Нещодавній масований обстріл з боку Росії по Києву спричинив значний резонанс через питання щодо укриттів. Через людей, які облаштували намети в метрополітені, інші громадяни, які шукали захисту від ракет, не мали де розміститися.
Водночас це викликало ширшу дискусію про сховища в Києві, адже на п’ятий рік повномасштабної війни у столиці все ще спостерігається дефіцит надійних бомбосховищ. “ТСН” звернулися до експертів за коментарями щодо безпеки під час російських атак.
Під час останніх масштабних атак кияни дедалі частіше користуються метрополітеном як місцем для укриття. Так, під час обстрілу 2 червня на станціях столичного метрополітену перебувало понад 41 000 осіб, з яких майже 4500 — діти. Це найвищий показник кількості людей, які шукали прихисток у метро під час нічної повітряної тривоги за останні роки.
У мережі громадяни також висловлювали обурення через те, що надійне укриття фактично представлене лише метрополітеном. Однак це доступно лише тим, хто проживає поблизу станцій метро або має власний транспорт.
Відео дня
Намети в метро Києва Фото: Київський метрополітен
Мешканці віддалених спальних районів не мають такої зручності, тому вони або залишаються в своїх помешканнях на ніч, або прямують до найближчих підземних переходів чи паркінгів.
Після скандалу, пов’язаного з наметами та матрацами у метро, КП “Київський метрополітен” надало рекомендації щодо раціонального використання простору. Там закликають утримуватися від принесення великогабаритних речей, а також забезпечувати вільний прохід для безпечного та швидкого переміщення людей у разі евакуації.
Натомість, як зазначили представники метрополітену, намети можуть суттєво ускладнювати розміщення людей та потенційну евакуацію.
Загалом, на даний момент у Києві 46 з 52 станцій метро функціонують як укриття: ще 6 станцій розташовані на поверхні, тому не можуть використовуватися як сховища.
Як перечекати тривогу без тисняви
У КП “Київський метрополітен” також повідомили, що зазвичай на станціях метро в центрі міста під час повітряної тривоги перебуває невелика кількість людей. Тому, якщо люди бажають заздалегідь спланувати нічліг у метро, вони можуть прибути туди до закриття.
“Якщо ви передбачаєте, що ніч може бути неспокійною, оберіть станцію в центральній частині міста та прибудьте туди до закриття, наприклад, на станції “Золоті ворота” або “Театральна”. Попередьте працівника станції та поліції про свої наміри переночувати, і спустіться на платформу. Або ж заходьте на станцію вже під час тривоги, прибувши туди на автомобілі. На станціях у центрі міста спостерігається менший потік людей, і там достатньо простору для розміщення”, — пояснили представники метрополітену.
Однак на кінцевих станціях ситуація значно складніша, зокрема через те, що мешканці прилеглих до Києва населених пунктів, особливо сільської місцевості, приїжджають на станції метро, аби перечекати повітряну тривогу.
Люди в метро під час обстрілу 2 червня Фото: Апостроф Чому в Києві не будують нові укриття
У Київраді пояснили, що зведення кожного укриття є доволі витратним та тривалим процесом — вартість коливається від 50 до 100 мільйонів гривень, а час будівництва сягає одного року.
Відтак, від початку повномасштабної війни у столиці було збудовано лише два повноцінних протирадіаційних сховища — у Дарницькому та Оболонському районах.
При цьому міська влада виділяє кошти на ремонт та будівництво укриттів, а реалізація цих робіт — зведення нових, ремонт існуючих та встановлення тимчасових споруд — покладається на районні державні адміністрації. Тому питання щодо стану укриттів слід адресувати до РДА.
Укриттів у Києві завжди буде недостатньо
Попри те, що офіційно в Києві існує значна кількість укриттів, їхній стан часто робить їх непридатними для перебування людей. Крім того, далеко не всі з них відповідають встановленим нормам.
Укриття в Києві Фото: Олександр Камишiн/Telegram
“Я вважаю, що під час війни для Києва укриттів завжди буде недостатньо. Хоча, якщо подивитися на мапу укриттів столиці, то їх там сотні. Але головне питання: наскільки вони облаштовані. Зазвичай люди, які проживають поблизу метро, не користуються такими сховищами, бо їм зручніше пройти 5–10 хвилин і спуститися в метро, ніж йти у своє підвальне приміщення, яке неприбране, має неприємний запах і є некомфортним. Я вважаю, що це найбільша проблема: наявні укриття не облаштовані належним чином. І, до речі, вони не можуть бути іншими, бо класифікуються як найпростіші укриття, але фактично це підвальні приміщення старої житлової забудови”, — пояснив експерт з безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки “Автоном Клуб” Ігор Молодан.
За його словами, підвальні приміщення можуть забезпечити захист людей під час російських атак, за винятком випадків, коли йдеться про панельні будинки, які можуть зруйнуватися під час ракетних ударів.
Водночас за цими укриттями ніхто належним чином не доглядає: там часто накопичується сміття та присутній неприємний запах. На його думку, столиця повинна зосередити увагу не на будівництві нових укриттів, а на облаштуванні та приведенні до належного стану вже існуючих.
Вхід в укриття Фото: Соцмережi
“Що робити з такими укриттями, я не знаю, оскільки не є архітектором. Але, ймовірно, ці приміщення, які можуть служити сховищами, потребують принаймні косметичного ремонту. Однак виникає питання: хто його буде виконувати і за які кошти. Якщо, наприклад, будинок перебуває на балансі ОСББ, а не ЖЕКу. Навряд чи це буде можливо за рахунок мешканців, вони не готові зараз платити такі значні кошти. Щоб цей ремонт виконали місто або держава, мають існувати відповідні процедури, яких наразі немає”, — наголошує експерт.
Чому в Києві не будують нові укриття
Молодан пояснює, що в нових будинках зараз передбачають створення укриттів, оскільки це є складовою нових вимог щодо введення будинку в експлуатацію. Водночас переобладнати підвал на укриття, що відповідатиме всім нормам, на етапі будівництва простіше, ніж зводити нові сховища поруч із будинками.
“Необхідно враховувати рівень щільної забудови у місті та наявність старого житлового фонду, який може не витримати сусіднього виритого котловану під укриття. Окрім того, територія біля будинків насичена підземними мережами водопостачання, газопостачання, теплопостачання. Це надзвичайно складно та дорого здійснювати”, — підкреслює Молодан.
Експерт припускає, що ситуацію могли б покращити наземні мобільні укриття з бетону, які могли б захистити людей від дронів та уламків ракети, якщо вона вибухне на відстані 20-30 метрів від мобільного укриття. Однак пряме влучання ракети таке укриття не витримає.
Де ховатися в Києві надійніше
За словами експерта, найбільш надійними укриттями є станції метро, підземні паркінги, переходи та підземні торгові центри, якщо такі є поблизу.
“Ці укриття є найнадійнішими для людей. Але я повторюся, що проблема Києва полягає не в недостатній кількості укриттів, а саме в необлаштованості вже наявних найпростіших сховищ. Це — ключова проблема. Гадаю, якщо пройтися за адресами укриттів, яких є сотні на карті міста, то я впевнений, що значна їх частина буде зачиненою, захаращеною сміттям або просто не підготовленою для перебування людей. Тобто їх внесли до переліку, але забули про них. У деяких можуть мешкати безхатченки. Отже, за такими спорудами повинен бути постійний контроль та догляд. Але в більшості випадків там відсутні навіть туалети. А, до речі, вбиральні мають бути в кожному укритті, адже час перебування в них може тривати до 48 годин, і люди не зможуть обходитися без вбиральні так довго. Саме тому люди туди й не йдуть”, — підсумовує Ігор Молодан.
Намети в метро Києва — що спричинило непорозуміння під час атаки 2 червня
Варто зазначити, що в ніч на 2 червня, під час масованої російської атаки, кияни масово спускалися до метро, яке використовується як укриття під час повітряних тривог. Після цього в соціальних мережах розгорілася дискусія щодо наметів у підземці — частина містян вважає їх незручними та небезпечними через брак простору.
Київська міська військова адміністрація відреагувала на скарги щодо переповненого метро, заявивши, що розглядає можливість запровадження обмежень, та закликавши враховувати потребу у місцях для більшої кількості людей.
Загалом, у метрополітені тієї ночі перебувало близько 41 тисячі людей, серед них приблизно 10% — діти. Там також нагадали про правила перебування та закликали не приносити громіздкі речі.
Також видання “Фокус” писало, що, за словами урбаніста Дмитра Макагонова, намети та інші громіздкі конструкції в метро можуть становити небезпеку за умов великого скупчення людей і потребують окремого регулювання. Він наголошує, що станції метро необхідно адаптувати до воєнних умов, зокрема шляхом збільшення кількості місць для сидіння та покращення організації простору під час тривалих повітряних тривог.