, але важливий за відсутності іноземних вкладів та кредитів.
«Для фінансування війни, Кремль вимушений збільшувати податки та нарощувати внутрішні позики, що роздмухує інфляцію. Значна частина бюджету йде на армію, військово-промисловий сектор, внутрішню безпеку та обслуговування боргу», – констатують журналісти.
Санкції Заходу також відіграють свою роль, попри спроби Росії відшукати нових покупців.
Китай, Індія та, в меншій мірі, Туреччина збільшили свої закупівлі після вторгнення в Україну, оскільки експорт до Європи різко скоротився. Однак станом на 2026 рік їхній сукупний обсяг торгівлі меркне в порівнянні з тим, скільки країни, що запровадили санкції, купували до війни.
Ісаак Леві, політичний аналітик Центру дослідження енергетики та чистого повітря, заявив: «Російські доходи від експорту викопного палива у 2025 році були на 13% нижчими за довоєнний рівень, що зумовлено жорсткішими санкціями, атаками дронів України на енергетичну інфраструктуру, труднощами з пошуком нових ринків для експорту газу та падінням світових цін на нафту. Цей тиск поступово виснажує прибутки, на які Москва покладається».
Ще до введення нових санкцій російська економіка рухалася до спаду. Центральний банк був змушений підняти процентні ставки до рекордно високих показників понад 20%, щоб зупинити стрімку інфляцію після перших трьох років війни з величезними військовими витратами.
Високі відсоткові ставки, які зараз знизилися до 16%, почали уповільнювати інфляцію, але виснажували прибутки компаній та грошові резерви. Як наслідок, інвестиції припинилися, виробництво в деяких галузях різко зменшилося, а неплатежі значно зросли по всій економіці.
Економісти стверджують, що значне розширення корпоративного кредитування Росією протягом перших трьох років війни у поєднанні з тривалим періодом високих процентних ставок, спричинило серйозні проблеми в банківській системі.
Росія також значною мірою розраховувала на оподаткування своїх найбільших енергетичних корпорацій для фінансування своєї воєнної машини. Але цього місяця Путін розширив податкові послаблення для двох найбільших енергетичних гігантів Росії, «Газпрому» та «Роснєфті», які зіткнулися зі зростаючим фінансовим навантаженням.
І, мабуть, найважливіше – економічні складнощі Росії починають проникати у широкі верстви населення. Незважаючи на репресивну систему, суспільне невдоволення в Росії збільшується. За даними соціологів, кількість росіян, які повідомляють про погіршення свого матеріального становища, втричі перевищує тих, хто відчуває покращення.
Раніше Центр протидії дезінформації повідомив, що в Росії триває підготовка до масштабного закриття підприємств малого та середнього бізнесу через бюджетну кризу, викликану війною. У Центрі протидії дезінформації наголошують, що в умовах збільшення витрат на війну та стагнації економіки Кремль знову обирає найпростіший шлях – перекласти фінансовий тягар на громадян і бізнес.