Поступове введення ринкових розцінок на природний газ та електроенергію, що передбачено оновленими домовленостями з МВФ, має бути супроводжене підвищенням заробітних плат, пенсій та удосконаленням системи субсидій.
Таку думку висловив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у своєму блозі для Укрінформу.
«Оновлені угоди з МВФ передбачають підготовку до поетапного запровадження тарифів на газ та електроенергію, які б покривали видатки енергетичного сектору. Підвищення може стартувати з 2027 року, але перед цим держава повинна провести оцінку чинної системи субсидій та розробити більш дієву адресну підтримку для родин, які потребують допомоги», — зазначив він.
За словами народного обранця, необхідність фінансування енергетичної галузі є цілком зрозумілою, проте перехід до економічно обґрунтованих тарифів повинен відбуватися паралельно зі зростанням фінансових можливостей населення.
«Економічна логіка є очевидною: ослаблена енергетика потребує коштів на ремонтні роботи, створення резервів та відновлення. Абсурдність виникає тоді, коли економічно обґрунтованою вважається лише вартість ресурсу, але ігнорується дохід особи, яка мусить за цей ресурс сплачувати», — підкреслив Ткаченко.
Загальна сума в платіжках за комуналку може зрости попри тарифний мораторій – депутат
Він наголосив, що у 2026 році мінімальна заробітна плата в Україні складає 8 647 грн, або приблизно 173 євро, що в три з половиною рази менше від найнижчої мінімальної зарплати в Європейському Союзі — 620 євро у Болгарії. Мінімальна пенсія, за його словами, становить 2 595 грн, а чверть пенсіонерів отримують менше ніж 4 тис. грн щомісяця.
Депутат також навів дані Світового банку, згідно з якими у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% населення проти 37% роком раніше, а в першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.
На думку Ткаченка, перехід до ринкових цін без належного збільшення доходів населення може спричинити серйозні соціальні наслідки.
«Тому перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів загрожує не оздоровленням енергетичного сектору, а комунальним апокаліпсисом. Якщо тариф покриває економічні витрати підприємства, але забирає критичну частину сімейного бюджету, він може бути бездоганно обґрунтованим у бухгалтерській таблиці — й абсолютно непідйомним у реальному житті», — заявив він.
Ткаченко також підкреслив, що не можна «підтягувати платіжки до Європи, залишаючи зарплати, пенсії та соціальні виплати далеко позаду».
«Інакше в сухому залишку реформи, яку виношують під підвищеним тиском МВФ, матимемо лише вбивчий абсурд і реальний фінансовий крах домогосподарств», — підсумував депутат.
Українці завинили за комуналку понад ₴113 мільярдів: скільки проваджень у реєстрі боржників
Ткаченко також зауважив, що для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.
Він підкреслив, що переселенці, на відміну від більшості родин, сплачують не лише комунальні послуги, а й оренду житла, яке часто є старим, неутепленим та енергетично неефективним.
Ткаченко навів оцінки Міжнародної організації міграції, згідно з якими 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% повністю або частково витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду.
«Отже, переселенці входять у тарифну реформу не з фінансовою подушкою, а з уже затягнутим на шиї борговим зашморгом», — зазначив він.
На думку депутата, підвищення тарифів може призвести не лише до скорочення споживання, а й до втрати орендованого житла.
Він наголосив, що необхідно запровадити окремий тарифний механізм захисту для ВПО.
«Потрібен окремий тарифний запобіжник для ВПО: автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування сукупних витрат на оренду й комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання та соціального житла», — заявив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.