У РФ навчилися віддалено керувати рухом голубів за допомогою імплантатів у мозок. Західні аналітики бачать в цьому ризик використання біологічної зброї.
Голуб із пристроєм Neiry / © Neiry
Російські стартапи за сприяння Кремля розвивають технології нейронного контролю над тваринами. Експерти застерігають: живі «біодрони» можуть стати чудовими переносниками вірусів глибоко в околицях ворога.
Про це інформує Lad Bible.
Експерт попереджає, що в Росії триває розробка так званих «кіборгів» — живих істот, здатних контролюватися на відстані, що теоретично може призвести до розповсюдження небезпечних і летальних хвороб.
Що відомо про російські «біодрони»?
За цією технологією нейровпливу стоїть технологічна компанія Neiry Group, яка розробила рішення для перетворення голубів на «біодрони» та для «застосування біологічних носіїв у випадках, коли механічні дрони мають обмеження за відстанню, масою або іншими характеристиками».
Компанія стверджує, що завдяки електродам, імплантованим у череп птаха, блоку керування польотом із сонячною панеллю на спині та камері на грудях, вона здатна управляти польотом птахів — як в ручному режимі, так і за допомогою заздалегідь визначених шляхів.
Такі «біодрони», за запевненням творців, мають значні переваги над звичайними дронами з металу та гвинтів: вони більш стійкі, можуть долати великі відстані та вільно переміщатися в місцях з обмеженим доступом.
Експерименти не обмежилися лише голубами — перевірки також проводилися на коровах і пацюках, що викликає занепокоєння щодо майбутнього поширення подібних технологій.
Гендиректор Neiry Алекс Панов зазначив, що «біодрони» можуть бути застосовані для «огляду інфраструктури або навколишнього середовища, сприяння пошуково-рятувальним операціям і здійснення спостереження».
У Neiry стверджують, що не планують військового використання технології
У компанії запевняють, що не збираються використовувати технологію у військових цілях, підкреслюючи: «Ми докладаємо максимум зусиль, щоб наші „біодрони“ використовувалися тільки з цивільною метою, без будь-якого прихованого чи додаткового застосування».
Чому проєкт збентежив західних експертів?
Проте, незважаючи на ці заяви, проєкт викликав серйозне занепокоєння серед західних експертів.
Додаткові причини для сумнівів дало розслідування російського антивоєнного медіа T-Invariant, яке повідомило, що значна частина з майже 10 млн фунтів стерлінгів фінансування компанії могла надійти з джерел, пов’язаних із Кремлем.
Росія вже має приклади використання тварин у військовій сфері — зокрема, йдеться про навчених дельфінів у Чорному морі, яких використовували для охорони військово-морських об’єктів. Разом з тим Neiry співпрацює з компанією NeuroFarming над імплантами для корів з метою впливу на виробництво молока, а також брала участь у відправленні нейромодифікованих щурів у космос.
Як зауважив заслужений професор неврології Джорджтаунського університету Джеймс Джордано, контроль над точним маршрутом польоту птахів може радикально змінити характер майбутніх війн. Він зазначає, що птахів теоретично можна заражати вірусами чи іншими хворобами й направляти на територію противника.
«Такі біодрони можуть бути застосовані як переносники біологічної зброї для поширення хвороб глибоко в околицях ворога», — сказав професор.
На тлі недавніх попереджень про ймовірну ядерну ескалацію після закінчення дії угоди між США та Росією загальна напруга залишається надзвичайно високою.
«Пташина армія» РФ
Водночас Панов підкреслює, що плани компанії виходять далеко за рамки використання голубів і передбачають створення своєрідної «пташиної армії» для цивільних цілей.
«Зараз рішення працює з голубами, але будь-який птах може бути переносником. Для транспортування більшого вантажу ми плануємо використовувати ворон. Для спостереження за прибережними об’єктами — чайок, а для великих морських просторів — альбатросів», — розповів гендиректор Neiry.
Разом з тим використання технологій нейроконтролю викликає серйозні етичні дебати ще до обговорення їхнього потенційного військового застосування.
«Коли ми застосовуємо нейронні імплантати, щоб контролювати й фактично смикати за ниточки будь-який вид, це викликає відразу. [Ми не повинні] підкоряти їх і використовувати так, ніби це товари, а не живі істоти», — зазначила біоетикиня та професорка права Дюкського університету Ніта Фарахані.
До речі, торік у листопаді презентація першого російського людиноподібного робота зі штучним інтелектом «Айдол» завершилася провалом: машина впала прямо під час демонстрації в Москві. Під надихаючу музику з фільму «Роккі» робот зробив декілька невпевнених кроків, захитався та впав на сцену, буквально розлетівшись на частини. Розробники швидко накрили пошкоджену техніку чорним простирадлом, намагаючись приховати розмір поломки.