Завдяки проєкту POLARIN у межах програми «Горизонт Європа», яка фінансує доступ науковців до полярних дослідницьких баз, на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочинаються два транснаціональні наукові дослідження.
Про це інформує Національний антарктичний науковий центр, повідомляє Укрінформ.
"На станції "Вернадський" буде проведено вивчення розповсюдження мікробіологічних спільнот через аерозолі в приполярних регіонах. Це пілотний проєкт MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення спеціалізованого обладнання MicroAirCollector на трьох арктичних та трьох антарктичних станціях для забору зразків мікроорганізмів з повітря. Згодом науковці здійснять їхній генетичний аналіз для визначення джерел бактерій, які переносяться вітром до полярних зон. З використанням комп’ютерних моделей також буде відслідковуватися рух повітряних мас і переміщення бактерій в Арктиці, Антарктиці та між цими регіонами", – зазначено в повідомленні.
Як пояснюють у НАНЦ, це дослідження є важливим, оскільки мікроорганізми є одними з перших колонізаторів територій, що звільняються від льодового покриву. Таким чином, у приполярних районах, де спостерігаються інтенсивні процеси танення, вони відіграватимуть ключову роль у формуванні біорізноманіття.
Дослідження здійснюють науковці з Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія).
Другий проєкт, TRICUSO-FLOATS, зосереджений на моніторингу вуглецевого циклу в Південному океані.
"Поблизу острова Південна Джорджія, з борту криголама "Ноосфера", буде запущено шість аргобуїв, оснащених різноманітними сенсорами. Вони будуть фіксувати загальну лужність та концентрацію розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, кисню (O₂) та акустичними вимірювачами швидкості вітру. Це сприятиме кількісній оцінці обсягів вуглецю, що поглинаються Південним океаном", – повідомили в НАНЦ.
За попередніми даними, цей океан поглинає приблизно 40% загальної кількості CO₂, що абсорбується усіма океанами планети, хоча його площа становить лише п’яту частину від їхньої сукупної території. Наразі спостерігаються значні розбіжності між даними спостережень та результатами моделювання цього процесу поглинання. Тому розширення просторового та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Українські та польські науковці проводитимуть спільні дослідження в Арктиці та Антарктиці
Проєкт реалізується науковцями Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).
Обидва наукові дослідження розпочнуться наступного антарктичного сезону, який стартує наприкінці 2026 року.
Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі установи, що належать організаціям з різних країн світу. Учасники консорціуму отримують безкоштовний доступ до цих об’єктів на конкурсній основі. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS є першими проєктами-переможцями, які отримали доступ до станції «Вернадський» та криголама «Ноосфера» в рамках програми POLARIN.
Для України подібні ініціативи надають можливість долучитися до передових наукових досліджень та активно брати участь у глобальній полярній спільноті.
Українські вчені долучились до нового проєкту ЄС про полярний сніг та вічну мерзлоту
Як інформував Укрінформ, НАНЦ оголосив конкурс на відбір кандидатів для участі у 32-й Українській антарктичній експедиції (2027-2028 рр.) на антарктичну станцію «Академік Вернадський".
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук