Незважаючи на інтенсифікацію дипломатичних зусиль за підтримки України, США та європейських держав, завершення російської агресії проти України ще не видно.
Війна в Україні
Регулярні перемовини на найвищому рівні з метою досягнення миру в Україні та навіть певні обміни інформацією між Вашингтоном та Москвою не змінили основного факту: зупинки вогню немає. Кремль не виявляє жодної схильності до припинення бойових дій.
Про це зазначає директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у статті для The Guardian.
«Коаліція охочих»: багато членів — мало результативності
Під час недавніх переговорів у Парижі вдалося об’єднати 35 країн так званої «коаліції охочих», головним завданням якої стало вироблення гарантій безпеки для України у випадку майбутньої зупинки вогню. Значущим сигналом стала участь США разом із європейськими очільниками. Однак, як підкреслює Сассе, справжні підсумки зустрічі залишаються нечіткими.
«Фактичного припинення бойових дій чи початку мирних переговорів досі не сталося», — констатує вона.
Більш того, поки в Парижі вели розмови про безпеку, Росія продовжувала й навіть збільшувала ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Це, за словами експертки, є навмисною тактикою тиску на цивільне населення, особливо в зимовий період.
Декларація без забезпечення
Підсумкову Паризьку декларацію авторка називає скоріше «декларацією про наміри», а не конкретним планом дій. У документі йдеться про:
-
можливу участь коаліції в механізмі спостереження за припиненням вогню під проводом США;
-
подальшу підтримку Збройних сил України;
-
створення багатонаціональних сил під європейським командуванням;
-
зобов’язання надавати допомогу Україні у разі порушення перемир’я Росією.
Війська в Україні: обіцянки з умовами
Велика Британія та Франція вкотре підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження режиму зупинки вогню — як стримувальний фактор. Разом з тим, залишається відкритим питання: що саме вважатиметься порушенням перемир’я і якою буде реакція Заходу?
Новим сигналом стала заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, котрий уперше припустив ймовірну участь німецьких військових. Проте із застереженнями: розміщення можливе лише в державах НАТО, що межують з Україною, і лише після схвалення Бундестагу.
Без США гарантії не діють
Ключовим елементом реальних гарантій безпеки для України, акцентує Сассе, є тріада: європейські війська, міцна українська армія та активна залученість США. Але останній пункт викликає найбільше питань.
«Досвід нинішньої адміністрації Дональда Трампа не дає приводів бути впевненими у довгостроковій прихильності до таких домовленостей», — зазначає експертка.
Путін вичікує і не квапиться
Головна проблема, котра залишається незмінною протягом усього 2025 року, — відсутність політичної рішучості Кремля до справжніх переговорів.
«Путін переконаний, що час на його боці», — пише Сассе.
Окрім цього, російського президента заохочують прямі контакти з Трампом та його прагматично-транзакційний підхід.
Світ без правил?
Вираз «коаліція охочих», на думку авторки, є влучним лише частково. Він нагадує про іракську кампанію США, але разом з тим чітко сигналізує про нову еру міжнародних відносин — ситуативних союзів за межами традиційних інституцій та міжнародного права.
«Те, чи закінчиться війна в Україні і як саме вона закінчиться, стане вирішальним для цього нового світового порядку», — підсумовує Гвендолін Сассе.
Раніше йшлося про те, яких цілей повномасштабної війни Росія вже не досягне. Так, держава-агресорка вже не має шансів:
-
стати третім полюсом світу;
-
повернути абсолютний поліцейський контроль над пострадянським простором;
-
зупинити десловʼянізацію Росії.
«Путін продовжує війну від безвиході. Він не хоче визнати самому собі: він програв усе, на що він розраховував», — зазначив журналіст, народний депутат та екстрадник голови МВС Вадим Денисенко.